Реактивні дрони

За даними Bloomberg, у вересні ц. р. російська армія втратила у війні проти України більше 50 тис. військових, зокрема, близько 28 тис. загинули. Аґенція зазначила, що російські війська продовжують намагатися просуватися українською територією, відправляючи військових у так звані зони смерті. Там на них чекають численні загрози, зокрема, атаки безпілотних літальних апаратів (БПЛА), наземні міни, артилерійський вогонь та інші засоби оборони, які використовують українські захисники.

Атаки на цивільних

Та наприкінці літнього сезону над Києвом та іншими українськими містами стали масово з’являтися російські ударні БПЛА з реактивними двигунами. Загроза російських ударних дронів не є новою. Російська Федерація (РФ) використовує їх для атак на українські міста та цивільну інфраструктуру ще від початку повномасштабного вторгнення.

Однак протистояння переходить у нову фазу, в якій, за оцінкою аналітиків Atlantic Council, РФ має стратегічну перевагу. Російські реактивні дрони більш ніж удвічі швидші за своїх попередників. Крім того, вони оснащені технологічними вдосконаленнями, які підвищують точність наведення та водночас ускладнюють їхнє перехоплення. Особливу увагу привертає склад цих БПЛА. Нещодавній український аналіз збитих реактивних дронів виявив у них численні компоненти китайського, німецького й американського виробництва.

Атлантична рада наголосила, що Кремль використовує теперішню перевагу в повітрі для цілодобових атак на українську столицю. Їхньою метою є максимальне порушення повсякденного життя та перетворення Києва на місто, непридатне для проживання.

Ударів завдають впродовж дня по різних районах української столиці. Серед цілей є школи, лікарні, житлові будинки, бізнесові центри, автозаправні станції, супермаркети, провайдери Інтернету та мости через Дніпро.

Поки Україна прискорює розроблення засобів перехоплення та нарощує їхнє виробництво, для знищення БПЛА вона наразі покладається, зокрема, на винищувачі, які застосовують ракети класу «повітря-повітря» або бортові гармати.

Експерти вважають цей спосіб боротьби з дронами ефективним, проте надто дорогим для тривалого застосування. Тому Україні терміново потрібні економічніші рішення. Особливо це актуально з огляду на очікуване суттєве збільшення російського виробництва БПЛА протягом наступного року.

Та Україні навряд чи вдасться завдати достатньо ефективних ударів по російських виробничих об’єктах. Аналіз останніх супутникових світлин, проведений українською стороною, свідчить, що РФ наслідує іранський приклад і переносить виробництво дронів під землю. «Це ще гірше обмежить можливості України щодо порушення виробничих циклів або знищення реактивних дронів до того, як їх вдасться задіяти», — констатували в Atlantic Council.

Захист для світу

Там також зазначили, що поява російських реактивних БПЛА становить серйозну й дедалі дужчу загрозу для безпеки всієї України. Водночас це створює потенційні геополітичні виклики, адже Київ прагне зміцнити репутацію військового новатора та позиціонувати себе як партнера у сфері безпеки, а не лише як отримувача міжнародної допомоги.

Фахівці нагадали, що на початку цього року Україна відреагувала на загострення бойових дій на Близькому Сході, запропонувавши Об’єднаним Арабським Еміратам, Саудівській Аравії, Катару, Кувейту та Йорданії допомогу в перехопленні іранських БПЛА. Це сприяло укладенню угод про безпеку з низкою держав Перської затоки та продемонструвало цінність унікального українського досвіду ведення війни зі застосуванням дронів. «Однак російські реактивні БПЛА тепер можуть звести нанівець цю козирну карту», — зазначили вони.

Країни Перської затоки зараз уважно стежать за ситуацією в небі над Києвом. Оскільки перемовини між Вашинґтоном і Тегераном поки що не призвели до прориву, відновлення бойових дій на Близькому Сході залишається можливим.

