Рада б душа в земний рай

Дональд Трамп минулого тижня знову висловив думку, що Російська Федерація (РФ) нібито готова укласти мирну угоду, і Володимиру Зеленському потрібно поспішати. «Інакше він втратить чудову нагоду. Тому повинен діяти», — заявив президент США.

Малоймовірний сценарій

Проте Роман Костенко, секретар комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, вважає, що завершення російсько-української війни цього року буде можливе лише у разі якихось форс-мажорних подій усередині самої РФ або критичних втрат ворога на фронті. «Якщо не віддамо території, то 2026 рік — малоймовірний сценарій. Але якщо віддамо, то це щонайбільше зупинить рашистів на місяць, вони перекинуть свої війська на інший напрямок і все почнеться знову», — спрогнозував він.

При цьому політик не виключив якогось «чорного лебедя» на кшталт смерті Путіна, що змусить РФ змінити свої наміри. Ще однією можливістю для завершення війни цього року він вважає завдавання російській армії таких втрат, від яких окупанти не зможуть оговтатися.

Також депутат припустив, що Кремль може запропонувати якесь місячне перемир’я для того, щоб ввести всіх в оману, завести українців в виборчий процес. «Потім, коли у нас розпочнуться вибори, ми відкриємо кордони, скасуємо воєнний стан, вони вдарять із новою силою. Це якщо в нас гарантій не буде. Ось такий підступний мир, припускаю, може бути», — вважає він.

А Зеленський висловив сподівання, що війна в Україні може завершитися наступного року, завдяки посиленій дипломатичній роботі та зусиллям його команди. «Мирне врегулювання бойових дій залишається ключовим пріоритетом для держави, — заявив він в інтерв'ю телеканалу France 2. — Ми зробимо все, що зможемо. Моя команда зараз веде перемовини».

Глава держави зазначив, що Україна не має наміру приймати ультиматуми РФ, яка паралельно з дипломатичними заявами продовжує аґресію проти українського населення, використовуючи як зброю не лише ракети, а й морози. Він наголосив, що чим більше РФ убиває цивільного населення, тим далі відсуває перспективу реальних домовленостей.

Український лідер чітко дав зрозуміти, що погодження на будь-яку форму капітуляції чи прийняття вимог Кремля, зокрема, щодо відведення українських військ із Донбасу, є неприйнятним. Він назвав це «червоними лініями» для України. Навіть замороження фронту на наявних позиціях президент вважає значним компромісом для держави, однак готовий до діалогу про це заради збереження незалежності.

Зеленський також прокоментував ініціативу Еммануеля Макрона, президента Франції, щодо відновлення діалогу з диктатором. На його думку, такі перемовини можуть бути корисними лише за висунення жорстких умов, оскільки теперішній рівень тиску на Кремль є недостатнім. Тож Путін використовує ці дискусії дужче для приниження Європи, ніж для пошуку реальних рішень.

Українські військові також не вірять у перемовини та що РФ обмежиться захопленням лише Донеччини. «Війна не завершиться і навряд чи буде навіть призупинена ані цього року, ані 2027-го», — зазначили офіцери Збройних сил України журналістам «Української правди».

Поступки і час

Проте Кіт Келлоґ, колишній спеціальний представник президента США з питань України та Росії, впевнений, що час працює на користь Києва. На його думку, Кремль наразі намагається знайти «найкращий можливий вихід» із війни, в якій РФ уже зазнала поразки.

Генерал заявив, що, попри майже щоденні атаки російських військових на енергетичну інфраструктуру України, мети, поставленої перед початком війни, Кремлю досягти не вдалося. Він зазначив, що уявлення Путіна про перемогу значно розходяться з реальністю. «Визначення перемоги диктатором не є моїм визначенням. Вважаю, що він зазнав невдачі. Гадаю, вся Росія зазнала невдачі, — наголосив він. — Коли ж зима закінчиться і дні стануть довшими, це буде краще для України, ніж для РФ у довготривалій перспективі».

Генерал також припустив, що його участь у процесі перемовин могла бути небажаною для Кремля через його проукраїнську позицію. Російська сторона могла вважати його надто упередженим і неприйнятним для участі у таких перемовинах.

Своєю чергою, Володимир Горбач, виконавчий директор Інституту трансформації Північної Євразії, заявив, що запропонований Дональдом Трампом план мирного врегулювання, що складається з 20 пунктів, по суті передбачає розподіл України та можливі територіальні втрати. За його словами, сам характер такого перемовного процесу свідчить про загрозу відмови Києва від частини українських територій. «А якщо йдеться про розподіл України, то це означає територіальні втрати», — наголосив він.

