Шапка Мономаха

В Україні знову заговорили про вибори. За даними соціологів, лідерами опитування наразі є Володимир Зеленський (22,3 %), Валерій Залужний (14,9 %) і Михайло Федоров (13,4 %). Останній вирішив скористатися цими даними, а також мітинґами проти його відставки з посади міністра оборони, щоб зробити гучну заяву. «Ми повинні провести вибори, попри війну: українська демократія не має залежати від Кремля», — наголосив він.

За словами колишнього глави оборонного відомства, Україна повинна знайти механізм, що дасть змогу відновити повноцінний демократичний процес навіть за умов тривалої війни. «Ми повинні відповісти на фундаментальне запитання: як має функціонувати держава, якщо війна триває роками? І наступне — якщо війна триватиме ще рік, два, три? Чи може Росія фактично отримати право визначати, коли українці знову зможуть обирати свою владу? Я переконаний, що ні», — зазначив він.

Ексміністр додав, що Україна воює за те, щоб бути вільною державою, тому, за його словами, потрібно знайти законний, безпечний і реалістичний механізм, що дозволить відновити повноцінний демократичний процес навіть за умов тривалої війни. «Це складно. Потрібно забезпечити право голосу військових. Мільйонів українців за кордоном. Людей у прифронтових реґіонах. Потрібно організувати безпеку виборчого процесу, незалежність інституцій і довіру до результату. Але складність не означає неможливість. Україна вже багато разів робила те, що світ вважав неможливим. Ми можемо знайти рішення і в цій ситуації», — висловився він.

А наприкінці свого звернення зауважив, що вибори — це не лише про бюлетень, п й про підзвітність влади перед суспільством і довіру до неї з боку громадян. «Саме цей принцип відрізняє демократичну державу від системи, де влада сама вирішує, коли суспільство може її оцінювати. Ми не повинні дозволити Путіну вирішувати, коли українцям можна обирати свою владу. Наші люди вже давно готові до іншої країни. Тепер наша держава повинна стати гідною своїх людей», — додав п. Федоров.

На ці слова відреагували в Офісі президента України. «Хай проводить (вибори) між балістиками, що тут скажеш. Ніхто ніколи не був проти виборів, але виборчий процес — це більше, ніж вигадати, як голосувати», — зазначили у відомстві.

Артур Палатний, голова Комітету Верховної Ради України з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму, додав, що вибори мають залежати від безпеки та можливості взяти у них участь для всіх громадян, а не від рейтинґів політиків. «Від початку повномасштабного вторгнення щороку лунають заяви про вибори. Надто часто це відбувається на тлі нових рейтинґів, політичних розрахунків і спроб визначити найсприятливіший момент. Але так не повинно бути. Рішення про проведення виборів не можна ухвалювати, стежачи за соціологією й обираючи зручний момент чи для чинної влади, чи для будь-якого потенційного кандидата», — зауважив він.

Категорично проти проведення виборів виступила партія «УДАР» Віталія Кличка. «Проведення виборів під час активних бойових дій зробить виборчі дільниці, місця проведення публічних заходів та офіси кандидатів цілями для ворожих обстрілів. Також потрібен рівний доступ до виборчого процесу для всіх українців, зокрема, для військових на передовій, мешканців окупованих територій, прифронтових громад та внутрішньо переміщених осіб», — йдеться в заяві.

Своєю чергою, Олександр Усик, колишній абсолютний чемпіон світу з боксу в надважкій вазі, відреагував на результати опитування, згідно з якими він входить до п'ятірки лідерів президентського рейтинґу на гіпотетичних виборах в Україні. За нього в першому турі буцімто готові проголосувати 5,9 % респондентів. «Якщо б у мене була така думка балотуватися у президенти, то, гадаю, за мене б більше людей проголосувало. Але я не буду балотуватися в президенти України», — запевнив п. Усик.

Водночас Анітта Гіппер, речниця Європейської комісії, заявила, що Україна має самостійно вирішувати, коли проводити вибори, але Європейський Союз (ЄС) готовий підтримати країну під час виборчого процесу. За її словами, ЄС не оцінює в окремих країнах умови для проведення виборів. «Існують конституційні рамки, і рішення має приймати Україна, якщо вирішить це зробити», — пояснила речниця.

Відтак восени 2026-го виборів не буде. Бо Україна насправді готується до, можливо, найважчої зими за весь час російсько-української війни. Адже Москва намагатиметься максимально добити українську енергетику, видобуток газу та паливно-енергетичну інфраструктуру.

Пряма мова

Ігор Васюник, співзасновник благодійного фонду «Гуманітарні ініціативи»:

— Складається враження, що парламент дедалі дужче втрачає свою роль, а його позиція перестає бути визначальною. Це небезпечна тенденція для будь-якої демократичної держави. Проглядається не стратегія розвитку, а страх втратити контроль, вплив і владу. Те, що зараз люди виходять на вулиці — важливий суспільний сигнал. Є запит суспільства на професіоналізм, сильні інституції та відповідальне державне управління. Скільки ще можна ставити політичні інтереси вище за державні, коли на кону майбутнє України?

Ольга Айвазовська, голова громадянської мережі «Опора»:

— Ми перебуваємо на дуже складному відтинку війни, бо виснаження, бо боляче, бо хочеться, щоб це все закінчилось. Але й усвідомлено затяті, що здача позицій, капітуляція, деградація, відмова від опору призведе до втрати всього одразу: життя в не менших пропорціях, ніж під час бойових дій, дому назавжди, будь-якої надії на розвиток і відновлення, справедливий і гідний фінал. Обирати між рабством і боротьбою (зі собою, за своїх, проти чужих) дуже нескладно. Складно жити з цим вибором. Але без нього життя нема взагалі, бо лише існування, біль і сором. Із кожної «праски» (виборці, біженці, аналітичні центри, медіа) має промовляти голос розуму про не безлімітну українську стійкість та інвестиції в протиповітряну оборону й економіку. Безпека є дуже дорогою, але колапс України коштуватиме дорожче. Потрібна управлінська вертикаль із розумних, а не лояльних до президента людей.