Великі, але не критичні суми

Україна стала другою за величиною боржницею Міжнародного валютного фонду (МВФ) у світі з показником 15,481 млрд USD. В глобальному списку держав, що опинилися в епіцентрі масштабних економічних і геополітичних потрясінь, вона поступається за обсягом запозичень лише Арґентині.

Ситуація контрольована

«Такий високий статус у глобальному рейтинґу став прямим наслідком повномасштабного вторгнення, що змусило державу шукати екстрені ресурси для підтримання життєдіяльності», — пояснив Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.

Стрімке зростання кредитного портфелю зумовлене потребою перекривати критичний дефіцит бюджету, що виник через колосальні витрати на оборону та соціальну сферу на тлі падіння доходів від внутрішнього виробництва і експорту. А кошти МВФ виступають ключовим інструментом макроекономічної стійкості, адже дозволяють утримувати стабільність банківської системи й уникати неконтрольованого друку національної валюти.

Ситуація з накопиченням заборгованості перебуває під постійним наглядом фінансової влади, яка наголошує на важливості виконання зобов’язань для збереження довіри партнерів. «Україна виконує свої зобов’язання, і ми бачимо, що програму МВФ виконують. Ми маємо достатній рівень міжнародних резервів, аби ситуація залишалася абсолютно контрольованою, — наголосив Андрій Пишний, голова Національного банку України (НБУ). — Це підкреслює, що попри значні показники, держава зберігає здатність обслуговувати борги завдяки зовнішній підтримці та зваженій монетарній політиці».

Те, що ситуація є контрольованою наразі підтверджує і те, що Україна продовжує активну співпрацю з МВФ і готується до отримання в червні ц. р чергового траншу в 686 млн USD.

Сусіди по нещастю

Попри те, що Україна посідає друге місце, вона все ще значно відстає від беззаперечного лідера рейтинґу — Арґентини, чий борг перевищує 60 млрд USD. Обсяг запозичень цієї країни настільки великий, що її неможливо порівнювати з іншими державами за звичайними мірками. У світі фінансів Арґентина має унікальний статус занадто великої, щоб збанкрутувати, оскільки її борг становить близько 40 % від усього кредитного портфеля МВФ. Головною причиною такої аномалії стали десятиліття неефективного фіскального управління та хронічна гіперінфляція. Країна опинилася у замкненому колі, де нові транші спрямовують переважно на погашення старих зобов’язань і спроби втримати курс песо від повного краху.

Замикає трійку найбільших позичальників Єгипет, чия заборгованість зросла через поєднання демографічного тиску та вразливості до світових цін на продовольство. Будучи найбільшим імпортером пшениці у світі, країна гостро реагує на будь-які зміни ринку, спричинені міжнародними конфліктами. Стрімке зростання населення вимагає від Каїра постійних державних дотацій, що в умовах дефіциту валютних резервів змушує уряд регулярно звертатися до МВФ для проведення складних економічних реформ і стабілізації фінансового сектору. Таким чином, хоча ці три країни очолюють список боржників, кожна з них має власну траєкторію залежності — від воєнної необхідності в Україні до структурних економічних розладів у Латинській Америці та на Близькому Сході.

Психологічна позначка

Загальний борговий портфель України вже перетнув психологічну позначку у 100 % валового внутрішнього продукту (ВВП), що у грошовому еквіваленті становить приблизно 230-240 млрд USD. Це рекордна сума в історії держави, проте економісти закликають не сприймати цей показник як вирок. Левову частку заборгованості складають зовнішні запозичення, де ключовими кредиторами виступають ЄС із сумою понад 55 млрд EUR і США, які надали близько 30 млрд USD.

Попри номінальне зростання чисел, структура цих коштів є унікально вигідною. «Більшість — це пільгові кредити, які ми отримуємо під час війни під 1-3 % річних. Вони тривалі за термінами, — пояснив Василь Фурман, член Ради НБУ. — Важливим також є факт перенесення пікових виплат на 2030-ті, що суттєво зменшує тиск на бюджет у найближчі критичні роки».

Нещодавно Україна та Група офіційних кредиторів з країн G7 та Паризького клубу підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо відтермінування виплат за державним і гарантованим державою боргом України. Таке рішення суттєво зменшить навантаження на бюджет у найближчі літа.

