Проблема для всіх

Останній розворот адміністрації президента США щодо Ірану стався менш ніж через 36 годин після повідомлень про швидкий початок нових масштабних ударів. Дональд Трамп відступив, оголосивши про «межі угоди» між Іраном і Сполученими Штатами.

Єдність двох конфліктів

«Конфлікти між Україною й Іраном завжди були тісно переплетені, і складні взаємозв’язки існували задовго до останніх кількох тижнів. Серед безлічі зв’язків варто зазначити, що Тегеран роками постачав Москві безпілотні літальні апарати й інше військове обладнання. Кремль відповідав взаємністю, зокрема, надаючи важливу військову розвідувальну інформацію проти американських військ, як і Китайська Народна Республіка (КНР). Північна Корея постачає Російській Федерації (РФ) війська та зброю», — поділився Джон Болтон, який обіймав посаду радника з питань національної безпеки Білого дому в 2018-2019 рр.

Він вважає, що напруженість в Азії, хоча й не переростає у відкриту війну, також має суттєво впливати на рішення Америки щодо цих двох конфліктів. «РФ — держава Східної Азії. КНР створює низку суттєвих загроз у Східнокитайському морі проти Тайваню й Японії та виявляє приховану ворожнечу вздовж сухопутних кордонів із Індією та В’єтнамом. З огляду на все це, основна стратегічна увага Білого дому має бути зосереджена на знищенні (або, принаймні, паралізації) режиму в Тегерані; стримуванні РФ в Україні; та різкому посиленні стримування КНР», — порадив експерт.

На його думку, Вашинґтону необхідно прискорити ліцензування технологій зенітно-ракетної оборони Patriot для України, посилити економічний тиск на РФ та відмовитися від будь-якого скорочення американської присутності в НАТО. «Метою має стати запобігання потраплянню всієї російської нафти на міжнародні ринки, що підкреслює необхідність збільшення експорту нафти з країн Перської затоки до довоєнного рівня або близького до нього. Україна є найбільшою військовою державою Європи, і в РФ мало шансів домогтися того, чого не вдалося досягти за більш ніж чотири роки бойових дій», — додав ексрадник президента.

Ракет більше нема?

Проте Трамп має власну думку. За даними Financial Times, він відмовив у наданні Україні сотень додаткових ракет-перехоплювачів до Patriot. За словами джерел, це сталося під час його останньої зустрічі з Володимиром Зеленським. Господар Овального кабінету пояснив це дефіцитом перехоплювачів у запасах США та сказав, що вони зараз потрібні для захисту американських об'єктів у межах війни з Іраном. Перед цією зустріччю український лідер заявляв, що Україні для проходження зимового періоду та захисту критичних об’єктів необхідно 300 таких ракет.

CNN фактично підтвердила цю позицію. Телеканал повідомив, що Сполучені Штати використали практично всі свої далекобійні високоточні ракети під час війни з Іраном. Аналітики зазначили, що ці ракети особливо важливі у разі можливого конфлікту з КНР. А за оцінкою Центру стратегічних і міжнародних досліджень, із лютого по липень ц. р. США використали близько 65 % запасів перехоплювачів Patriot. Одне з джерел також стверджує, що Сполучені Штати витратили трохи менше половини світового запасу крилатих ракет Tomahawk.

Проте Піт Геґсет, воєнний міністр США, назвав повідомлення про виснаження запасів ключових боєприпасів у американських збройних сил неправдивими. «CNN — ганьба вам, — заявив він. — Вочевидь, ми недостатньо ненавидимо медіа, які продукують фейкові новини». Проте не надав жодних даних про наявність згаданих типів озброєнь на складах армії Сполучених Штатів.

Але розчарування американського лідера війною з Іраном досягло апогею на нещодавньому засіданні Кабінету міністрів у Кемп-Девіді (штат Меріленд), де він вимагав від Геґсета пояснень, чому президента ввели в оману стосовно гострого дефіциту боєприпасів, який зараз загрожує обмежити військові можливості у конфлікті з Іраном. Натомість Геґсет захищався і звинуватив свого заступника Стівена Файнберґа в нестачі запасів і в тому, що той не забезпечив повного інформування про цю проблему.

