Gloria mundis

Путін уже перебуває при владі 26 років і наближається до того, щоб стати одним із найдовговічніших лідерів Росії з часів царської епохи. Для диктатора, який зробив перемогу СРСР над військами нацистської Німеччини наріжним каменем національної ідеології, низька ефективність російської армії на українському фронті є неприємним нагадуванням, що російська військова машина не так добре налагоджена, як запевняють військові чиновники.

«Незворушний» диктатор

За 1 418 днів солдати Сталіна пройшли від Волги до Берліна. А армія Путіна за такий же період застрягла в Покровську Донецької області, просунувшись від початку повномасштабної війни проти України в лютому 2022-го приблизно на 50 км. Тож Путін усвідомлює, що єдиний важіль, що залишився, — це вбити клин між Трампом і Зеленським. Однак господар Овального кабінету вже не такий сприйнятливий до маніпуляцій Кремля, як раніше. І це веде Білий дім до миру, який, хоч і не ідеальний для України, проте набагато гірший для Москви.

За неправдивими заявами Москви про те, що Київ намагався атакувати одну з резиденцій російського диктатора, стоять набагато серйозніші перешкоди для завершення російсько-української війни. Найголовнішою з них є непохитне прагнення України до незалежного та демократичного майбутнього, однак Кремль хоче будь-яким чином завадити цій мрії, аби підкорити собі всю державу.

Попри те, що Трамп спершу обурився заявою президента РФ про те, що українські безпілотні літальні апарати (БПЛА) нібито атакували одну з його резиденцій, потім він опублікував у соціальних мережах посилання на статтю The New York Post, в якій йшлося про те, що такого удару ніколи не було і що це вигадана історія, щоб зірвати мирну ініціативу Трампа і виправдати нові удари по Україні.

Проте, схоже, Путін незворушний. Незалежно від кровопролиття на передовій чи черг росіян за бензином через удари українських БПЛА по нафтопереробних заводах, він залишається вірним своїм максималістським вимогам і продовжує озброювати свою орду.

«Армата» на фронт не їде

Напередодні Нового року російським військам відправили нову партію основних бойових танків Т-90М «Прорив». Він є останньою модифікацією Т-90, який, своєю чергою, є модернізацією Т-72. Зараз Т-90М вважається «найпотужнішим» російським танком, який перебуває у великосерійному виробництві. Російська пропаґанда всіляко вихваляє Т-90М, тоді як на Заході його називають катастрофічним провалом. Фахівці зазначають, що на полях російсько-української війни було виявлено критичні конструктивні недоліки цієї моделі.

Один із них полягає у поганій захищеності Т-90М, що зумовлено автоматом заряджання карусельного типу. Проблема полягає в тому, що при влучанні в танк існує велика ймовірність детонації всіх боєприпасів, що призводить до миттєвої загибелі екіпажу. За даними ресурсу Oryx, під час повномасштабної війни росіяни втратили більше 150 танків Т-90М. При цьому загальну кількість цих танків у російській армії станом на 2024 рік оцінювали всього у приблизно 120 одиниць.

Водночас майор Маґвайр, офіцер британської армії, заявив, що військові були здивовані, коли не побачили на фронті в Україні сучасніше російське озброєння. Одним із прикладів такої російської техніки він назвав Т-14, який вважають найсучаснішим танком РФ. Його вартість оцінюють у 5-9 млн USD за машину.

Сергій Чемезов, генеральний директор компанії «Ростех», заявив, що ці танки не дуже надаються для війни в Україні. «З точки зору функціональності «Армата», звісно, набагато перевершує існуючі танки, але вона занадто дорога, тому армія навряд чи використовуватиме її зараз», — наголосив він.

Business Insider нагадав, що російські окупанти переважно покладаються на танки типу Т-90 і Т-80, а також на обладнання, якому вже кілька десятків років, а деяке ввели в експлуатацію ще в 1940-х рр. «Вони витягують старі танки зі складів, замість того, щоб виставляти на поле бою свої найпотужніші засоби. Їхні склади величезні, там зберігають безліч танків, збудованих для боротьби в період «холодної війни», а будівництво нових танків — тривалий процес, навіть із урахуванням збільшення обсягів виробництва російської оборонної промисловості. Складне обладнання потребує часу для виготовлення, а західні санкції, що паралізують промисловість, не полегшують завдання», — наголосив портал.

У Міністерстві оборони Великої Британії заявили, що відсутність «Армати», ймовірно, пов’язана з потенційною шкодою для репутації, яку може завдати втрата «престижної» техніки в бою, а також із необхідністю виробляти більшу кількість основних бойових танків, яку можна задовольнити лише за допомогою інших варіантів.

Також армія РФ в Україні не захотіла приймати першу партію Т-14, яку їй запропонували, через поганий стан машин. Та й чи буде чим ці танки заправляти?

