Сіра невідомість

Путін підписав федеральний закон, що уточнює перелік статей Кримінального кодексу Російської Федерації (РФ), наявність судимості або слідства, через які не можна підписати контракт із Міністерством оборони та піти воювати проти України. З переліку статей, які завадили б окупантам піти на фронт, вилучили: злочини малої та середньої тяжкості; окремі злочини у сфері обігу зброї та вибухових речовин, порушень правил безпеки, а також деякі типи військових і транспортних злочинів. Водночас під забороною на підписання контракту наразі залишаються особи з судимістю або слідством за статтями про педофілію, тероризм, державну зраду, шпигунство, диверсії, екстремізм, здирництво та низку інших тяжких злочинів проти держави та громадської безпеки.

Гонитва за рейтинґом

Зараз диктатор здійснює турне безпечними східними реґіонами РФ. Підчас одного з таких візитів вулиці Новосибірська, найбільшого міста Сибіру, вже давно не виглядали так гарно. Дороги заасфальтували, тротуари відремонтували, а траву підстригли. Британська The Times написала, що роботи з благоустрою міста були поспішно завершені перед візитом Путіна. «Вони практично перебудовують місто за три дні. Дідько, якби ж він приїжджав частіше, може, тоді за рік ми побачили б цілком нове місто», — прокоментував один із місцевих мешканців.

Місцеві жителі писали в Telegram, що мешканцям будинків і студентських гуртожитків, розташованих поруч із дорогою, якою в Новосибірську проїжджав кортеж Путіна, заборонили підходити до вікон і користуватися електронними пристроями. Також запровадили обмеження на використання електроскутерів.

На початку 2026-го володар Кремля рідко виїжджав із Москви, ймовірно, побоюючись замаху. Але зараз відвідав шість міст менш ніж за три тижні. На думку аналітиків, таким чином диктатор, можливо, намагається підвищити свою популярність, що стрімко знижується.

Згідно з даними Фонду громадської думки, соціологічної служби, пов’язаної з Кремлем, у липні ц. р. рейтинґ Путіна впав до 66 %, що є історичним мінімумом від початку війни в Україні 2022-го. Та критики стверджують, що реальна підтримка є значно нижчою. Видання поділилося, що війна дедалі дужче дається взнаки в самій РФ. Зокрема, атаки українських дронів і ракет спричинили дефіцит пального, перебої з Інтернетом та людські жертви. «Під час нещодавніх візитів Путіна до Іркутська та Красноярська, двох інших міст Сибіру, ціни на бензин були знижені, вочевидь, за офіційним розпорядженням, але одразу ж після його від’їзду знову стрімко зросли», — йдеться в публікації.

Хоча вибори зазвичай фальсифікують на користь Путіна та його партії, а спецслужби жорстко придушують прояви інакомислення, Кремль усе ж ретельно відстежує громадську думку. При цьому видання констатувало, що рейтинґи Путіна високі порівняно з рейтинґами західних лідерів, але в РФ не терплять жодної справжньої опозиції, а національні засоби масової інформації перебувають під контролем Кремля.

На думку Михайла Фішмана, російського опозиційного журналіста та письменника, такий різкий розворот свідчить про те, що Путін не впевнений у рівні громадської підтримки війни. Згідно з даними «Левада-Центру», незалежної дослідницької організації в Москві, яку Кремль визнав «іноземним аґентом», хоча 66 % росіян і заявляють, що підтримують війну, 62 % хотіли б, аби розпочалися мирні перемовини, і лише 28 % виступають за продовження бойових дій. «Кожен п’ятий росіянин заявив, що не стежить за новинами про війну», — зауважила The Times.

Крім цього, критики опитувань у цій країні зазначають, що респонденти навряд чи розкриють свої справжні почуття незнайомцям. Видання нагадало, що критика війни в РФ може призвести до кримінального переслідування.

Переслідування за правду

Зокрема, російський державний банк «Внешэкономбанк» звільнив свого головного економіста Андрія Клепача через його оцінку стану економіки (РФ). Останній заявив про стагнацію, воєнну кризу та загрозу для теорії перемоги Путіна. Він надав Московській біржі свій аналіз економічних і геополітичних викликів, що стоять перед Росією. За оцінкою експерта, російська воєнна економіка перебуває у стані стагнації. Серед чинників, що гальмують економічне зростання й інвестиційну активність, він назвав значні оборонні витрати, жорстку монетарну політику, санкції й українські удари по інфраструктурі. За це Ігор Шувалов, генеральний директор ВЕБ, звільнив свого підлеглого після «дзвінка згори».

Андрій Клепач працював головним економістом ВЕБ упродовж 12 літ. До цього шість років був заступником міністра економічного розвитку РФ. У своєму аналізі він зазначив, що Росія ще здатна вести війну на виснаження, не доводячи економіку до колапсу. Водночас, на його думку, така політика підвищує ризики соціальної кризи та може призвести до подальшого відставання РФ від США, Китаю й України у сфері економічного та технологічного розвитку.

Окремо економіст звернув увагу на наслідки українських атак по російській портовій, нафтовій, хімічній і логістичній інфраструктурі. Він вважає їх суттєвим макроекономічним фактором, що перешкоджає розширенню російської економіки. За прогнозом фахівця, 2026-го це може спричинити уповільнення річного економічного зростання майже до нульової позначки.

Водночас він констатував значне збільшення російських оборонних витрат після початку повномасштабного вторгнення до України. Через це військово-промисловий комплекс країни дедалі дужче витісняє цивільний сектор, посилюючи обмеження для промислових підприємств, що не пов’язані з обороною, та сприяючи їхньому скороченню.

За словами Клепача, поєднання високих витрат на оборону та жорсткої монетарної політики, під якою, ймовірно, мається на увазі високий ключовий відсоток, «стискає» російську економіку. Ключова кредитна ставка сягнула пікового значення у 21 % у червні 2025 року, а тепер становить 14 %. Економіст прогнозує, що 2026-го реальні інвестиції в РФ скоротяться на 2,5 %, тоді як 2027 року, ймовірно, взагалі не покажуть зростання. «Кремль продовжує чинити тиск на Центральний банк, вимагаючи знизити ключову ставку, щоб створити видимість економічної стабільності та збільшити доступний російському оборонному сектору капітал, попри інфляційний тиск із боку бюджету, що триває», — зауважили в американському Інституті вивчення війни (ISW).

За оцінкою експерта, 2027-го Кремль може скоротити державні видатки на 600 млрд RUB порівняно з 2026 роком. Це свідчить про реальний тиск на російський бюджет, попри заплановане скорочення та зростання прибутків, яке забезпечують вищі ціни на сиру нафту.

Аналітики вважають, що економічна політика російського уряду виявилася неефективною для забезпечення довготривалої війни проти України. Саме вона стала однією з причин низки економічних труднощів, із якими РФ має клопоти зараз: різкого та фактично нестійкого зростання військових витрат, високої інфляції, гострого дефіциту робочої сили та скорочення ресурсів Фонду національного добробуту. У сукупності ці фактори створюють серйозні проблеми для монетарної та макроекономічної політики Росії.