Москва + Пхеньян

Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР) може знову масштабно залучитися до війни Російської Федерації (РФ) проти України. За словами Володимира Зеленського, Москва готується прийняти до 50 тис. північнокорейських військовослужбовців. Раніше оцінка була нижчою — близько 30 тис. Президент України попередив, що Північна Корея готує нові сили, а також може передати РФ додаткову балістичну зброю. Для Москви ж північнокорейські військові є ще й способом компенсувати нестачу особового складу.

Військовий досвід для КНДР

Як писав Meest Weekly, перші північнокорейські підрозділи прибули до РФ наприкінці 2024 року. Їх залучили до бойових дій у Курській області, де російські війська намагалися витіснити українські війська. За різними оцінками, у Курській операції брали участь від 11 до 14 тис. військових КНДР. Вони зазнали значних втрат. Українська розвідка оцінила кількість полеглих приблизно у 3 тис., ще близько 1,5 тис. військових могли бути поранені. А за даними Бі-бі-сі, на російсько-українській війні загинули приблизно у 2,3 тис. північних корейців. Попри це, Пхеньян від військової співпраці з Москвою не відмовився.

Північнокорейські військові спершу зазнали значних втрат через незвичну для них тактику сучасної війни. Їм довелося діяти в умовах постійного застосування безпілотних літальних апаратів (БПЛА), артилерії та високоточної зброї. Та за словами Яна Ука, дослідника з Республіки Корея (РК), північнокорейські військові поступово адаптувалися до бойових умов. «Тепер вони знають, що таке сучасний бій», — зауважив він.

Спершу північні корейці атакували великими групами, зазнаючи суттєвих втрат. Та вони швидко змінили тактику і стали використовувати мобільніші підрозділи. Особливо моторошною рисою їхньої поведінки на полі бою стала готовність не потрапляти в полон. Українські військові повідомляли про випадки самогубства поранених північних корейців, які не захотіли потрапити до супротивника. У Пхеньяні цих військових офіційно назвали героями, які «обрали самопідрив замість полону».

За даними української розвідки, на території РФ досі можуть перебувати близько 8,5 тис. військовослужбовців КНДР. Їхні підрозділи використовують для охорони російського кордону в Курській області. Наразі їх іще не помічали на тимчасово окупованих територіях України.

Для Північної Кореї співпраця з Росією має не лише військове, а й економічне значення. Пхеньян отримує від Москви продовольство, нафту й іноземну валюту в обмін на військову допомогу. За оцінкою Лім Су Хо, південнокорейського дослідника, продаж зброї РФ і відправлення військових могли дати КНДР близько 10 млрд USD. Для країни з річним ВВП 30 млрд USD це величезна сума. Співпраця Москви та Пхеньяна стає взаємовигідною: Росія отримує додаткових військових і зброю, а Північна Корея — гроші, ресурси, військові технології та бойовий досвід. Експерти вважають, що ця співпраця триватиме доти, доки Кім Чен Ин, північнокорейський диктатор, вважатиме її вигідною для свого режиму. Водночас Кім отримав ще одну важливу перевагу — реальний бойовий досвід для своїх військових. Його солдати побачили, як вести сучасну війну з широким використанням БПЛА, розвідки та високоточної зброї.

Мінус для КНР

Нещодавно Forbes написав, що Путін усвідомлює власні проблеми. Війна коштує РФ приблизно 290 млрд USD на рік, а країна щомісяця втрачає по 30 тис. військових. Російський наступ не просто зупинився, в деяких місцях навіть йде на спад, а російське населення все відчутніше відчуває тягар війни.

Часопис вважає, що Путін настільки зневірений, що почав покладатися на війська з КНДР. За оцінками Аґенції оборонної розвідки РК, із жовтня 2024-го Північна Корея відправила до Росії більш ніж 16 тис. військовослужбовців і відвантажила більше 15 млн артилерійських снарядів. Пхеньян також надав Москві десятки ракет KN-23 і KN-24. Україна висловила припущення, що з часом може бути розгорнуто ще до 50 тис. північнокорейських солдатів, що Кім Йо Чон, сестра Кім Чен Ина, назвала «абсолютно безпідставним».

Крім того, зближення з Москвою дозволяє Пхеньяну зменшувати традиційну залежність від Пекіну. «Це великий геополітичний зсув», — вважає Лім Су Хо. Так, за останні 18 місяців між РФ і КНДР відбулося 23 візити на високому рівні за участю міністрів, тоді як між Китайською Народною Республікою (КНР) і Північною Кореєю — лише вісім.

На думку видання, головне занепокоєння КНР полягає в тому, що поглиблення зв’язків між РФ і КНДР може посилити реґіональну нестабільність і зашкодити глобальній репутації Китаю. Сі Цзіньпін, китайський лідер, також стурбований тим, що зміцнення зв’язків між Путіним і Кімом зменшить його вплив на Пхеньян.

Пекін не зацікавлений у створенні тісного тристороннього військового союзу за участю КНР, КНДР і РФ. Хоча китайці й визнають, що розширення співпраці між Росією та Північною Кореєю посилює тиск на США та інших західних союзників, вони, як і раніше, не зацікавлені у підтримці офіційного тристороннього союзу, що обмежував би стратегічні цілі Пекіна.

На думку журналістів Forbes, насправді взаємини РФ із КНДР мають суто транзакційний характер. Північна Корея завжди охоче йшла назустріч, коли Росія цього потребувала, але ці стосунки не можна назвати взаємними. 2014 року Північна Корея була однією з небагатьох країн, які визнали анексію Криму Росією, сподіваючись, що натомість отримає від РФ економічні вигоди. Однак цього тоді не сталося.

Та тепер КНДР отримала від Росії секретні технології — морські реактори для атомних підводних човнів, системи протиповітряної оборони та технології виготовлення БПЛА. Крім того, за допомогою Москви Пхеньян може отримати доступ до автономних БПЛА, оснащених штучним інтелектом і реактивними двигунами.

Тож КНР дедалі дужче хвилюється, що доступ до такої зброї додасть Північній Кореї сміливості, що призведе до посилення нестабільності в реґіоні. Пекін стурбований ще й тим, що в міру того, як Пхеньян набуває впевненості у собі завдяки тіснішим зв’язкам із Москвою, його провокації та прорахунки можуть спонукати США, РК та Японію до тіснішої співпраці у сфері безпеки, а також підштовхнути Сеул і Токіо до створення ядерної зброї.

Forbes вважає, що хоча Москва й підтримує теплі стосунки з Пхеньяном, це здебільшого тимчасовий шлюб за розрахунком, і росіяни не відчувають особливої симпатії до КНДР. Натомість для КНР взаємини між Північною Кореєю та Росією, що стрімко розвиваються, створюють більше викликів, ніж можливостей. «У міру того, як Москва поглиблює свої військові та стратегічні зв’язки з Пхеньяном, Пекін ризикує втратити частину свого впливу на КНДР, водночас стикаючись із дедалі більш непередбачуваним сусідою на своїх кордонах», — констатувало видання.