Російська ракета під Любліном

У ніч на 30 липня Російська Федерація (РФ) здійснила один із наймасштабніших комбінованих ударів по Україні. Поки українська протиповітряна оборона (ППО) відбивала атаку десятків крилатих ракет і безпілотних літальних апаратів (БПЛА), одна із російських ракет Х-101 перетнула державний кордон Республіки Польща (РП) і впала в Люблінському воєводстві приблизно за 50 км від Любліна. Міністерство закордонних справ РП викликало посла РФ «на килим».

Спостерігали й оцінювали ризики

Уперше за тривалий час на території країни-члена НАТО впала сучасна російська стратегічна крилата ракета, здатна нести навіть ядерну бойову частину. Попри те, що польська авіація була піднята в повітря, а системи ППО перебували у стані бойової готовності, ракету так і не перехопили. Це викликало гостру політичну дискусію не лише у РП, а й серед союзників по Альянсу.

За даними польської влади, уламки ракети виявили біля сіл Тарнава-Колонія та Токари. Чому РП її не збила і які наслідки це матиме для НАТО, Дональд Туск, прем'єр-міністр РП, підтвердив, що йдеться про російську крилату ракету Х-101, яка порушила польський повітряний простір і впала на території країни. Водночас він заявив, що наразі немає підстав вважати, що Росія цілеспрямовано атакувала Польщу.

А також додав, що «Росія робитиме все можливе, щоб зняти з себе відповідальність». Глава польського уряду поінформував, що американці зацікавлені в участі в розслідуванні щодо нічного порушення польського повітряного простору. «Мені важливо, щоб не повторилося те, що було колись. Усе має бути прозорим, люди мають бути поінформовані про все. Ця війна сповнена несподіванок. Ми маємо дуже швидко вчитися реагувати на нові ситуації та нові загрози», — зауважив він.

Наступного дня польська прокуратура офіційно підтвердила тип ракети після дослідження уламків. За серійними номерами встановлено, що вона була виготовлена у другому кварталі ц. р. на одному з підприємств у Московській області. Розпочали кримінальне розслідування.

Чому Польща не відкрила вогонь? Саме це питання стало головною темою польської політики. Цезарій Томчик, заступник міністра оборони РП, пояснив, що польські військові відстежували політ ракети практично від моменту запуску. За його словами, основне завдання полягало у спостереженні та оцінці ризиків.

Він також повідомив цікаву деталь: український винищувач переслідував цю Х-101 майже до польського кордону, однак приблизно за 20 с до його перетину був змушений припинити переслідування, оскільки українська авіація не може входити до повітряного простору РП без спеціального дозволу. Водночас польські F-16 лише підіймали у повітря, але озброєння вони не застосували.

Польська влада пояснює це кількома чинниками: надзвичайно коротким часом перебування ракети у польському повітряному просторі, ризиком падіння уламків на населені пункти, необхідністю дотримання чинних правил застосування зброї. За словами Туска, якби траєкторія польоту свідчила про загрозу більшій території країни, наказ на знищення віддали б.

Чи ракету могли збити

Військові експерти зазначають, що технічно така можливість існувала. Х-101 летить на малій висоті, огинаючи рельєф місцевості, що значно ускладнює її перехоплення. Для успішного ураження необхідний безперервний супровід цілі радарами та достатній час для прийняття рішення. Саме часу цього разу, ймовірно, не вистачило.

Польща має сучасні системи Patriot, винищувачі F-16 та розгалужену мережу радіолокаційного контролю. Однак навіть така система не гарантує стовідсоткового перехоплення ракет, особливо якщо вони лише на короткий час заходять у повітряний простір країни.

Для РП це був уже не перший випадок. Раніше на польській території вже знаходили російські ракети й їхні уламки, що викликало критику уряду через недостатньо ефективне реагування. Свіжий випадок став ще більш резонансним, адже йдеться про сучасну стратегічну крилату ракету Х-101 — одну з основних ракет, які РФ застосовує для ударів по українській критичній інфраструктурі.

Критики уряду запитують, чому країна НАТО не змогла перехопити об'єкт, який військові супроводжували практично з моменту запуску. Натомість уряд наполягає, що рішення не відкривати вогонь було свідомим і відповідало чинним процедурам.

Випробування для країн НАТО

Після інциденту соціальні мережі заполонили різноманітні конспірологічні версії. Зокрема, почали поширюватися твердження, нібито ракету могла запустити Україна для втягування Польщі у війну. Та польські експерти швидко спростували ці твердження. Вони нагадали, що Україна не має ані літаків-носіїв, ані технічної можливості використовувати ракети Х-101.

Однак інцидент може мати далекосяжні наслідки. По-перше, Варшава, ймовірно, перегляне правила застосування ППО щодо російських ракет, які наближаються до польського кордону. По-друге, у НАТО знову активізувалася дискусія про створення інтегрованішої системи ППО східного флангу Альянсу. По-третє, подія стала ще одним арґументом на користь посилення української ППО. Чим більше російських ракет знищать над територією України, тим менший ризик їхнього потрапляння до повітряного простору сусідніх держав.

Тож падіння російської ракети під Любліном продемонструвало, що навіть країни НАТО залишаються вразливими до наслідків російської війни проти України. Попри наявність сучасних засобів ППО, швидкоплинність подібних інцидентів і складність ухвалення рішень у режимі реального часу створюють ситуації, коли військові свідомо утримуються від застосування сили.

Водночас цей випадок став серйозним сигналом для РП і всього Альянсу: війна вже давно перестала бути проблемою лише України. Кожна нова масована атака РФ збільшує ризик нових порушень повітряного простору сусідніх держав, а отже, і потребу в тіснішій координації між українською та натовською системами ППО.

Пряма мова

Андрій Сибіга, міністр закордонних справ України:

— Йдеться про російську крилату ракету Х-101, яка вторглася на територію РП у рамках масштабного удару Росії по Україні, порушивши повітряний простір НАТО. Це ще одне наочне підтвердження того, що посилення ППО України зараз є нагальним завданням і слугує гарантією захисту всієї євроатлантичної спільноти. Загалом у ту ніч по Україні було випущено 74 ракети, багато з яких балістичні, та сотні БПЛА. Терор Путіна наочно демонструє, що необхідність посилення протиракетного захисту України й усієї Європи є нагальною справою. Кожне рішення щодо додаткових засобів ППО для України тепер необхідно ухвалювати без зволікань, а всі домовленості про додаткові перехоплювачі виконуватися якомога швидше. Вторгнення російської ракети на територію РП також нагадує, що для країн немає нічого пильнішого, ніж протидія спільному, віковому ворогу, який становить пряму загрозу для обох народів. Усі інші розбіжності мають бути відкладені на час цієї жорстокої війни. Нашим пріоритетом має бути наша спільна безпека. Україна інформує всіх партнерів і міжнародні організації про наслідки цього нападу.