Про це написала The Washington Post із посиланням на джерела, обізнані з перебігом розмови. За словами одного з джерел видання, саме дефіцит, зокрема, керованих ракет великої дальності та перехоплювачів протиповітряної оборони, став однією з причин, через яку Трамп відмовився від завдання додаткових масштабних ударів по Ірану.

WP зазначила, що ця суперечка підкреслила розчарування Трампа у своєму міністрі війни, який був одним із найпалкіших прихильників військових дій проти Ірану та переконав президента, що це буде швидка і відносно легка перемога. «Це на 100 % фейкові новини. Такого ніколи не було. І президент Трамп має найвищу довіру до міністра Геґсета», — прокоментувала публікацію Керолайн Левітт, прессекретар Білого дому.

Погрози вже не діють

The Washington Post також написала, що світові лідери «перестали сіпатися» від гучних заяв і погроз Трампа; американські суди оскаржують його рішення, а Тегеран маніпулює Вашинґтоном. Як зазначили в публікації, коли у квітні 2025 року Трамп прийшов до Трояндового саду Білого дому з плакатом своїх нових мит, «світ сіпнувся». Ринки втратили трильйони доларів, більш ніж 75 урядів кинулися вести перемовини зі США, а дехто відмовився від ретельно розроблених контрзаходів, аби якнайшвидше укласти торговельні угоди. Однак тепер, коли глава Білого дому погрожує анексувати Канаду, захопити Ґренландію, вийти з НАТО чи знищити Іран, «сигнали тривоги вщухли»: світові лідери реагують ледачіше, бачачи, як рішення президента США оскаржують суди й блокує Конґрес, а його рейтинґи падають.

Коли в липні ц. р. Трамп оголосив про нові мита через «порушення законодавства про дитячу працю», світ «стенув плечима», а фінансові ринки майже не відреагували. Автори матеріалу, посилаючись на аналітиків і посадовців, написали, що одна з головних сильних сторін Трампа — вміння шокувати, роздмухувати паніку в соціальних мережах і перетворювати цю паніку на бажані результати — починає слабшати в міру наближення середини його другого терміну.

Трамп ще визначає політичний порядок денний, однак йому не вдалося змусити контрольований республіканцями Сенат відмовитися від розсекречення «файлів Епштайна» чи ухвалити його закон «Про порятунок Америки». Іран відмовляється капітулювати та відкривати Ормузьку протоку, російський диктатор продовжує війну проти України, а торговельні партнери Сполучених Штатів байдуже поставилися до останніх мит. «Для світу, втомленого від здатності США сіяти хаос, гучні заяви стали звичною справою, погрози часто виявляються блефом, а президент, який так любить викликати шок і тремтіння, зрештою, часто відступає», — підкреслила WP.

Газета описала численні випадки з боку КНР та інших країн, коли жорстка позиція змушувала Трампа поступатися. Однак «послаблення ефекту від бравади Трампа» найочевидніше в Ірані, де режиму аятол вдалося зберегти контроль над Ормузькою протокою попри бомбардування Сполучених Штатів та Ізраїлю. Президенту США також не вдалося втягнути у війну з Іраном європейські країни, попри погрози союзникам у разі відмови.

А всередині країни Трамп розчаровує своїх прихильників із табору MAGA. Вони очікували від глави держави скорочення витрат, однак той «розгортав американські війська за кордоном аґресивніше, ніж будь-який інший президент останніх років». крім того, його жорсткі антиімміґраційні заходи «занурили американські міста в хаос», що супроводжувався рейдами аґентів ICE, випадками смерті та протестами. Однак «навіть готовність застосовувати силу не повернула Трампу колишньої поваги, і посадовці та політики як у Сполучених Штатах, так і за кордоном готові протистояти його погрозам або ж ігнорувати їх».