НАТО втрачатиме по два батальйони на день?

Нещодавні масштабні навчання НАТО в Естонії виявили серйозні слабкі місця Альянсу у війні нового покоління. Симуляція високо інтенсивного бою з масованим застосуванням безпілотних літальних апаратів (БПЛА) засвідчила, що досвід України ще не повною мірою інтегрований у підготовку західних армій.

Про це пише Джилліан Кей Мелхіор, членкиня редакційної ради The Wall Street Journal. До тих навчань долучилися й українські фахівці з безпілотних систем, зокрема, військові з передової.

За словами підполковника Арбо Пробала, керівника програми безпілотних систем Сил оборони Естонії, маневри моделювали «спортивне та перевантажене» поле бою. Метою було створити максимальний стрес і когнітивне перевантаження для підрозділів, аби перевірити їхню здатність адаптуватися.

Однак під час одного зі сценаріїв бойова група чисельністю кілька тисяч військових — зокрема, британська бригада й естонська дивізія — під час наступу фактично проігнорувала нову реальність повної прозорості поля бою. «Бойова група НАТО просто ходила без маскування, розставляючи намети та бронетехніку. Й усе було знищене», — розповів один із учасників, який грав роль «ворога».

Під час маневрів українці застосували систему управління полем бою «Дельта», розроблену за участі фахівців громадського об’єднання «Аеророзвідка». Ця платформа в режимі реального часу збирає розвіддані, аналізує їх із використанням штучного інтелекту, визначає цілі та координує удари. Це дозволяє створити швидкий «ланцюжок знищення»: виявити, передати інформацію і завдати удару — іноді за лічені хвилини.

Одна українська команда з близько десяти осіб, що діяла як умовний супротивник, за пів дня імітувала знищення 17 одиниць бронетехніки та завдала ще 30 ударів по інших цілях. За словами Айвара Ганніотті, який очолював «ворожий» підрозділ чисельністю близько 100 осіб, більше 30 дронів діяли на площі менше 10 кв. км. І це — лише половина тієї щільності застосування БПЛА, яку зараз спостерігають на фронті в Україні. «Не було можливості сховатися. Ми доволі легко знаходили машини й механізовані підрозділи та швидко їх знищували ударними дронами», — поділився він.

Загалом, за оцінками учасників, «ворог» зміг умовно знищити два батальйони за день. Після цього підрозділи фактично втрачали боєздатність. Стен Райманн, колишній командир Центру військової розвідки Естонії, назвав результати навчань «шокуючи ми» для військових чиновників та особового складу.

Маневри продемонстрували, наскільки прозорим стало сучасне поле бою і наскільки вразливою є будь-яка техніка або підрозділ без належного маскування, швидкого обміну даними й адаптованої тактики. Окремий виклик — швидкість прийняття рішень. Українці активно обмінюються великими обсягами даних між командуванням і підрозділами, прискорюючи удари. Водночас у багатьох арміях НАТО зберігається інстинкт обмежувати доступ до чутливої інформації, що сповільнює «ланцюжок знищення».

Девід Петреус, колишній командувач Об'єднаними Збройними силами Коаліції в Афганістані, наголосив, що сам факт виявлення проблем не означає їхнього вирішення. «Уроки не засвоюють автоматично. Їх засвоюють лише тоді, коли ви розробляєте нові концепції, змінюєте доктрину, переглядаєте підготовку, вимоги до озброєння та навіть кадрову політику», — пояснив він.

Естонія вже почала оновлювати свою доктрину та підготовку з урахуванням досвіду війни дронів, збільшує оборонні витрати та співпрацює з технологічним сектором. Втім, за словами Марії Лемберґ із «Аеророзвідки», чимало членів Альянсу досі демонструють «фундаментальне нерозуміння сучасного поля бою» й продовжують навчати військових за застарілими посібниками. Один із командирів, спостерігаючи за результатами симуляції, підсумував коротко: «Ми приречені».

Підполковник Пробал, коментуючи цю реакцію, зазначив, що головною метою було змусити військових мислити критично і не бути самовдоволеними. На його думку, якщо це вдалося, місію виконано.