Наслідки виборів у США

На проміжних виборах у США 3 листопада Демократична партія здобула контроль над обома палатами Конґресу.

Недостатня перемога

До виборів провладна Республіканська партія мала 53 голоси в Сенаті та 218 — у Палаті представників. Тепер демократи та двоє незалежних кандидатів, які підтримують їх, забезпечили собі щонайменше 54 місця в Сенаті та щонайменше 237 у Палаті представників. Для більшості у ній вистачало б 218. Тим часом однопартійці глави Білого дому отримали лише на близько 185-195. відтак Associated Press констатувала: «Демократична партія отримала достатню кількість місць у Сенаті та Палаті представників, щоб контролювати законодавчу владу». Білл Міллер, стратег республіканців у Техасі, резюмував: «Це катастрофа першого рівня». Браян Ланза, колишній радник Дональда Трампа, з цим погодився: «За все моє життя жоден президент не зазнавав такого повного неприйняття».

Новий склад Конґресу, який складе присягу 3 січня 2027 року, суттєво обмежить можливості адміністрації Трампа. Демократи зможуть блокувати його законодавчі ініціативи, призначати розслідування, впливати на затвердження федеральних призначень і посилити парламентський контроль за діяльністю виконавчої влади. Мойра Донеган, колумністка британської The Guardian, наголосила: «Тепер, маючи більшість у Сенаті, демократи зможуть проводити розслідування щодо діяльності Трампа та членів його кабінету, привертаючи увагу громадськості до питань свого порядку денного, відстоювати конституційні прерогативи Конґресу та блокувати призначення республіканцями суддів. Те, наскільки розгромними є результати, вже змусило Трампа визнати перемогу демократів».

Співпраця — під питанням

У ніч виборів президент заявив в інтерв’ю The New York Times, що «абсолютно готовий» визнати результати волевиявлення. А також запевнив: «Ми з нетерпінням чекаємо на співпрацю з ними (демократами. — Ред.)» А після завершення перегонів пообіцяв журналістам: «Маємо намір співпрацювати з демократами».

Утім, Том Ніколс, оглядач The Atlantic висловив сумнів: «Чи дотримається президент цих обіцянок — залишається лише здогадуватися». Адже ще 1 листопада Bloomberg цитувала такий анонс Трампа: «Демократи надсилатимуть різні пропозиції. А я накладатиму на них вето (для його подолання потрібні дві третини голосів у кожній палаті Конґресу. — Ред.). Зрештою, після місяця чи двох, коли все відхилятимуть, адже це просто марнування часу, вони прийдуть і стануть домовлятися».

Й уже наступного дня після виборів у заяві Білого дому стверджувалося, що демократи зазнають невдачі у своїх спробах скасувати все, що зробив президент. А CNN із посиланням на джерела з оточення Трампа повідомила 4 листопада, що президент США готовий розширити межі своїх повноважень, щоб досягати реалізації цілей навіть без підтримки Конґресу.

Тож Віталій Портников, український політичний оглядач, наголосив: «Демократична більшість у Палаті представників може гальмувати рішення Трампа, але це не означатиме припинення його влади». Демократи можуть оголосити Трампу імпічмент простою більшістю голосів у Палаті представників. Водночас для усунення Трампа з посади демократам голосів у Сенаті бракує: для цього потрібна підтримка двох третин присутніх сенаторів.

Ігор Ейдман, український соціолог і публіцист, припустив, що багато конґресменів-республіканців будуть зацікавлені приєднатися до імпічменту Трампу, який майже напевно ініціюють демократи, щоб швидше скинути цей тягар із шиї своєї партії, але більшість аналітиків і політичних оглядачів у цьому сумніваються. Свою чергою, Тарас Радь, український політолог, зауважив: «Сумнівно, чи вдасться знайти ці додаткові голоси серед республіканців, оскільки ті думають про своє політичне виживання».

Нові ризики для світу

Sky News застеріг, що проблеми всередині країни — розслідування, бюджетні обмеження та політичний глухий кут — можуть призвести до того, що президент посилить турбулентність на міжнародній арені, на яку в нього є кращі повноваження. «Стриманий і переслідуваний удома, він залишиться вільним вигинатися та позувати за кордоном. І цього разу йому вже не буде потреби турбуватися про вибори, адже не залишилося нічого, з чим можна було б боротися», — зазначив телеканал.

