«Чорна діра»

Сергій Лавров, міністр закордонних справ Російської Федерації (РФ), порадив запам'ятати слова Путіна, що якщо Європа нападе на Росію, то війна буде геть іншою і дуже короткою.

Проте вже зараз на тлі затяжної війни проти України РФ посилила диверсійну активність у Європі. Про це заявив Александр Віндман, колишній службовець Ради національної безпеки США. Він звернув увагу на серію інцидентів у європейських країнах: вибухи на підприємствах оборонної промисловості, проблеми з навігацією в районі Балтійського моря, підозрілі безпілотні літальні апарати, збої в транспортній та іншій інфраструктурах.

На думку американського військового, російські спецслужби використовують вразливі місця відкритих європейських суспільств, щоб атакувати об’єкти, які мають значення для військової підтримки України.

Головна мета таких операцій, — порушити постачання озброєння до Києва та збільшити витрати європейських країн на підтримку України. Також Москва може розраховувати на зростання суспільного невдоволення всередині самої Європи. Таким чином, Кремль намагається представити підтримку України як джерело постійних ризиків і проблем для європейців.

Віндман зазначив, що російські спецслужби використовують для подібних операцій як аґентів Федеральної служби безпеки та Головного розвідувального управління РФ, так і завербованих людей. Він пояснив, що частину операцій проводять шпигуни, які роками працювали під прикриттям. Інший варіант — використання менш підготовлених виконавців, яким завдання передають через месенджери тощо.

Така схема дозволяє російським спецслужбам дистанціюватися від виконавців і водночас проводити велику кількість операцій у різних країнах. На думку експерта, зростання російської диверсійної активності в Європі пов’язане з відсутністю будь-яких успіхів на полі бою в Україні. Він прогнозує, що на тлі цього Кремль може дедалі дужче робити ставку на інструменти гібридної війни.

На думку Віндмана, Європа має перейти до відповідних заходів — посилити контррозвідувальну діяльність та обмін розвідувальними даними. Також потрібні посилення санкційного тиску, висилання дипломатів, підозрюваних у шпигунській діяльності, виявлення російських аґентів і посилення захисту критичної інфраструктури.

Військовий прогнозує, що взимку РФ може посилити операції з дестабілізації європейських союзників України. За його оцінкою, Москва здатна створити масштабний хаос. А також попередив, що за найнебезпечнішого сценарію Кремль може спробувати організувати атаки з численними жертвами.

Відтак Радослав Сікорський, міністр закордонних справ Республіки Польща (РП) заявив, що РФ має надто велику дипломатичну присутність у країнах Європейського Союзу (ЄС). «Ми оцінюємо, що в ЄС перебуває більш ніж 2 тис. російських дипломатів. За оцінками спецслужб, до 40 % із них виконують завдання, несумісні з дипломатичним статусом», — наголосив він.

За словами урядовця, російську дипломатичну інфраструктуру використовують не лише для традиційної дипломатії, а й для діяльності російських спецслужб, зокрема, для координації аґентурних і диверсійних операцій у європейських країнах.

РП уже обмежила пересування російських дипломатів територією країни та закликає партнерів по ЄС зробити те саме. На тлі серії диверсій, кібератак, підпалів і атак на критичну інфраструктуру в Європі проблема стає дедалі очевиднішою: скільки ще людей під дипломатичним прикриттям Москва використовує для ведення гібридної війни всередині самої Європи?

Своєю чергою, Майкл Рубін, директор із аналізу політики у Middle East Forum, запропонував розпустити РФ і повернути сусіднім державам захоплені в них території. Він вважає, що поділ Росії не був би ні безпрецедентним, ні дивним. Він радить, що робити з РФ, якщо Кремль наважиться розширити війну на країни НАТО. На думку експерта, справа в такому разі може дійти навіть до застосування тактичної ядерної зброї по одній із європейських столиць, проте Москва зазнає невдачі.