Нафтова спрага

Адже в грудні 2025-го видобуток нафти в РФ впав до мінімуму за останні півтора року. Причиною стали санкції США й атаки українських БПЛА по об'єктах російської нафтопереробної інфраструктури. Bloomberg зазначила, що в грудні Росія видобувала в середньому 9,326 млн барелів сирої нафти на добу. Це на 100 тис. барелів менше за листопадові показники та майже на 250 тис. нижче за ліміт, встановлений для РФ домовленостями в межах ОПЕК+.

Скорочення видобутку сировини насамперед було зумовлене санкціями США проти найбільших російських компаній — «Роснефть» і «Лукойл». Через обмеження надлишок сировини накопичується в танкерах у морі, оскільки деякі покупці побоюються приймати такі вантажі.

На кінець грудня більше 185 млн барелів сирої нафти опинилися заблокованими в морі на танкерах через запровадження обмежень. Основні покупці російської сировини, зокрема, Індія, ще намагаються знайти спосіб обійти американські санкції.

Протягом грудня обсяги нафтопереробки в РФ залишалися нижчими за традиційні сезонні показники. Це пов’язано з тим, що низка заводів була змушена частково або повністю зупинити роботу через атаки українських БПЛА, що обмежило внутрішнє використання сировини.

Нагадаємо, що торік Україна вперше від початку повномасштабної війни завдала ударів по нафтових родовищах у Каспійському морі та по танкерах, що перевозили російську нафту в обхід міжнародних санкцій. «Атаки на танкери змусили тих, хто перевозили підсанкційні барелі, обирати обхідні маршрути та схилити, принаймні, одного власника танкера ставитися до співпраці з РФ значно обережніше», — зауважила аґенція.

Глухий кут стагнації

Відтак економіка РФ заходить у глухий кут. Зараз фіксують різке зростання ризику рецесії, тобто не лише зупинки, а й спаду економіки. Навіть лояльні до Кремля аналітики констатують: модель економіки, що трималася на трьох опорах — бюджетному наповненні, імпортозаміщенні та примусовому кредитуванні — вичерпала себе.

Згідно з інформацією Міністерства економічного розвитку РФ, у листопаді 2025-го валовий внутрішній продукт Росії зріс лише на 0,1 % у річному вимірі. Це найгірший показник із початку 2023 року і фактичний сигнал про вхід економіки в стагнацію.

Своєю чергою, фахівці російського Центру макроекономічного аналізу та короткотривалого прогнозування (ЦМАКП) зафіксували різке зростання так званого випереджального індикатора рецесії, який у жовтні 2025-го досяг позначки 0,32. Це значення суттєво перевищує критичну межу у 0,18, що зазвичай передує глибокому спаду, та дає підстави прогнозувати початок активної фази рецесії вже до липня 2026 року.

Основною причиною такого стану речей аналітики називають вичерпання ресурсів для зростання на тлі надзвичайно жорсткої монетарної політики. Рекордна ключова ставка Центробанку РФ фактично заблокувала доступ до кредитних ресурсів для більшості підприємств цивільного сектору, що призвело до стагнації у виробництві. За даними звіту, скорочення обсягів випуску продукції спостерігається більш ніж у 70 % ключових товарних категорій, що свідчить про системний характер проблеми.

Ситуацію ускладнює й структурний дисбаланс, а якому військово-промисловий комплекс залишається єдиним рушієм російської економіки, тоді як решта галузей страждає від нерентабельності та неможливості обслуговувати борги. «Частка підприємств із критичним рівнем фінансової вразливості цього року може зрости до третини від загального обсягу промислової виручки. Водночас падіння прибутків від експорту вугілля та зерна додатково вимиває ресурси з бюджету», — зазначили експерти ЦМАКП.

Навіть за умови зміни зовнішньополітичної ситуації, економіка РФ тепер потрапила в пастку. Будь-яке різке скорочення оборонних замовлень на тлі падіння купівельної спроможності населення лише прискорить кризові явища.

До слова

З січня по грудень 2025-го російські суди оголосили 100 пожиттєвих вироків, що стало історичним рекордом за минулі 20 літ. Про це йдеться у відкритих даних Верховного суду РФ. Таке число майже вдвічі перевищує показник за весь 2022 рік і є найвищим за минулі два десятиліття. 2005-го, як і 2012-го, таких вироків було 84. 2020 року суди РФ оголосили 66 пожиттєвих вироків, 2021-го — 47, 2022-го — 58, 2023-го — 78, а 2024-го — 79. Загалом, за 2005-2025 рр. російські суди прийняли 1 416 таких рішень. У Верховному суді РФ не уточнили, за якими саме статтями призначали пожиттєве ув’язнення, однак, на тлі війни проти України, такі вироки стали призначати за новими статтями Карного кодексу РФ, зокрема, за державну зраду, організацію диверсії та теракту або за участь у їхньому здійсненні. Пожиттєве ув’язнення в РФ наразі є найжорстокішим видом покарання, якщо не брати до увагу смертну кару, щодо якої 1997 року запровадили мораторій, але не скасували. Частка пожиттєвих вироків серед усіх судових рішень у першому півріччі 2025-го склала 0,025 %, що стало максимумом за всю історію спостережень із 2005 року.