Російські військові наступають

Кремль переносить гібридний терор проти НАТО в море.

Пілотам дозволили стріляти

Німецький часопис Bild написав, що активність російських військових літаків біля кордонів країн НАТО вщухла. Натомість у липні ц. р. натовські винищувачі частіше підіймалися в повітря через несанкціоновану появу біля кордонів Альянсу російських авіарозвідників Іл-20 і бомбардувальників Су-24.

Деякі з них літали без заздалегідь поданих планів польоту й з відключеними приладами радіолокаційного розпізнавання, створюючи пряму загрозу як військовому, так і цивільному авіасполученню. За даними Об’єднаного командування сил НАТО, кількість таких вильотів зросла більш ніж на 250 % порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Джеймс Ставрідіс, колишній Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі, пояснив, що Кремль посилив гібридні атаки проти країн Альянсу, щоб змусити Захід скоротити допомогу Україні. Особливо загрозливою ситуація була в районі Балтійського моря, де авіація Альянсу працювала в режимі нон-стоп, а також у Румунії.

Тому НАТО вирішило змінити правила повітряного патрулювання над Литвою, Латвією й Естонією. Замість звичного супроводу й ідентифікації пілоти отримали дозвіл знищувати повітряні цілі, якщо ті несуть безпосередню загрозу.

Багаторічну мирну місію Baltic Air Policing, що діяла з 2004 року, з 1 серпня перетворили на бойову — Air Defense. А право збиття порушника делегували Верховному головнокомандувачу сил НАТО в Європі та безпосередньо Об’єднаному центру повітряних операцій в Удемі (Німеччина).

Як зазначив Ханно Певкур, міністр оборони Естонії, відтоді зникли будь-які бюрократичні обмеження, які заважали б пілоту в кабіні винищувача «натиснути на кнопку» у разі виявлення прямої загрози. Хоча юридично НАТО розв’язало руки своїм пілотам у країнах Балтії, була продемонстрована радше готовність Альянсу застосовувати зброю проти повітряних загроз на східному фланзі. Проте зміна правил НАТО стала одним із факторів, які змусили Кремль притримати свої літаки.

Дрони ще літають

Проте Альянс не послаблює пильності. Командування Військово-повітряних сил (ВПС) НАТО організувало великі авіаційні навчання в районі Балтійського моря біля Калінінградської області Російської Федерації (РФ). Літаки дальнього радіолокаційного виявлення AWACS спільно з американськими розвідувальними Artemis II провели комплексний моніторинг повітряного простору одночасно у двох напрямках — над Балтикою та над Чорним морем.

Та Путін продовжив тим тиснути на Альянс безпілотними літальними апаратами (БПЛА), втрата яких менш ризикована. Відтак італійський винищувач збив невстановлений БПЛА над Латвією. «У нас є дані, що РФ розглядає можливість проведення нетрадиційних кінетичних атак проти критичної інфраструктури в Балтійському реґіоні. Цілком імовірно, що Москва може використовувати для цієї мети БПЛА українського виробництва», — зауважив Робертас Каунас, міністр оборони Литви.

А під час однієї з масованих атак на Україну російський дрон залетів углиб Румунії, впав і вибухнув. Військові аналітики зазначили, що Кремль свідомо використовує ці інциденти не лише для психологічного тиску країн східного флангу НАТО, а й щоб виявити слабкі місця в системі протиповітряної оборони Альянсу.

Зараз росіяни розгорнули вздовж своїх західних кордонів мережу з щонайменше десяти нових прихованих баз із 59 пусковими рейками для БПЛА. Близько 20 їхніх пускових установок призначені для нових реактивних дронів великої дальності з радіусом дії до 1 тис. км, що технічно дозволяє ворогу досягати Варшави.

