Чергові перемовини відклали

Зараз дипломатичні зусилля зі закінчення російсько-української війни зосереджуються на Абу-Дабі (Об’єднані Арабські Емірати), де 1 лютого мав відбутися черговий етап перемовин. Кая Каллас, висока представниця Європейського Союзу (ЄС) із питань закордонних справ і політики безпеки, зауважила, що склад російської делегації, що мала взяти участь у цих перемовинах, засвідчив, що Російська Федерація (РФ) не має серйозних намірів досягти миру. «З російського боку там самі військові, які не мають мандата домовлятися про що-небудь, — наголосила вона. — Для нас же важливо змусити РФ перейти до реальних перемовин. Бо вони лише вдають, що ведуть їх».

Володимир Огризко, керівник Центру дослідження Росії, також вважає, що Кремль розглядає перемовини не як шлях до врегулювання, а як спосіб політичної маніпуляції. Йдеться про спробу перекласти відповідальність за відсутність результатів на Україну та створити підстави для подальшого тиску на Київ. «Немає жодного сумніву, що головна мета росіян — це імітація перемовин. Вони готові рухатися в якихось другорядних, навіть третьорядних пунктах, аби створити ілюзію конструктивності», — зазначив він.

Дипломат пояснив, що таким чином Москва намагається переконати Дональда Трампа у власній нібито добрій волі. «Росіяни хочуть сказати: ми на твоєму боці, ми говоримо, ми намагаємося знайти спільну мову. Але через погану позицію України нічого не можемо вдіяти», — поділився він.

В американському Інституті вивчення війни (ISW) зауважили, що Кремль не виявляє волі до компромісів, продовжуючи дотримуватися стратегії війни до виконання власних умов. Будь-які очікування щодо готовності РФ до реальних поступок залишаються безпідставними з огляду на поточну риторику російського керівництва. Аналітики запевнили, що Захід наразі не зміг зруйнувати «теорію перемоги» Путіна. Попри це, США й ЄС усе ще мають важелі впливу, щоб змінити стратегічне бачення Кремля та змусити його до поступок. Для цього необхідно діяти комплексно: посилювати оборонні спроможності України, впроваджувати жорсткіші санкції, конфісковувати заморожені активи РФ і максимально обмежувати доступ Москви до ресурсів, необхідних для ведення тривалої війни.

Politico написала, що Москва і Київ залишаються в глухому куті через ключові розбіжності, що визначають хід конфлікту зі самого його початку. За словами Андрія Сибіги, міністра закордонних справ України, Володимир Зеленський готовий сісти за стіл перемовин із кремлівським диктатором. Однак він визнав, що найчутливіші питання досі не вирішені.

Глава українського зовнішньополітичного відомства повідомив, що 20-пунктову мирну угоду щодо врегулювання російсько-української війни Україна підпише зі США, а Сполучені Штати окремо підпишуть документ із РФ. «Наразі обговорюють саме таку конструкцію, але перемовини ще тривають, це процес, — наголосив він. — Що ж стосується участі європейців у затвердженні мирних документів, то європейська сторона присутня у мирному процесі та у домовленостях про гарантії безпеки».

А ось Стів Віткофф, спеціальний посланець США, заявив, що розбіжності звелися до вимоги Москви про передачу українських територій, майбутнє гарантій безпеки України та питання про те, бойові дії повинні припинитися до чи після укладення угоди.

Своєю чергою, президент Трамп оголосив, що особисто закликав Путіна тимчасово не обстрілювати Київ та інші українські міста протягом тижня, і той нібито погодився. Відтак Кремль із сьомої ранку 29 січня нібито запровадив заборону на обстріл будь-яких об'єктів інфраструктури по всій Україні. Про це повідомив Костянтин Немічев, засновник окремого розвідувально-диверсійного підрозділу Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Проте президент Зеленський поінформував, що Київ офіційно не отримував сигналів від Москви, а тому не впевнений, що «призупинення вогню» вступило в дію. «Сподіваємось, Америці вдасться його забезпечити», — висловив він надію.

І росіяни справді припинили атаки по об’єктах енергетики, натомість узялися масовано бити по логістиці України. Лише за добу до перемовин відбулися десятки ударів по автобусах із людьми, зокрема, атакували маршрутку у Херсоні: загинув водій, п’ятеро пасажирів отримали поранень. Через ракетний удар зруйноване цивільне підприємство в передмісті Харкова. Вдарили і по пологовому будинку в Запоріжжі, там постраждали шестеро породіль. Був приліт по вагону пасажирського потягу «Української залізниці» в Харківській області, в результаті чого загинули п'ятеро людей. Російський дрон вдарив поруч із автобусом на Дніпропетровщині, водій під впливом вибухової хвилі втратив керування і в'їхав в паркан. Коли травмовані пасажири стали виходити й допомагати одне одному, другий дрон навели безпосередньо на мирних людей. Загинули 16 гірників, які поверталися з роботи.

