У полоні

Цього року Україна щомісяця бере в полон у середньому на 107 російських окупантів більше, ніж Російська Федерація (РФ) захоплює українців. За перші вісім місяців 2026-го різниця сягнула 858 військовослужбовців. Про це повідомив український Координаційний штаб із питань поводження з військовополоненими. Тенденція почала формуватися ще з середини 2023 року, коли Україна стала захоплювати більше російських військових, ніж РФ — українських. 2024-го та 2025 року український обмінний фонд також зростав швидше за російський. У штабі пояснили, що одним із ключових факторів є дії українських військових, які беруть супротивника живим, ризикуючи власним життям. Водночас Україна проводить інформаційну кампанію для російських військових. Їм пояснюють, що здача в полон дає можливість зберегти життя, а після цього полонених утримують у нормальних умовах.

Нарешті нагодували

Під час третього етапу операції «Вівальді» в полон потрапили більше 250 російських військових, серед яких були й офіцери також. Підрозділи армії РФ перебували без їжі та води й здавалися за розпорядженням своїх командирів. Про це розповів Петро Горбатенко, начальник штабу 3-го армійського корпусу Збройних сил України (ЗСУ).

Він зазначив, що полонених могло бути й більше. Однак коли російська сторона бачить своїх солдатів, які здаються в полон, то намагається їх знищити всіма наявними та доступними засобами, аби тільки не потрапили до рук бійців Сил оборони України. «Їхній спротив уже був безнадійним. Вони не могли вести боротьбу, бо були виснажені, кинуті своїм командуванням без їжі, без води», — зауважив підполковник.

Він наголосив, що багато росіян проходили, так би мовити, «курси уринотерапії», оскільки в них не було води. Також військовий зазначив, що солдати армії РФ влаштовували конфлікти між собою через м’ясну тушкованку. За його словами, за бляшанку там стрілялися цілі підрозділи. «Тому вони були змушені здаватися в полон. А найголовніше — те, що вони були повністю в оточенні. Хоча їхнє командування стверджувало, що вони беруть Святогірськ, що все добре: «Не звертайте уваги на стрілянину, а також рух техніки, який чуєте. Це працюють солдати Російської Федерації, все добре, ви в запіллі». Та як виявилося потім, це було не так», — поділився начальник штабу.

Він розповів, що перше, що росіянам сподобалося в українському полоні, — це те, що їх банально нагодували. «Це був, мабуть, один із найщасливіших днів їхнього життя, коли здалися в полон і змогли хоча б просто поїсти, а не доїдати мертвих собак, які валяються на вулицях», — зазначив підполковник.

Уявляли, що полонені будуть у подертому одязі

Тим часом до України приїхали мати й сестра російського окупанта Михайла Медведя, який перебуває в українському таборі для військовополонених, щоб особисто зустрітися з ним. Вони розповіли, що їх дуже здивували умови утримання військовополонених. За словами Світлани та Марії, їхній син і брат здоровий і має нормальний вигляд, хоча вважали, що він погано харчується та дуже схуд. «Не думали, що тут усе так гарно й охайно. Уявляли, що полонені будуть як у концтаборах, у подертому одязі», — поділилися жінки.

Світлана, мати окупанта, здивувалася, побачивши в таборі для військовополонених пральні та сушильні машини, медичну частину, лазню та місце для молитви. Вона розповіла, що її сина рекрутували 2023-го — силоміць затримали й побили на вулиці, коли ішов на роботу. Мати додала, що після цього зв’язок із сином урвався.

У російській військовій частині Михайло значився зниклим безвісти. Вона зазначила, що родина намагалася знайти будь-яку інформацію про родича, писала до Червоного хреста та шукала дані в Інтернеті. Зрештою, за допомогою чат-бота проєкту «Хочу знайти» дізналися, що чоловік живий і перебуває в полоні в Україні. Після цього змогли організувати зустріч.

Під час розмови з рідними Михайло розповів, що потрапив до російської армії не з власної волі. Спершу нібито обіцяли роботу зварювальником у запіллі, але після підписання контракту він опинився на передовій.

Михайло потрапив у полон на Лиманському напрямку. Розповів, що йшов на штурм села як підкріплення для двох військовослужбовців, яких на той момент уже захопили бійці ЗСУ. Українські військові по рації наказали йому здатися. Ненька заявила, що сподівається на те, що після оприлюднення відео російська сторона визнає його військовополоненим, що дозволить залучити його до процесів обміну.

Воюють не росіяни

Раніше бійці 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади ЗСУ опублікували відео розмови з полоненим окупантом із Туви. Солдат Анджигаш заявив, що не вважає себе росіянином, і попросив не додавати його до списків на обмін. Українські бійці повідомили, що у в’язниці полоненого побили, а потім відправили до Донецької області в околиці с. Комар. Там окупант просидів на позиції кілька місяців, а потім, коли закінчилися їжа та вода, подався шукати припаси й зустрів українських бійців.

Цікаво, що кожен десятий російський військовополонений, який перебуває в Україні, є громадянином іншої держави. Станом на вересень ц. р. серед полонених опинилися громадяни 55 країн світу. Про це повідомив проєкт «Хочу жить».

За його даними, починаючи з 2022-го, контракти з російськими збройними силами підписали майже 29 тис. іноземців. Лише на 2026 рік Міністерство оборони РФ планувало завербувати ще 18,5 тис. іноземних громадян. Передусім росіяни вербують людей серед найбідніших верств населення, обіцяють високі виплати та просту роботу. Натомість після підписання контракту їх відправляють в «м'ясні штурми» на найнебезпечніші ділянки фронту.

Завдяки дипломатичному тиску, висвітленню вербування в засобах масової інформації та протидії з боку урядів інших держав, Москва призупинила вербування громадян 39 країн. Серед них — Китай, Індія, Єгипет, Кенія, Пакистан, Ґана, Індонезія та низка інших держав Африки й Азії. Однак Кремль не відмовився від практики вербування іноземців, а лише змінив пріоритетні напрямки. Тепер активніше використовують країни Південної Америки, Центральної Азії й Африки.

Це підтверджують не лише дані про вербування, а й кількість та географія іноземних військовополонених. За перші дев'ять місяців ц. р. в український полон потрапило більше іноземців, ніж за весь 2025-й. Серед них — громадяни Арґентини, Панами, Параґваю, Перу, Гондурасу, В'єтнаму, Монголії та багатьох інших держав.

Україна закликає уряди держав світу та міжнародні організації посилювати протидію російському вербуванню, виявляти вербувальників і посередників, перекривати канали залучення іноземців до російської армії й інформувати своїх громадян про реальні наслідки таких «контрактів».