Експерт зазначив, що навіть якщо Україна юридично не визнає ці території втраченими й надалі вважатиме їх тимчасово окупованими, фактичний контроль над ними залишатиметься за ворогом. «Ми можемо не визнавати ці території втраченими, а тимчасово окупованими, проте по суті їх контролюватиме наш ворог, як і зараз», — зауважив він.

Фахівець також застеріг, що поступки територіями в обмін на мир або абстрактні гарантії безпеки не здатні забезпечити тривалий результат. «Поступки територіями в обмін на мир чи на якісь ефемерні гарантії безпеки не призведуть до стійкого, а тим більше до справедливого миру. Стійкий мир може настати лише тоді, коли буде справедливим, — пояснив він. — А без справедливого покарання аґресора справедливий мир ніколи не настане».

Технологічне домінування

Водночас у процесі відлучення від Starlink окупантів, на території України запровадили обов’язкову верифікацію терміналів. «Це рішення було правильним і вплине на можливості російських окупантів, — заявила Марія Берлінська, керівниця проєкту Victory Drones фонду Dignitas. Вона зазначила, що це рішення вже вплинуло на певні штурмові дії російських військ на лінії фронту. Волонтерка наголосила, що зараз росіяни намагаються дроновим терором «викурити нас із нашої землі». Рашисти прагнуть створити умови, за яких українці почнуть масово виїжджати, оскільки немає енергетики, вдома холодно, немає можливості дітей водити в школу. «Постійний страх — умовно, як у Херсоні зараз, коли навіть не можеш до крамниці сходити нормально. Вороги пішли цією тактикою. З одного боку, тиснуть на фронті. З іншого — намагаються інформаційно розколоти українців, атомізувати. А з третього боку створюють постійний дроновий терор, який лише наростатиме», — пояснила вона.

На думку п. Берлінської, 2026 рік стане початком ери автономних систем і роботів. Росіяни намагатимуться тероризувати не лише прифронтові міста України. Поняття фронту стане розмитим. «Адже умовно, і Тернопіль, і Вінниця, і Луцьк, і Рівне, і Хмельницький, і навіть Чернівці теж можуть опинитися під атаками автономних систем. Приміром, дрон-матка принесла кілька дронів, а потому відбувається атака на якийсь бензовоз, аби заправки не працювали, чи на якийсь магазин. Вони намагатимуться тримати людей у постійному страху», — поділися вона. Волонтерка зазначила, що найважливіше питання, що стоїть зараз — інженерне прогнозування. «Ми рухаємося в тумані війни. І питання електромагнітної, лазерної зброї, питання радарів, автономності роботів і багато чого іншого — ми зараз відповідаємо на них регресивно, ворог часто нав'язує нам цю гру. Так сталося і з дронами на оптоволокні, хоча ми першими їх застосовували. Це одне зі завдань, яке, як бачу, могло б бути достойним рівня міністра оборони — мати таку команду інженерного прогнозування, щоб рухатись не в тумані війни, а чітко знати, куди треба йти. І що нам уже потрібно робити, щоб випередити ворога хоча б на пів року, на рік наперед. Тоді встоїмо й тоді переможемо», — запевнила вона.

Коментар експерта

Віктор Ягун, директор Аґенції з реформування сектору безпеки:

— Російсько-українська війна остаточно переходить у фазу інституційного виснаження, де вирішує не один наступ і не один раунд перемовин, а здатність держави тримати мобілізацію, економіку та коаліції. В матеріалах Jamestown і CSIS уже майже не обговорюють, хто просунувся на кілька кілометрів. Там рахують баланс поповнення і втрат. Коли західна розвідка каже, що втрати РФ перевищують приплив контрактників, це не публіцистика і не пропаґанда. А індикатор того, що російська система входить у режим структурної мобілізації, де якість особового складу падає, логістика розтягується, а управління деградує. Звідси ж повідомлення про зламані комунікації, проблеми зі зв’язком через обмеження використання Starlink. Паралельно змінюється й тональність Заходу. The Atlantic написав, що Путін не розумів, наскільки комфортною була для нього довоєнна система. The Washington Post запевняє, що майбутнє Кремля буде похмурим, якщо США й Європа діятимуть разом. Це вже не дискусія про те, чи потрібно стримувати РФ. А дискусія про темп і масштаб такого стримування. Відтак Москва посилюватиме приховану мобілізацію, диверсії й інформаційні операції в Європі, намагаючись зламати політичну міцність коаліції. А Захід збільшуватиме військову підтримку України, хоча й обережно, без різких кроків. Україна остаточно стає центральним військово-політичним активом європейської безпеки, і тема експорту української зброї стає елементом нової оборонної архітектури НАТО.