Україна стверджує, що РФ також передала креслення реактивних дронів Північній Кореї. З огляду на попередній досвід співпраці, експерти припускають, що Іран також невдовзі може отримати необхідні дані для модернізації власної програми та створення нового покоління реактивних БПЛА.

Вони наголосили, що перед загрозою можливих нових іранських атак країни Перської затоки мають вагомі підстави підтримувати українські оборонні компанії, які працюють над засобами протидії російським БПЛА. Очікується, що така співпраця може сприяти інвестиціям у спільне розроблення та виробництво нових українських дронів-перехоплювачів.

Європейські держави також зацікавлені в ефективній протидії російським реактивним БПЛА. Це стосується Сполучених Штатів, Канади, Японії й інших країн. Тому, на думку авторів повідомлення, ці держави мають розглядати допомогу Україні у відновленні ініціативи в повітряній війні як питання власної національної безпеки, а не лише як міжнародну підтримку. «Крім посилення підтримки України, санкційні заходи та заходи експортного контролю можна було б застосовувати ретельніше, а також, можливо, поширити їх на китайських виробників авіаційних двигунів і торговельних посередників», — припустили вони.

Крім того, подальші обмежувальні заходи могли б бути спрямовані проти логістичних ланцюгів і банків, залучених до торгівлі технологіями подвійного призначення між РФ, Іраном і Китаєм. Підсумовуючи, Atlantic Council зазначив, що повномасштабне вторгнення Росії до України стало переламним моментом для глобальної безпеки та змінює уявлення про способи ведення сучасних воєн.

Дірява свитка

Поки левову частку грошей державного бюджету Кремль спрямовує на війну, у десятках російських міст мешканці залишилися без опалення, попри офіційний старт опалювального сезону та нічні заморозки. Проблеми виникли, зокрема, у Челябінській, Пермській і Нижньогородській областях, Красноярському краї й Омську.

У закритому місті Озерськ Челябінської області опалення мали увімкнути ще 28 вересня. Однак через пошкодження водогінних труб тепло не змогли подати навіть до соціальних установ. «У нас узагалі колапс відбувається. Пів року центральною вулицею текла каналізація», — описав ситуацію один із місцевих жителів.

Проблеми з опаленням та гарячою водою виникли й у Горнозаводську Пермського краю. Місцеві жителі скаржаться, що в будинках холодно та з'являється пліснява. Через відсутність опалення тимчасово не працюють і деякі державні установи, зокрема, дитячі садочки.

Аналогічна ситуація спостерігається в окремих районах Нижнього Новгорода й Омська. Там опалювальний сезон розпочався ще 21 вересня, однак місцеві мешканці досі продовжують повідомляти про холодні батареї. А в Красноярському краї через проблеми з опаленням запустили «гарячі лінії». Всього за дві години на них надійшло більше 170 звернень.

Олександр Аксененко, заступник голови комітету Державної думи РФ з будівництва та житлово-комунального господарства (ЖКГ), пов'язав ситуацію зі значним зносом комунальної інфраструктури. За його словами, середній рівень зношеності комунальних мереж перевищує 40 %, а в окремих реґіонах сягає 70-80 %. При цьому щороку оновлюють лише близько 1 % мереж.

Олександр Якубовський, ще один депутат цього комітету, зазначив, що слабкі ділянки інфраструктури особливо часто дають про себе знати під час запуску опалювального сезону та збільшення навантаження на мережі.

Проблеми з опаленням виникають на тлі підвищення вартості житлово-комунальних послуг у РФ. З 1 жовтня тарифи ЖКГ у середньому зросли приблизно на 15 %. За підсумками року їхнє підвищення становитиме близько 17 %, що має стати найвищим показником із 2009 року. Російська влада пояснює підвищення необхідністю модернізації комунальної інфраструктури. Водночас тарифи планують підвищувати й надалі: приблизно на 11 % 2027-го, 8,6 % 2028-го та 7,6 % 2029-го. За чотири роки сукупне зростання тарифів може становити близько 44,2 %.