Його журналісти констатували, що за два роки Трампу вдалося перевернути світ — стати на бік Російської Федерації (РФ), розпочати війну в Ірані та створити глобальну кризу в США. Однак попри те, що його партія заплатила високу ціну за ці дії, президент навряд чи усвідомить свої помилки, оскільки він не схильний до каяття чи докорів сумління. На думку журналістів, після виборів Трамп може лише подвоїти свої зусилля з дестабілізації світу. «Хтозна, на які ще авантюри можна вмовити цього розгніваного президента? Політичні вороги Трампа на Капітолійському пагорбі спробують його приборкати. У нього будуть інші ідеї», — попередили на Sky News.

З допомогою Україні непросто

«Конґрес, контрольований демократами, може ускладнити зусилля Трампа щодо налагодження більш примиренних взаємин із Москвою, особливо якщо його адміністрація прагнутиме подальшого пом’якшення санкцій», — припустив Алекс Рауфоглу, оглядач «Радіо Свобода». — Однак законодавці наштовхуються на певні обмеження. Право вето Трампа та опір республіканців можуть обмежити спроби запровадити нові обмеження або змусити адміністрацію розширити військову допомогу Україні». А Юлія Забєліна, українська політична оглядачка, попередила, що у питаннях щодо України Білий дім усе одно відіграватиме основну роль.

Водночас Олег Шамшур, експосол України в США, не передбачає кардинальні зміни в зовнішній політиці США й сумнівається в здатності демократів відновити допомогу США Україні, зупинити плани Трампа побудувати «світле майбутнє» з РФ і посилити санкції. «Стосунки України зі США й надалі переважно залежатимуть від примх, егоїстичних розрахунків і дій Трампа та його слухняної команди. Розлючений поразкою і загнаний у політичний кут президент може звинуватити в ній, серед інших, «незговірливих українців», які постійно дошкуляють йому та його російським партнерам», — прогнозує дипломат.

Костянтин Матвієнко, ще один політичний оглядач, пояснив: «Демократи завжди кажуть про соціальні виплати, про обмеження видатків на озброєння, про те, щоб підтримувати такі, ну, менш заможні верстви населення. А це гроші. Відповідно, вони передусім зосередяться на внутрішній політиці, що є визначальною для американського виборця. Тому сподіватися на те, що американська сторона різко розвернеться вбік України, нам не доводиться».

Своєю чергою, політичний експерт Мілан Лелич застеріг: «Не варто вважати, що всі демократи за Україну горою. Як і всередині Республіканської партії, там також є радикальне крило — різні «демократичні соціалісти» й інші «ліві» радикали. Щодо допомоги Україні вони нерідко налаштовані мало не критичніше, ніж їхні запеклі вороги з MAGA. І в теперішньому Конґресі позиції лівого крила демократів помітно посиляться».

Загравання з РФ скінчилося?

Іван Ус, головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень, теж не виключає, що крайнє ліві політики можуть менше перейматися підтримкою України та шукати приводів для нормалізації стосунків із РФ. Натомість політична оглядачка Ольга Ковальчук сказала таке: «Не можна виключати, що й питання України можуть стати елементом такого торгу в суперечках між законодавцями-демократами та республіканською адміністрацією».

Людмила Покровщук, експертка зі зовнішньої та внутрішньої політики, припустила: «Якщо раніше росіяни постійно тримали перед Трампом морквинку, змушуючи його йти за нею, то тепер, думаю, вони виставлятимуть додаткові умови». Однак політолог Володимир Горбач зауважив: «Складно уявити, щоб цей Конґрес схвалив якусь його «угоду», а насправді оборудку, з російським диктатором».

Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента», з ним погодився: «Ми можемо зараз сперечатися, чи буде відновлена допомога Україні та в яких обсягах. Тим не менш, головний наслідок, про який можна чітко сказати, що загравання з РФ уже не буде».

А Девід Ігнатіус, колумніст The Washington Post, головну перевагу посилення позицій демократів у Конґресі вбачає в тому, що він зможе подбати про справедливість будь-якої мирної угоди, якої домагатиметься Трамп, і не допустити, щоб вона надмірно відповідала інтересам РФ на шкоду Україні.