За його словами, РФ треба назавжди розпустити за прикладом розпаду Австро-Угорської імперії, офіційний край якій поклала Паризька мирна конференція; частина територій, які Росія колись відвоювала, могли б повернути собі Фінляндія, РП, Україна й Японія, а решту РФ розділити на чотири-п’ять держав; новим країнам необхідно надати договірні гарантії, щоб запобігти аґресії з боку Китаю або інших держав, що можуть захотіти скористатися ресурсами багатого Сибіру; такий поділ не був би унікальним: існують більше 20 арабських країн, а сомалійці живуть у п'ятьох державах — Джибуті, Ефіопії, Сомаліленді, Сомалі та Кенії. Є дві Румунії — одна називається Молдова, і дві Албанії — одна з яких називається Косово. Уроки XX та XXI ст., на думку Рубіна, свідчать, що миру не буде, якщо РФ залишиться єдиною. Якщо Москва розширить війну, найкращий шлях — раз і назавжди покінчити з ідеєю єдиної Росії.

Проте це — теорія, а на практиці Україна розраховує, що перенесення війни на територію РФ посилить тиск на Путіна і змусить його піти на перемовини. Українська стратегія полягає в тому, щоб підвищити економічну та політичну ціну війни для росіян швидше, ніж Кремль зможе зробити те саме для українців. Politico написала, що протягом більшої частини війни російській владі вдавалося захищати населення від бойових дій. Але тепер Україна цю ізоляцію зруйнувала.

Видання зазначило, що в серпні ц. р. Україна провела одну з найбільших серій ударів по території РФ із початку повномасштабної війни. Тоді під атаки потрапили об’єкти цивільної інфраструктури, зокрема, склади найбільших російських онлайн-рітейлерів Wildberries та Ozon. «Наслідки стають помітними для пересічних росіян», — констатував часопис.

На жаль, як зазначили журналісти, поки що немає переконливих ознак того, що наслідки українських атак створили загрозу для диктатури. Прогнози щодо можливого перевороту або масових протестів у РФ лунають від початку повномасштабної війни. Але Путіну вдається контролювати ситуацію.

«Атаки створюють проблеми не лише для російської економіки, а й для репутації Кремля», — вважає Джон Лоу, колишній службовець НАТО. За його словами, російські еліти дедалі чіткіше розуміють, що війну неможливо виграти на умовах, які раніше заявляла влада РФ. Крім того, удари засвідчили, що замість зміцнення безпеки Росії війна робить її вразливішою.

При цьому експерт не очікує найближчим часом революції чи державного перевороту. Однак, якщо проблеми з паливом триватимуть, а кількість атак на промислові та логістичні об’єкти збільшуватиметься, у росіян можуть виникати дедалі більше запитань щодо тривалості війни й її причин.

Київ має намір продовжити тиск і на російську авіаційну інфраструктуру та рекомендував іноземним авіакомпаніям враховувати зростаючі ризики під час польотів над РФ. Тім Вілласі-Вілсі, британський ексдипломат, назвав українську повітряну кампанію дуже успішною. Однак вважає, що становище самої України напередодні чергової зими може бути складнішим, ніж раніше.

Головна проблема Києва — очікуване посилення російських повітряних атак, зокрема, з використанням балістичної зброї. Тому Україні необхідно не тільки завдавати збитків російській військовій та економічній інфраструктурі, а й забезпечити власну стійкість протягом зими.

Цього року Україна наростила удари по території РФ. Серед головних цілей — нафтопереробні заводи (НПЗ), летовища, об'єкти паливної та військової інфраструктури. За словами Володимира Зеленського, наслідки атак вже призвели до скорочення нафтопереробних потужностей і зупинки окремих свердловин у РФ. При цьому дальність українських ударів зростає. Зокрема, нещодавно було вражено НПЗ у Башкортостані приблизно за 1,3 тис. км від лінії фронту та Ярославської області приблизно за 700 км від українського кордону.