Румбарбар убиває нирки?

Ревінь, або румбарбар знайомий багатьом із дитинства, але в ньому криються речовини, що можуть нашкодити організму. Його кислуваті соковиті стебла використовують для пляцків, компотів, варення, киселів та інших сезонних страв. На українських городах ця рослина також давно не є рідкістю, а навесні та на початку літа її стебла можна знайти й на базарах. Водночас ревінь має особливість, про яку не варто забувати. Попри вміст корисних речовин, у його складі є щавлева кислота, причому найбільше її міститься саме в листі. Через це до рослини в різних країнах ставляться обережно: стебла використовують у кулінарії, а листя для їжі не застосовують.

Румбарбар має доволі цікавий склад. Його стебла містять клітковину, органічні кислоти, вітамін С і мінеральні речовини, зокрема калій, магній і кальцій. Клітковина необхідна для нормальної роботи травної системи та підтримує роботу кишківника. Вітамін С бере участь у функціонуванні імунної системи, а мінерали потрібні організму для підтримання нормальної роботи нервової та серцево-судинної систем.

Однак щавлева кислота є головною причиною, через яку цей продукт не рекомендують вживати без міри. Особливо багато її накопичується в листових пластинках. У стеблах її кількість нижча, але вона там також є.

Щавлева кислота може утворювати в організмі оксалати — сполуки, здатні зв’язуватися з кальцієм. Саме оксалати мають значення у формуванні певних видів каменів у нирках. Тому надмірне або занадто часте вживання продуктів із високим вмістом оксалатів може бути небажаним для людей, які вже мають схильність до сечокам’яної хвороби. Крім потенційного впливу на нирки, надлишок щавлевої кислоти може зменшувати засвоєння кальцію та подразнювати слизову оболонку травного тракту. Саме тому румбарбар не варто сприймати як звичайний овоч.

Під час заготівлі ревеню потрібно використовувати тільки стебла. Листя необхідно зрізати та не використовувати в їжу. Це правило однаковою мірою стосується як ревеню з власного городу, так і рослини, придбаної на ринку.

Попри те, що для багатьох людей невелика кількість стебел ревеню не становить проблеми, існують категорії людей, яким варто бути особливо обережними. Передусім це стосується тих, хто має хронічні захворювання нирок або сечокам’яну хворобу. Ще одна група — люди, яким лікар рекомендував обмежувати продукти з високим вмістом оксалатів.

Обачність також не завадить людям із гастритом або виразковою хворобою, оскільки кислі продукти можуть подразнювати слизову оболонку та посилювати неприємні відчуття. Якщо є хронічні захворювання, краще не визначати допустиму кількість продукту самостійно, а проконсультуватися з лікарем.

Твердження, що ревінь у Європі взагалі перестали їсти, не зовсім відповідає кулінарним традиціям різних країн. Насправді там його використовують давно, але добре знають про необхідність відмовитися від листя. У Великій Британії румбарбар залишається популярним продуктом. Його вирощують у промислових масштабах і використовують для приготування традиційних пляцків і десертів.

У Німеччині та країнах Скандинавії ревінь можна зустріти в магазинах у весняний сезон. Його використовують для джемів, киселів, соусів і солодкої випічки. У Франції кислуваті стебла також додають до десертів, а іноді використовують для приготування соусів до м’ясних страв.