Невідворотне покарання

Російські військові закатували у полоні 375 українців. Їхні тіла повернули з ознаками тортур, виснаження та ненадання медичної допомоги. Про це в розповів Богдан Охріменко, керівник секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. За його словами, українські правоохоронні органи фіксують усі такі випадки і передають інформацію про це до Міжнародного кримінального суду (МКС). Адже, згідно з Женевською конвенцією, Російська Федерація (РФ) несе відповідальність за життя і здоров’я полонених, яких утримує.

Задля сталого миру

Тим часом Чеська Республіка (ЧР) стала ще однією країною, що підтримала Розширену часткову угоду стосовно Керівного комітету Спеціального трибуналу щодо злочину аґресії проти України. Про це повідомив Андрій Сибіга, глава міністр закордонних справ України. Перед ЧС намір долучитися до Угоди заявили Португалія, Ісландія, Республіка Польща (РП), Франція, Швеція та Норвегія. Глава українського зовнішньополітичного відомства наголосив на продовженні роботи зі збирання підписів інших країн як у межах Ради Європи, так і поза її юрисдикцією, закликаючи всі держави долучитися до глобальних зусиль задля встановлення справедливості. «Злочинці в Москві повинні усвідомити, що правосуддя неминуче. Від звичайних російських виконавців до вищого військового та політичного керівництва. Підзвітність має вирішальне значення для міцного миру», — наголосив він. А Ірина Мудра, заступниця голови Офісу президента України (ОПУ), закликала долучатися тих учасників Core Group, які й досі не зробили цього кроку.

Формальні процедури для винесення на голосування угоди щодо створення спецтрибуналу для РФ за злочин аґресії проти України вже виконано. «Із 17 підтвердженнями готовності ми офіційно перетнули юридичний мінімум необхідної кількості країн-членів Ради Європи, необхідний для винесення угоди на голосування», — зазначив п. Сибіга. — Злочинці у Москві мають усвідомити, що притягнення до відповідальності — неминуче. Від пересічних російських «виконавців» до найвищих військових чинів і політичного керівництва. І відповідальність вкрай важлива для сталого миру».

«Кожне таке рішення наближає Трибунал до реальності. Крок за кроком будуємо механізм, що має забезпечити відповідальність за злочин аґресії», — наголосила п. Мудра і назвала повний список учасників Угоди: Коста-Рика, Хорватія, Естонія, Німеччина, Латвія, Литва, Люксембурґ, Румунія, Молдова, Нідерланди, Норвегія, Словенія, Іспанія, Швеція, Фінляндія, Україна, Сполучене Королівство, Португалія, Ісландія, РП, Франція, ЧР.

Вона наголосила, що Україна глибоко цінує готовність партнерів допомагати просувати цей процес на практиці. «Україна знову закликає інші держави приєднатися до цих зусиль. Широка участь має значення — кожна нова держава зміцнює цей процес і наближає справедливість. Це більше, ніж Україна, і більше, ніж Європа. Йдеться про те, чи матимуть війни аґресії наслідки», — підсумувала заступниця голови ОПУ.

Остаточне рішення мають ухвалити 14-15 травня ц. р. на засіданні Комітету міністрів Ради Європи в Кишиневі (Молдова). Київ очікує, що Спецтрибунал по РФ почне працювати вже 2026-го.

ЄП підтримує

Водночас Європейський парламент (ЄП) підтримав якнайшвидший запуск Спецтрибуналу щодо злочину аґресії РФ проти України та закликав усі держави-члени Європейського Союзу (ЄС) приєднатися до цієї ініціативи та виступати за ширшу міжнародну підтримку цього механізму.

Депутати також привітали зобов’язання Нідерландів прийняти початковий етап роботи Спеціального трибуналу та заохочували активізувати зусилля для остаточного визначення пропозицій щодо місця, де буде відбуватись другий етап, тобто здійснюватиметься безпосередня робота цього суду.

ЄП наголосив, що російська аґресивна війна є грубим порушенням міжнародного права та Статуту Організації Об’єднаних Націй, а також «безпрецедентною атакою на європейську безпеку». У резолюції йдеться, що керівники Росії й її союзники мають бути притягнуті до відповідальності за злочин аґресії, воєнні злочини, злочини проти людяності й інші міжнародні злочини.

«Європарламент підкреслює, що відповідальність має поширюватися на всіх, хто перебував у позиції спрямовувати або уможливлювати злочин аґресії, в т. ч. з високопоставленими політичними, військовими та судовими діячами; у цьому зв’язку наголошує, що така відповідальність має також поширюватися на суддів Конституційного суду Російської Федерації та членів Державної думи, чиї рішення санкціонували анексію українських територій і тим самим прямо сприяли уможливленню злочину аґресії», — зазначили в документі.

Також євродепутати висловили повну підтримку розслідуванню Міжнародного кримінального суду щодо ймовірних воєнних злочинів, злочинів проти людяності або геноциду, скоєних в Україні. Вони нагадали державам-членам про їхні зобов’язання за Римським статутом арештовувати й передавати осіб, щодо яких МКС видав ордери на арешт, якщо такі особи потраплять на їхню територію.

Окремо ЄП висловив «крайнє занепокоєння» санкціями США проти МКС, його прокурорів, суддів і працівників. Там зазначили, що такі дії підривають поточну слідчу та прокурорську роботу суду й є серйозною атакою на міжнародну систему правосуддя.

У документі також нагадали, що у квітні ц. р. Росія здійснила безпрецедентно велику кількість атак проти України, внаслідок яких загинули щонайменше 75 цивільних і більше 400 людей були поранені.

ЄП повторив свою вимогу до РФ негайно, повністю та безумовно припинити напади на цивільне населення та цивільну інфраструктуру, вивести всі військові сили з міжнародно визнаної території України, припинити примусові депортації та незаконні усиновлення, припинити застосування тортур та нелюдського поводження, а також звільнити та повернути всіх затриманих, викрадених і незаконно усиновлених цивільних осіб.

Свої в МКС

Своєю чергою, в Україні визначили кандидатів на посаду судді МКС. За словами п. Мудрої, добір кандидатів провели через відкриту конкурсну процедуру. «За результатами розгляду комісія відзначила високий професійний рівень учасників, глибоке знання міжнародного права, практики МКС, Римського статуту, а також належні стандарти доброчесності та фахової підготовки», — зазначила вона і назвала кандидатів: Лев Кишакевич — основний кандидат; Оксана Сенаторова — резервний кандидат.

Лев Кишакевич — суддя Верховного Суду з багаторічним професійним досвідом і ґрунтовною правничою практикою. А Оксана Сенаторова — одна з найвідоміших українських фахівців у сфері міжнародного кримінального права, яка багато років працює з питаннями міжнародної відповідальності, міжнародних злочинів і захисту жертв війни.

«Україна проводить процедуру висунення кандидата до МКС у межах установлених термінів і відповідно до визначеної процедури. Для України це питання не формальне. Йдеться про можливість присутності українського судді в одному з ключових міжнародних судових інститутів у час, коли наша держава щодня бореться за справедливість, відповідальність і верховенство міжнародного права», — резюмувала заступниця голови ОПУ.