Сибіга закликав притягнути до відповідальності російських військових, які здійснили удар по автобусу з гірниками й інші удари по цивільних. Він наголосив, що росіяни не вразили жодної військової цілі — в автобусі їхали звичайні робітники, які поверталися до своїх родин після зміни. «Це справді жахливо. РФ вкотре доводить свій статус держави-терориста. Російські вбивці, відповідальні за це та інші злочини, повинні понести покарання. Відповідальність є необхідною умовою справедливого миру», — наголосив міністр.

Російські перемовники нібито приватно вибачилися за ці жертви. А 31 січня Кирило Дмитрієв, спеціальний посланець президента РФ зустрівся на Флориді з представниками команди американського президента. Віткофф назвав цю зустріч продуктивною та конструктивною. «Вона підбадьорює нас тим, що РФ працює над забезпеченням миру в Україні. Ми вдячні за критичне лідерство президента Трампа у пошуку стабільного та тривалого миру», — заявив він.

Водночас Катаріна Матернова, послиня ЄС, прокоментувала ці свіжі обстріли, зазначивши, що російський терор триває, попри згоду РФ на «тижневе перемир'я». Вона зауважила, що російська армія атакувала Україну 90 ударними безпілотними літальними апаратами (БПЛА) впродовж ночі напередодні перемовин. «Це так виглядає «перемир'я»? Вибухи. Жертви серед цивільних. Зруйновані енергетичні об'єкти, транспортна інфраструктура. У Дніпрі БПЛА поцілив у приватний будинок, вбивши двох осіб. У Конотопі на Сумщині під ударами опинилась залізнична інфраструктура. Вибухи були ще у низці міст. Також повідомляли про вибухи у Чернігові та Сумах, на Харківщині», — зазначила дипломатка. Вона наголосила, що все це відбувається в той час, коли світ говорить про потенційне припинення вогню.

Відтак перемовини, заплановані, на 1 лютого, перенесли. «Україна чекає від американської сторони конкретики стосовно подальших зустрічей», — заявив Зеленський. Проте Марко Рубіо, державний секретар США, заявив, що в консультаціях в Абу-Дабі відтепер не братимуть участь Віткофф і Кушнер, а тільки Україна і РФ.

На що Борис Пісторіус, міністр оборони Німеччини, зауважив, що якби Путін серйозно ставився до перемовин в Абу-Дабі, його не треба було б просити. «Він би не зупинив атаки лише на Київ через сильний мороз, а й по всій країні, — зауважив він і додав, що має великі сумніви, що Москва хоч трохи серйозно сприймає цю павзу в атаках».

Коментарі експертів

Ігор Рейтерович, політолог:

— На перемовинах в Абу-Дабі потрібне ключове політичне рішення. Перша розмова стосувалася розведення військ, завершення активної фази бойових дій, але залишається невирішеним питання про те, де проходитиме лінія розмежування, зокрема, «в контексті Донбасу». На цьому тлі навіть оптимістичніше виглядає історія зі Запорізькою атомною електростанцією (ЗАЕС), коли росіяни начебто запропонували ділити електроенергію між двома країнами. Не зрозуміло, правда, під якимось кураторством чи відсутністю цього кураторства з боку Сполучених Штатів, але навіть по ЗАЕС перемовини просуваються трохи краще.

Віталій Портников, відомий український журналіст та аналітик:

— Війна, яку РФ веде проти України, не має на меті лише захоплення Донбасу, їй потрібна вся українська держава. А позиція Сполучених Штатів зосереджена не на територіях, а на завершенні війни як такому. США хотіли б завершення російсько-української війни. Адміністрації Трампа абсолютно нецікаво, якою може бути для України ціна завершення цієї війни. Ключовим для Вашинґтона є збереження України як держави. Там бажають, щоб Україна залишилася на політичній мапі світу, щоб їй надалі не загрожували нові атаки, які б псували репутацію Трампа. Питання Донбасу для американської сторони не є принциповим. З Донбасом чи без нього — нікого там це не обходить. Це чітко сказав Марко Рубіо. Відтак сторони зайшли в глухий кут у територіальному питанні. Україні болісно віддавати свої території, але і РФ болісно визнавати, що не може їх захопити. Проте треба розуміти й іншу річ — ніякими територіальними поступками цю війну не закінчити.