Такий погляд на ситуацію поділяють і незалежні фінансові аналітики, які вказують на те, що для країни, яка веде масштабну оборонну війну, такі запозичення є єдиним способом уникнути економічного колапсу. «Зараз маємо справу з боргами, які не є ринковими у класичному розумінні. Це політична підтримка, трансформована у кредитні угоди, тому порівнювати наш борг із боргами країн у стані мирної кризи не зовсім коректно», — зазначив Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії. За його словами, пільговий характер цих грошей фактично означає, що їхня реальна вартість для України є набагато нижчою за номінальну.

Схожу позицію займає й Віталій Шапран, колишній член Ради НБУ, який акцентував увагу на тому, що заборгованість перед офіційними партнерами має геть інший рівень ризику, ніж борги перед приватними інвесторами. «Зовнішній державний борг України обслуговується за рахунок міжнародної допомоги, а не через вимивання золотовалютних резервів чи посилення податкового тиску на бізнес», — зауважив він.

Таким чином, хоча 100 % ВВП виглядає солідно, це результат свідомого вибору на користь фінансової стійкості, де кожен залучений кредит під мінімальний відсоток дозволяє державі не лише тримати оборону, а й стабілізувати соціальну сферу, орієнтуючись на майбутнє відновлення за рахунок репарацій чи довготривалих програм зростання.

Є й вимоги

Проте міжнародні партнери вимагають від України ухвалити закон про запровадження податку на додану вартість (ПДВ) для недорогих посилок з-за кордону, щоб зберегти доступ до програми фінансування на суму 8,1 млрд USD. Ухвалення цього документа є ключовою умовою для успішного червневого перегляду програми МВФ, без якого країна ризикує втратити не лише ці транші, а й пов’язану допомогу від Європейської комісії.

Наразі в Україні діє правило, за яким міжнародні посилки з товарами вартістю менш ніж 150 EUR не обкладають ПДВ. За оцінками Міністерства фінансів, скасування цієї пільги дозволить детінізувати економіку та додатково залучати до державного бюджету близько 10 млрд грн щороку. Водночас у відомстві запевнили, що пропоновані зміни не ускладнять процес відправлення чи отримання посилок для звичайних українців.

Адже пропозиції уряду передбачають запровадження 20 % ПДВ на всі імпортні товари в поштових відправленнях, а для купівель на популярних маркетплейсах, як-от AliExpress чи Temu, податок зараховуватимуть до вартості автоматично під час оплати. Водночас податкові пільги збережуть винятково для некомерційних посилок між фізичними особами (подарунків) вартістю до 45 EUR, а стягнення ПДВ планують розпочати не раніше 2027 року.

Відповідний законопроєкт уже подали на розгляд до Верховної Ради України, однак його обговорення зупинилося через відсутність належної підтримки серед народних депутатів (хоча й уряд очікує схвалення змін до кінця весни). Багато парламентарів відмовляються голосувати за такі непопулярні заходи, що вже змусило Кабінет Міністрів України відхилити іншу вимогу МВФ щодо запровадження ПДВ для самозайнятих осіб. Юлія Свириденко, глава українського уряду, пояснила, що після перемовин у Вашинґтоні сторони визнали ідею податку для самозайнятих неконструктивною, тому влада активно шукатиме альтернативи для розширення фіскальної бази.

Водночас щодо податку на посилки ситуація залишається критичною: хоча джерела й припускають, що 2026-го це рішення ухвалити буде складно і його можуть відкласти, перемовини все ще тривають. «Без ухвалення цього закону перегляду може не бути, з усіма неґативними наслідками, які з цього випливають», — сказав неназваний урядовець.

До слова

За підсумками першого кварталу ц. р. в Україні реальний ВВП знизився на 0,7 %. Про це повідомив Держстат. Водночас порівняно з січнем-березнем 2025-го падіння становило 0,5 %. Востаннє подібне падіння економіки відбулося у першому кварталі 2023 року, проте тоді масштаб обвалу був значно більшим — понад 10 %. В Держстаті наголосили, що оперативна оцінка ВВП ґрунтується на попередній статистичній інформації щодо реальних темпів зростання (зниження) обсягів виробництва за видами економічної діяльності. Попередні дані щодо ВВП за перший квартал 2026-шл будуть оприлюднені у червні ц. р.