Україна й ЄС змусили не потурати аґресору

Уже дві ізраїльські компанії відмовилися від зерна з окупованих портів, яким ласували раніше.

Уникали арешту

Ізраїльська компанія повідомила Dizengoff Trading, що вже не замовлятиме крадене росіянами на окупованих теренах України зерно. Адже напередодні Київ подав скаргу до ізраїльської поліції на компанії, яких вважає причетними до імпорту краденого збіжжя.

Згідно зі скаргою, Dizengoff отримала приблизно 16,5 тис. т краденої української пшениці. Її спершу завантажили в окупованих росіянами українських портах на балкери Leonid Pastrikov і Fedor. А ті передали зерно на якірній стоянці у Керченській протоці балкеру Abinsk, який розвантажився в ізраїльському порту Хайфи 12 квітня.

У скарзі правоохоронцям зазначено, що постачальником зерна була російська компанія Strategic Grain Management, зареєстрована в Об’єднаних Арабським Еміратах. Журналісти видання Haaretz отримали супутникові світлини, які підтверджують, що Leonid Pastrikov і Fedor перебували в окупованих портах в дати, які зазначені українською стороною.

Перед тим прийняти крадене росіянами зерно відмовилася ізраїльська компанія Zinziper.

Тож балкер Panormitis зі 6 201,56 т пшениці і 19 043,73 т ячменю був змушений покинути територіальні води Ізраїлю. Відтак в Офісі генерального прокурора України констатували: «Така поведінка може свідчити про усвідомлення ризику кримінального провадження й арешту».

Утім, українцям не одразу вдалося домогтися усвідомлення ризиків махлярами. Перед прибуттям Panormitis до Хайфи, документи на вантаж оформили в російському порту Темрюк, куди Pestrikov прийшов із окупованого Бердянська вже завантаженим. Haaretz поінформувала, що крадене українське зерно на той час вивантажили чотири кораблі.

Тож Міністерство закордонних справ (МЗС) України викликало посла Держави Ізраїль для вручення йому ноти протесту й вимоги вжити відповідних заходів. «Дипломатичні відносини, особливо між дружніми країнами, не ведуть у Twitter чи в медіа. Обвинувачення — не докази. Доказів, що підтверджують обвинувачення, не надали», — відгукнувся не це Ґідеон Саар, міністр закордонних справ Ізраїлю. — Питання розглянуть. Ізраїль дотримується верховенства права з незалежною системою правосуддя, і всі ізраїльські органи діятимуть відповідно до закону».

Прецедент

«На перший погляд, ця відповідь відображає позицію досвідченого політика, який пояснює менш досвідченому колезі, як діяти в делікатній ситуації. Якби тільки не прецедент попереднього корабля, яке перевозило крадене зерно, що вже з’явилося в Хайфі. Він не лише увійшов в ізраїльські води, але й зумів без наслідків покинути порт», — прокоментував Віталій Портников, відомий український публіцист.

Про балкер Abinsk, який прибув 23 березня ц. р. на зовнішній рейд порту Хайфи із 43 765 т краденої пшениці в своїх трюмах, українські дипломати повідомили ізраїльським колегам того ж дня. А 27 березня Євген Корнійчук, посол України в Єрусалимі. передав міністерству МЗС Ізраїлю свідчення крадіжки доставленого в бухту Хайфи зерна.

Зокрема, копію підписаного 4 лютого капітаном корабля Leonid Pestrikov нотісу про готовність прийняти вантаж пшениці в окупованій росіянами Керчі й доправити його до рейдового перевантажувального району порту Кавказ. Копія оформленого 6 лютого вантажного маніфесту підтвердила перевантаження пшениці в порту Кавказ і відправку цього зерна до Ізраїлю. А копія оформленого 7 лютого генерального акту зафіксувала факт перевалки цього збіжжя з Leonid Pestrikov в трюми Abinsk.

Ізраїльтян попередили, що Abinsk перебуває під санкціями, й попросив не дозволяти йому швартуватися в Хайфі. Українське МЗС повідомило тоді, що отримало від ізраїльського «запевнення щодо належного реагування».

Однак 12-14 квітня балкеру Abinsk усе ж дозволили розвантажитися в Хайфі. 15 квітня Андрій Сибіга, міністр закордонних справ України, зателефонував п. Саару й «звернув його увагу на російське судно, яке перевозило зерно, викрадене з України, і якому було дозволили пришвартуватися в одному з портів Ізраїлю».

