Хмара над МОУ

Верховна Рада України (ВРУ) призначила Євгена Хмару новим міністром оборони України. За його кандидатуру, внесену Володимиром Зеленським, проголосували 312 народних депутатів, двоє були проти, ще 20 не голосували. Водночас призначення відбулося на тлі акцій протесту біля ВРУ. Їхні учасники вимагали не затверджувати Хмару та повернути на посаду його попередника Михайла Федорова.

Новий міністр

На відміну від кількох останніх керівників Міністерства оборони України (МОУ), Хмара має не цивільний технократичний, а безпосередній військово-спецслужбовий досвід. Він розпочав службу 2006 року в загоні спецпризначення «Омега», а з 2011-го служив у спецпідрозділі Служби безпеки України (СБУ) «Альфа». З 2023 року очолював Центр спеціальних операцій «А» СБУ. За час повномасштабної війни брав участь у бойових і спеціальних операціях, зокрема, на Київщині та Донеччині, а також в операції зі звільнення острова Зміїний.

У серпні 2023-го Хмарі присвоїли звання бригадного генерала, а в червні 2024-го — генерал-майора. У січні 2026 року він також тимчасово виконував обов'язки голови СБУ.

Саме цей досвід президентська команда називає однією з головних переваг нового міністра. Представляючи кандидатуру Хмари парламенту, Галина Михайлюк, представниця президента у ВРУ, наголошувала на його досвіді управління у сфері безпеки й оборони, знанні сучасних технологій, безпілотних систем та авторитеті серед військових.

Сам Хмара під час виступу у парламенті заявив, що Україна має справу із сильним супротивником і що його завданням буде максимально послабити російський військовий потенціал і забезпечити українським військам необхідні можливості.

Для Зеленського це призначення має й очевидний політичний сенс. Після відставки Федорова та на тлі конфліктів усередині військового керівництва президенту було необхідно знайти постать, яка могла б одночасно користуватися довірою військових і бути прийнятною для нього.

Чому протестують?

Цього дня біля ВРУ зібралося близько 50 людей. Вони тримали плакати «Поверніть Федорова», «Корупція вбиває» та закликали депутатів не голосувати за Хмару. Після оголошення результатів голосування протестувальники зустріли новину вигуками «Ганьба!». Серед плакатів уже з'явилися написи «Проти Хмари» та «Федоров замість Хмари». Тобто для частини активістів Хмара став символом рішення президента не повертати Федорова, а не об'єктом окремих претензій до його професійної біографії.

Михайло Федоров очолював МОУ лише близько пів року — з січня по липень 2026-го. Його звільнення стало несподіванкою для частини суспільства. Адже він був одним із ключових представників технологічного крила команди Зеленського. Його прихильники пов'язують із ним спроби цифровізації армії, реформування оборонних закупівель і розвиток безпілотних технологій.

Водночас навколо його роботи виникали серйозні конфлікти, зокрема, з військовим керівництвом. Після звільнення Федорова протестувальники взялися вимагати від Зеленського пояснити причини цього кадрового рішення.

Для опонентів кадрової політики президента логіка виглядає так: якщо цивільний Федоров демонстрував результат у технологічній модернізації МОУ, то його заміна генералом минулим може означати зміну пріоритетів. Натомість прихильники Хмари вважають, що сучасне МОУ потребує не лише менеджера чи технологічного реформатора, а людини, яка розуміє бойові процеси та потреби армії.

Які претензії?

Публічно озвучені претензії до Хмари не такі конкретні, як критика рішення звільнити Федорова. Одна з ключових дискусій стосується того, чи відповідає спецслужбовий і бойовий досвід Хмари специфіці цивільного відомства. Є й юридичний нюанс. Українське законодавство передбачає, що міністр оборони має бути цивільною особою. До призначення Хмара був військовослужбовцем. У МОУ пояснили, що для вступу на посаду його звільнили з військової служби, після чого він обіймає посаду міністра як цивільний. Таким чином, формальної юридичної завади для призначення парламент не побачив.

Є ще один принциповий момент. МОУ під час війни фактично перебуває на перетині двох систем — військової та цивільної. З одного боку, міністр має займатися бюджетом, закупівлями, міжнародною військовою допомогою, оборонно-промисловим комплексом і реформами. З іншого, має розуміти реальні потреби фронту.

Попередні міністри демонстрували різні моделі. Федоров представляв технологічно-управлінський підхід. Хмара приходить із цілком іншої системи.

Народний депутат Микита Потураєв вважає, що саме це може стати перевагою нового міністра. За його словами, Хмара не лише проводив ефективні операції в запіллі ворога, а й разом із Василем Малюком брав участь у трансформації Центру «А», в т. ч. з розвитком нових видів озброєння й їхнього виробництва. Депутат також заявив, що Хмара здатен продовжити технологічні реформи, започатковані за Федорова.

Головні випробування

Після призначення Хмара отримав надзвичайно складний набір завдань. Передусім це забезпечення армії озброєнням та боєприпасами, розвиток власного виробництва, безпілотні системи, оборонні закупівлі, взаємодія зі західними партнерами та пошук нових способів протидії російській армії.

Федір Веніславський, член парламентського Комітету з питань національної безпеки, заявив, що новий міністр має забезпечити українським Силам оборони озброєння, техніку й інноваційні рішення, необхідні для асиметричної відповіді Російській Федерації (РФ).

Не менш важливим буде питання мобілізації та взаємодії МОУ з Генеральним штабом Збройних сил України. Саме тут Хмарі доведеться довести, що його бойовий досвід можна конвертувати у ефективне управління величезною державною системою.

Критики ж побоюються, що сам по собі бойовий досвід не гарантує ефективного управління цивільним міністерством із багатомільярдними бюджетами, складною системою закупівель і міжнародними зобов'язаннями. Тому остаточну оцінку призначенню дасть не парламентське голосування і не мітинґи під ВРУ, а результати роботи нового міністра.

Пряма мова

Володимир Зеленський, президент України:

— Вдячний парламентарям за підтримку Євгена Хмари на посаду міністра оборони України. Завдання визначені абсолютно чітко: потрібно більше сили для України. І це буде.

Вахтанг Кіпіані, історик, журналіст і військовослужбовець:

— Під час прощання з Євгеном Коновальцем стався цікавий епізод. Юрій Юзич розповів, що Євген Хмара, командир групи «Альфа» СБУ, підійшов до групи пластунів із куреня, який носить ім’я полковника і подякував організації за виховання патріотів. Цитата: «багато хороших хлопців воює в службі». Не кожен генерал здатний так говорити про своїх підлеглих і не кожен усвідомлює, що резерв треба готувати, а «Пласт» це робить.

Роман Лозинський, народний депутат і військовослужбовець:

— Мій голос був за міністра оборони. 312 голосів було «за». Конституційна більшість. Генерал Хмара — один із найбільш гідних офіцерів. Країна не може під час війни бути без повноцінного міністра оборони. Хмара — це очевидно значно краще рішення, ніж нові кандидатури, які обговорювались на цю посаду. Успіх Хмари, успіх команди міністерства оборони — це успіх країни. Це шанс на виживання і перемогу. Шанс на мир.