Бензин уже не смердить

Нестача пального Російській Федерації (РФ) змушує Кремль до відчайдушних кроків. Так, у Псковській області силовики почали перевірки приватних домоволодінь і гаражних кооперативів через зберігання мешканцями запасів бензину. Місцева влада заявляє, що такі дії порушують правила пожежної безпеки. Про рейди повідомив Михайло Ведерников, губернатор Псковщини. За його словами, під час перевірок у реґіоні виявили випадки, коли мешканці зберігали великі обсяги бензину в гаражах. За всіма такими фактами склали адміністративні протоколи. Порушникам загрожують штрафи до 15 тис. RUB. Губернатор закликав жителів не зберігати бензин та інші легкозаймисті рідини у гаражах і підвалах. Водночас заявив, що ситуація з пальним у області нібито поступово вирівнюється. Раніше у Псковській області через дефіцит бензину на автозаправних станціях (АЗС) запровадили обмеження на продаж пального. На частині АЗС бензин продавали через день — залежно від парності державного номера автомобіля, тоді як на більшості заправок встановили ліміти на обсяг продажу.

Імпорт замість експорту

Відтак найбільші російські енергетичні компанії звернулися до індійських нафтопереробних підприємств із проханням збільшити постачання бензину після того, як українські удари вивели з ладу значну частину російських нафтопереробних потужностей. Про це повідомив американський Інститут вивчення війни (ISW). За даними аналітиків, «Роснефть», «Газпромнефть» і «Лукойл» входять до числа компаній, які зв’язалися з індійськими партнерами, зокрема, з приватними та державними нафтопереробними заводами (НПЗ). Російські компанії зверталися до них із проханням про додаткові обсяги бензину, але у тих немає надлишкових обсягів для експорту.

Крім цього, РФ уперше в історії взялася завозити бензин із Марокко. Партія пального обсягом близько 30 тис. т уже прибула до країни морським шляхом. За даними Reuters, танкер під прапором Панами завантажив бензин АІ-92 у порту Танжер і розвантажився в арктичному порту Мурманськ. Після прибуття партію виставили для залізничного транспортування зі станції Кола, що обслуговує портову інфраструктуру Мурманська.

Імпорт пального став вимушеним кроком для Москви на тлі проблем із внутрішнім ринком. Через атаки українських безпілотних літальних апаратів (БПЛА) на російські НПЗ частина підприємств скоротила або зупинила роботу, що спричинило нестачу бензину та зростання цін.

Хвиля українських атак на російські паливні об’єкти знизила обсяги нафтопереробки в РФ до найнижчого рівня за понад 21 рік. Українські удари дронами могли вивести з ладу від 20 % до 40 % нафтопереробних потужностей країни. В липні ц. р. російські НПЗ переробляли в середньому 3,91 млн барелів нафти на добу — це найнижчий показник із березня 2005-го. Обсяги впали більш ніж на 1,4 млн барелів на добу порівняно з середнім рівнем рік тому. Падіння виробництва змусило Кремль заборонити більшість експорту дизельного пального до кінця липня на додачу до раніше запроваджених обмежень на постачання бензину й авіаційного пального.

Проте своєму союзнику не зможе допомогти Казахстан, який був змушений припинити транспортування нафти до свого головного експортного терміналу на російському узбережжі Чорного моря, оскільки серія атак на танкери поставила під загрозу експорт країни. За інформацією Bloomberg, термінал Каспійського трубогінного консорціуму (КТК) неподалік від російського порту Новоросійськ припинив приймати нафту, оскільки судноплавні компанії не наважуються відправляти свої танкери до цього об'єкту.

Відтак нафтовидобувні компанії Казахстану були змушені також скоротити видобуток. Найбільший нафтовидобувник Казахстану «Тенгізшевройл» заявив, що уважно стежить за ситуацією на об'єктах КТК у Новоросійську.

Термінал КТК забезпечує близько 80 % експорту казахстанської нафти, переважно з проєктів, що реалізуються у партнерстві з міжнародними нафтовими гігантами, такими, як Chevron Corp., ExxonMobil Holdings Corp. і Shell Plc. Попри те, що термінал розташований у РФ, експорт через нього не підпадає під західні санкції.

Диктатор чхати хотів на економіку

Водночас Майкл Мак-Фол, колишній посол США в РФ, вважає, що навіть найглибша економічна криза навряд чи змусить Путіна відмовитися від продовження війни проти України. За його словами, російська економіка зараз перебуває у найгіршому стані з 1990-х. «У цьому сходяться всі експерти. Економіка не зростає. Інфляція висока. Іноземних інвестицій майже немає. Навіть Китай, на підтримку якого так розраховував Кремль, не інвестує в російську економіку та не кредитує РФ», — наголосив дипломат.

Водночас він зазначив, що українські удари по території РФ вже змушують російське суспільство безпосередньо відчувати наслідки війни. «У соціальних мережах спостерігається паніка, що охопила російське суспільство: через атаки БПЛА, через довгі черги на АЗС, через страх за майбутнє. Усе це правда», — зазначив Мак-Фол. — Однак Росія не є демократією. Це повноцінна диктатура. Вважаю, що теперішня РФ навіть авторитарніша, ніж Радянський Союз у пізню брежнєвську добу. Це означає, що суспільство не має жодного способу змусити диктатора змінити свою позицію. За будь-яку спробу це зробити вас можуть заарештувати, ув’язнити, а в окремих випадках навіть убити».

Колишній посол США наголосив, що всі ключові рішення в РФ ухвалює лише Путін. «Він єдиний, чиє рішення в цій системі справді має значення. І коли слухаю його виступи, то бачу, що він і досі певен, що йому вдасться підкорити український народ. Вважає, що час працює на нього», — пояснив він.

На думку Мак-Фола, Путін і надалі робитиме ставку на масовані удари по українській критичній інфраструктурі, розраховуючи виснажити населення взимку. «Він сподівається, що ця зима буде надзвичайно важкою для українців через терористичні атаки по системах опалення й електропостачання. Та гадаю, він недооцінює українське суспільство. Ми знаємо, що він ніколи його по-справжньому не розумів. А це, на жаль, означає, що він, найімовірніше, продовжуватиме воювати. Принаймні, до кінця цієї зими», — резюмував він.

Гоп-ля

Бразилія стала третьою країною Латинської Америки, яка взялася боротися з «пологовим туризмом» із РФ. Після Арґентини та Чилі Бразиліа стала відмовляти у в'їзді росіянам, якщо підозрює, що мета поїздки — народження дитини заради отримання нею бразильського громадянства. Прикордонники тепер відмовляють вагітним росіянкам у в'їзді та відправляють назад найближчим рейсом. Арґентина почала боротися з цією схемою ще 2023-го, а 2025 року переглянула міґраційні правила. Своєю чергою, чилійська влада анулювала записи про громадянство 62 дітей, народжених у іноземних батьків, а також розслідує ще 24 випадків.