У бій пішли «адмірали»

Паралельно з розгортанням баз БПЛА РФ активізувала свій флот у Балтійському морі. Bild написав, що росіяни перекинули туди два кораблі Північного флоту — есмінець «Адмірал Левченко» й ракетний фрегат «Адмірал Касатонов». Перший із них — потужний «мисливець» за субмаринами й авіацією. Його головна зброя — ракетно-торпедні комплекси «Раструб-Б» (або модернізовані «Ответ»), розроблені навмисно для того, щоб виявляти та знищувати підводні човни на великих відстанях.

«Адмірал Левченко» має на облавку вісім вертикальних пускових установок зенітно-ракетного комплексу «Кинжал» зі загальним боєзапасом у 64 ракети. Це засіб ближнього бою, здатний відбивати масовані повітряні атаки винищувачів чи крилатих ракет НАТО. Есмінець несе два палубні гвинтокрили Ка-27, які можуть вести повітряну розвідку та протичовновий пошук. Крім того, його системи радіоелектронної боротьби використовують, щоб глушити GPS-навігацію цивільних кораблів по всій Балтиці.

«Адмірал Касатонов» може нести крилаті ракети «Калібр» і гіперзвукові ракети «Циркон». Поки він погрожує узбережжю Європи своїми ракетами, «Адмірал Левченко» має прикривати його від підводних і повітряних атак, а паралельно — забезпечувати фізичний та електронний захист для танкерів російського тіньового флоту від можливих перевірок європейцями.

Як пояснив Моріц Брейк, експерт із морської безпеки, поява такого калібру кораблів потрібна Кремлю, «щоб підняти ставки, створити хаос, залякати прибережні країни НАТО та прикрити свої нафтові танкери». Передислокація кораблів російського Північного флоту у Балтійське море розпочалася одразу ж після того, як кремлівський диктатор пригрозив «дзеркально» відповідати, якщо західні країни почнуть захоплювати російські торгові кораблі. За словами Путіна, РФ може здійснювати такі «відповідні заходи» не лише в тих самих акваторіях, де західні країни затримуватимуть її кораблі, а й будь-де, зокрема в Тихому океані.

Наприкінці липня російський сторожовий корабель «Неустрашимый» влаштував 30-хвилинні бойові стрільби зі своєї 100-міліметрової артилерійської установки в міжнародних водах Ла-Маншу всього за 40-45 миль від британського узбережжя. Хоча у Москві оголосили ці залпи «навчальними», Вес Стрітінґ, міністр оборони Великої Британії, назвав їх показовими та безвідповідальними, бо снаряди, якими стріляв корабель, здатні рикошетити від води на відстань до 10 миль за межі цілі. Своєю чергою, російський фрегат «Адмірал Григорович» відкрив попереджувальний вогонь у бік приватної яхти, що наблизилася до нього під час його проходу через протоку Ла-Манш.

Запланували свою «Павутину»?

Коли 22 вересня минулого року невідомі БПЛА порушили нормальну роботу аеропортів у кількох містах Данії, біля її берегів перебував російський десантний корабель «Александр Шабалін» із вимкненою системою ідентифікації. Журналісти видання Ekstra Bladet припускали, що саме він був базою для цих дронів.

Військовий експерт Геміш де Бреттон-Гордон попередив: не маючи ресурсів для великого наступу, Кремль робить ставку на гібридний терор. На його думку, Москва може повторити в Сполученому Королівстві успішний сценарій української операції «Павутина», коли мережа прихованих дронів синхронно вдарила по стратегічних об’єктах. Поява російських кораблів-конвоїрів БПЛА у Ла-Манші може бути першим тривожним дзвінком цієї стратегії.

Тож наприкінці серпня НАТО стягнуло до кордонів РФ велику кількість техніки: біля Калінінграду зосередили 25 винищувачів. Над північною Польщею патрулюють американські та норвезькі винищувачі, заправники A330 MRTT із багатонаціонального парку MMF, польські Gulfstream G550 ARTEMIS, американські C-40A, Bombardier Challenger 650, литовський L-410 та ударні гвинтокрили AH-64E Apache.