16 квітня Барак Равід, ізраїльський журналіст Axios, розповів, що Ґідеон Саар надіслав п. Сибізі повідомлення, в якому стверджував, що вже запізно затримувати Abinsk, оскільки той покинув Хайфу. Хоча часу на його затримку ізраїльтяни мали вдосталь.

Після того, як п. Саар проігнорував придбання ізраїльтянами краденого в Україні зерна в березні, коли йому надали свідчення щодо цього злочину, то його квітнева вимога надати докази виглядає як незграбна відмовка. Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень, назвав її «зверхньою та хамською».

Легітимізують мародерство

Віталій Портников також зазначив: «Коли міністр закордонних справ Ізраїлю реагує на заклик «Зупиніть злодія!» з країни, яку називає дружньою, спершу вимагаючи доказів, це нагадує сцену в єрусалимському трамваї. Хтось поруч із вами волає, що його гаманець вкрали, і замість того, щоб запропонувати допомогу чи викликати поліцію, ви радите жертві спершу довести, що гаманець його. Така реакція правдоподібна лише тоді, коли ви знаєте і жертву, і злодія. Або, принаймні, якщо знаєте злодія і боїтеся його».

«Останні роки показали, що така обережність — це бажання не наступати ведмедю на лапу — нікуди не веде. Кремль не ставиться до Ізраїлю як до країни, інтереси якої потрібно поважати. Він продовжує підтримувати ворогів Ізраїлю, — слушно дорікнув аналітик. — Ось чому можна було б очікувати, що міністр закордонних справ Ізраїлю шукатиме шляхів вирішення проблеми краденого зерна разом з Україною, а не читатиме лекції своєму колезі як недбайливому студенту. Будь-який інший підхід свідчить про те, що страх перед Росією — і надія на розуміння там, де його немає, — все ще залишається визначальним фактором в ізраїльській дипломатії».

А Катерина Яресько висловилася різкіше: «Ізраїль дозволяє своїм портам перетворюватися на притулок для викраденого українського зерна, фактично легітимізуючи цинічне мародерство, яке фінансує війну та зневажає дипломатичну мораль у гучному мовчанні».

«На тлі зростаючого тиску»

Відтак Руслан Кравченко, генеральний прокурор України, повідомив: «Відповідний запит про міжнародну правову допомогу скерували до компетентних органів Держави Ізраїль. Українська сторона просить ізраїльських партнерів накласти арешт на корабель і вантаж, провести обшук, вилучити документацію, відібрати зразки зерна та допитати членів екіпажу».

А п. Сибіга наголосив: «Це вже не твіттер-дипломатія, а цілком конкретний юридичний і дипломатичний запит на міжнародну правову допомогу, який вимагає відповіді. Очікуємо, що ізраїльська сторона поставиться до нього серйозно, а не відповідатиме емоційними заявами».

І МЗС Ізраїлю відповіло: Panormitis «вирішив покинути територіальні води Ізраїлю». Натомість газета Jerusalem Post пояснила того ж дня, що «ізраїльський імпортер пшениці Zenziper був змушений відправити корабель геть на тлі зростаючого тиску з боку України».

Утім, натиснули на ізраїльтян не лише з Києва. Ануар Ель-Ануні, речник Європейської комісії, заявив, що Європейський Союз попередив Ізраїль про свою готовність запровадити санкції проти тих, хто допомагає Кремлю фінансувати його загарбницьку війну.

До слова

Володимир Зеленський повідомив, що Україна будує систему протидії тіньовому зерновому флоту, так само, як і тіньовому нафтовому флоту. Він вказав на активізацію роботи з партнерами для синхронізації санкцій. «Андрій Сибіга доповів щодо таких та інших контактів. Зокрема, системніше працюємо по тіньовому зерновому флоту Росії — кораблях, які використовують для перевезення зерна, що було вкрадене на тимчасово окупованій території України», — зазначив глава української держави. Також Зеленський повідомив про «гострий» трек взаємодії з Ізраїлем в цьому напрямку, в який долучилися українські дипломати й Офіс генерального прокурора. Крім того, за словами президента, він обговорив із п. Сибігою пріоритети роботи на європейському напрямку, а також погодив вирішення окремих кадрових питань у структурі МЗС і в посольському корпусі.