Знизити градус напруги

Як писав Meest Weekly, останнім часом у Республіці Польща (РП) спостерігається тривожна тенденція до зростання кількості інцидентів зі застосуванням насильства, у яких фігурують громадяни України. На початок серпня ц. р. в різних реґіонах зафіксували кілька випадків аґресії проти українців. Деякі з них мають відверті ознаки ксенофобії. Кримінальні інциденти миттєво стали інструментом внутрішньополітичної боротьби в РП.

У Вроцлаві група польських чоловіків напала на молоду українську пару, почувши їхню розмову з українським акцентом. Нападників затримали та взяли під варту. У Ґдині 76-річний поляк жорстоко побив 40-річну українку. Двічі вдарив жінку по голові ціпком і дременув. Згодом його затримали. У Кожухові відбулася сутичка, внаслідок якої побили трьох громадян України. У Вроцлаві поліція затримала жінку в стані сильного алкогольного сп'яніння, яка посеред ночі вешталася вулицями міста з ножами в руках і вигукувала образи на адресу українців.

Міністерство внутрішніх справ РП наголосило, що подібні вчинки зустрічатимуть жорстку реакцію правоохоронних органів. Своєю чергою, Дональд Туск, польський прем'єр-міністр, звернувся до президента Кароля Навроцького зі закликом урвати мовчання щодо актів ненависті.

Та українці починають давати відкоша. У тому ж таки Вроцлаві 18-річний громадянин України на сходах будинку жорстоко поранив ножем 30-річну громадянку РП. Вона перебуває в лікарні у важкому стані. Суд відправив нападника під арешт на три місяці, вказавши на ризик його втечі. Підозрюваному загрожує довічне ув'язнення за замах на вбивство.

Генеральне консульство України у Вроцлаві рішуче засудило цей злочин. «Окремі злочинні дії не можуть і не повинні кидати тінь на всю українську громаду. Водночас кожен, хто порушує закон, має усвідомлювати неминучість відповідальності за свої вчинки», — йдеться в заяві дипломатів.

Натомість представники опозиційної партії «Право і справедливість» (ПіС) використали цей інцидент для жорсткої критики чинного уряду. Пшемислав Чарнек, заступник голови ПіС, звинуватив уряд Туска у бездіяльності та висунув вимогу негайно ухвалити запропонований його партією законопроєкт про швидку депортацію іноземців, які порушують закон.

У Міністерстві внутрішніх справ РП ці звинувачення відкинули. Кароліна Галецька, речниця відомства, оприлюднила статистику депортацій: 2025-го чинний уряд депортував понад 10 тис. іноземців-порушників, хоча за часів восьмирічного правління ПіС це число становила всього 2-3 тис. осіб щороку.

Тож зниження рівня напруги та недопущення нових конфліктів вимагає комплексного підходу. Вирішення цієї проблеми залежить не лише від поліції, а й від політиків, дипломатів і самих громадян обох країн. Експерти та правозахисники виділяють кілька ключових кроків для нормалізації ситуації.

Невідворотність покарання. Фундаментом безпеки є ефективна робота поліції та судів. Кожен злочин — напад на українця, чи кримінальний вчинок самого міґранта — мають розслідувати максимально швидко й об'єктивно. Демонстрація того, що закон діє однаково для всіх, знімає суспільне роздратування і стримує потенційних злочинців.

Відмова від політичних маніпуляцій. Політикам і медійним особам варто припинити використовувати побутові конфлікти чи кримінальні інциденти для підняття своїх рейтиґів. Публічне засудження актів ксенофобії з боку вищого керівництва держави (як це зробив Туск) є важливим сигналом для суспільства.

Протидія російським інформаційним операціям. Жодна сторона не зацікавлена у ворожнечі між поляками та українцями так сильно, як Москва. Російські спецслужби (через соціальні мережі, ботоферми та радикальні групи) штучно роздмухують будь-який кримінальний епізод, намагаючись перетворити його на міжнаціональний конфлікт. Урядам обох країн необхідно оперативно виявляти та спростовувати такі фейки.

Зрештою, збереження добросусідських стосунків — це вулиця з двостороннім рухом, де польське суспільство має протидіяти радикальним проявам ксенофобії, а українська громада — демонструвати повагу до країни, що надала їй притулок у найважчі часи.

Відтак на початку серпня у 22 містах РП відбулися акції на підтримку українців на тлі зростання випадків аґресії за національною ознакою. Їх організував польський «Комітет захисту демократії». Демонстрації під гаслом «Не будь байдужим» відбулися, зокрема, у Варшаві, Кракові, Ґданську, Познані, Вроцлаві, Катовіце, Ряшеві, Любліні, Лодзі, Щецині, Білостоку та Кельце.

За словами організаторів, вони вирішили привернути увагу влади до випадків аґресії, від яких страждають жителі РП через національність чи мову, зокрема, українці. Також учасники заходів захотіли висловити солідарність із тими, хто стали жертвами насильства та дискримінації. «Хвиля ненависті, підбурювання та насильства, спрямована проти українців та представників меншин у Польщі, досягає небезпечних рівнів. Пасивність і відведення погляду призведуть до соціальної катастрофи, яка загрожує нашій спільній свободі та демократії! Українці — наші союзники та важлива частина нашого суспільства. 2022 року ми продемонстрували світові великий вияв солідарності. Сьогодні час продемонструвати це ще раз!», — зазначили організатори.

Акція у Варшаві відбулася під гаслом «Моя Польща не б’є, не ображає і не підбурює», під час якої учасники подали до Канцелярії прем'єр-міністра та Міністерства внутрішніх справ петицію з вимогою вжити рішучих дій проти, зокрема, жорстоких нападів на громадян України. Петицію підписали більш 11 тис. поляків.

Після цього 39-річний чоловік, який ображав українську пару та погрожував їм, самостійно прийшов до поліції в Кракові. Правоохоронці його затримали. У Мережі оприлюднили відео, на якому видно, як чоловік підходить до українки, ображає її та намагається вдарити. Коли нападник помітив, що супутник жінки фіксує подію на камеру, став вигукувати образи та погрожувати вже йому. Справу розслідують за статтею про образи на національному ґрунті.