Гроші закінчуються

У бюджеті України може не вистачити коштів уже в квітні. Про це заявив Ярослав Железняк, перший заступник голови податкового комітету у Верховній Раді України (ВРУ). За його словами, дефіцит військових видатків зараз становить близько 400 млрд грн. Депутат також розкритикував рішення Кабінету Міністрів України (КМУ) запускати нові соціальні програми. Зокрема йдеться про доплату 1,5 тис. грн пенсіонерам і кешбек за купівлю пального, на які планують спрямувати кошти з бюджету та резервного фонду. Водночас КМУ аносує підвищення податків, і збільшення військового збору, пояснюючи це нестачею грошей у державі.

За оцінкою КМУ та Міжнародного валютного фонду (МВФ), загальний дефіцит зовнішнього фінансування на 2026-2029 рр. — 136,5 млрд USD. «З огляду на те, що загальні потреби у відновленні та реконструкції на 2026-2035 рр. становлять майже 588 млрд USD, а пріоритетні потреби лише на 2026 рік оцінюють у 15,25 млрд USD за наявного дефіциту фінансування близько 9,5 млрд USD, масштаб викликів є безпрецедентним. За таких умов Україні критично необхідно залучати подальшу консолідовану підтримку міжнародних партнерів для забезпечення стійкого відновлення та економічної трансформації», — заявила Ольга Зикова, заступниця міністра фінансів України.

Своєю чергою, Андрій Пишний, голова Національного банку України (НБУ), повідомив, що залежність від зовнішнього фінансування існує, проте спільно з партнерами вдалося створити механізми для достатнього та ритмічного надходження міжнародної допомоги. За його словами, наприкінці грудня 2025-го досягли важливої політичної домовленості про надання Україні позики від Європейського Союзу (ЄС) обсягом 90 млрд EUR. Її погашатимуть лише в разі отримання Україною репарацій від Російської Федерації (РФ). Крім того, допомога Україні запланована і в бюджеті ЄС на 100 млрд EUR після 2028 року.

Втім, кошти, на які розраховує Україна, заблокував Віктор Орбан, прем’єр-міністр Угорщини. Він вимагає відновлення транзиту російської нафти до своєї країни трубогоном «Дружба», пошкодженого російським ракетним ударом 27 січня ц. р. Будапешт вважає, що Київ має технічні можливості забезпечити постачання російської нафти, проте українська влада це заперечує.

Відтак Європейська комісія (ЄК) продовжує шукати рішення для виділення Україні згаданого кредиту. «Ми не можемо поділитися новою інформацією, але робота триває, щоб надати можливість Україні скористатися зобов’язанням, прийнятим на рівні всіх глав держав і урядів у грудні 2025-го», — заявила Паула Пінью, офіційна речниця ЄК.

Вона не погодилася з думкою, що від Єврокомісії немає на столі варіантів рішень, тоді як час збігає, і Київ найближчим часом залишиться без грошей. «Усе залежить від того, що ви розумієте під відсутністю варіантів. Це може бути невидимим на око, але ми працюємо, щоб розблокувати 90 млрд EUR, і дуже добре усвідомлюємо, що часу мало», — відповіла спікерка.

Водночас в ЄС виник альтернативний план, на випадок, якщо не вдасться переконати Орбана — можливість отримати фінансову допомогу від окремих країн ЄЄ. Зокрема, мова йде про допомогу з боку країн Балтії та Північної Європи.

Якщо Віктор Орбан і Роберт Фіцо, прем'єр-міністр Словаччини, пручатимуться, країни Балтії та Північної Європи забезпечать близько 30 млрд EUR двосторонніх позик, які не потребують схвалення країн ЄС. Цієї суми має вистачити Україні для своїх потреб протягом першої половини 2026-го. Окремо Елко Гейнен, міністр фінансів Нідерландів, заявив, що його уряд готовий надавати Україні 3,5 млрд EUR щороку до 2029-го у вигляді двосторонньої підтримки.

В України також є внутрішні резерви. Ольга Зикова розповіла, що внутрішній ринок державних облігацій залишається одним із найбільших джерел фінансування державного бюджету. 2025 року на аукціонах із їхнього розміщення до державного бюджету залучили 13,7 млрд USD. А з початку 2026-го таким чином уже вдалося мобілізувати 3,2 млрд USD.

Також, за словами урядовиці, зростання демонструють і податкові надходження: 2025 року внутрішні надходження до державного бюджету зросли на 24 % порівняно з 2024-м, а це близько 10 млрд USD. А за інформацією Державної казначейської служби України, порівняно з аналогічним періодом 2025 року, податкові та митні надходження збільшилися на 16 %.

Загалом динаміка власних доходів бюджету залишається позитивною, хоча спостерігається й певне відхилення від планових показників. До загального фонду держбюджету (без урахування міжнародних ґрантів) надійшло близько 302,5 млрд грн.

Загалом 2026-го КМУ прогнозує зростання власних доходів на 447 млрд грн порівняно з 2025 роком. Головними факторами зростання називають збільшення середньої зарплати та подальше покращення адміністрування податків. Тож, Україна сподівається на краще, зокрема, на те, що міжнародні партнери знайдуть обіцяні суми і на власні сили теж.

Але МВФ вимагає підвищити податки. За даними Bloomberg, задля отримання від фонду 8,1 млрд USD ВРУ має ухвалити перелік податкових новацій: збільшення податкового навантаження на бізнес і громадян; запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для фізичних осіб-підприємців (ФОП); зменшення ліміту на безмитне ввезення посилок із-за кордону до 150 EUR.

Відтак Міністерство фінансів України представив законопроєкт, що об’єднує всі податкові зобов’язання перед МВФ в один документ. У ньому, зокрема, йдеться про оподаткування цифрових торгівельних платформ, а також мита на міжнародні посилки, ПДВ для ФОП і «вічний військовий збір». Починаючи з 1 січня 2027 року в планах є такі зміни: ФОП із прибутками понад 4млн грн/рік мають реєструватися платниками ПДВ; ФОП груп 1, 2 і 4 мають сплачувати фіксований збір 10 % від мінімальної зарплати (850 грн); ФОП групи 3 — 1 % від доходу; пільгу на безмитне ввезення посилок з-за кордону вартістю до 150 EUR скасують, до 45 EUR залишать без ПДВ; користувачі цифрових платформ із доходом понад 2 тис. EUR на рік сплачуватимуть податок; оператори цифрових платформ стануть податковими аґентами. Крім цього, запровадять автоматичний міжнародний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Військовий збір у 5 % залишать і в післявоєнний час.

Водночас уже не буде банківської таємниці: рахунки українців відкриють для силових відомств. Міністерство фінансів України уточнило, що прямий автоматизований доступ до реєстру матимуть Державна податкова служба, Держфінмоніторинг, Національне антикорупційне бюро, Державне бюро розслідувань, Служба безпеки України, Національна поліція, органи прокуратури, виконавча служба та приватні виконавці.