Нова геополітична яма

Джо Кент, директор Національного контртерористичного центру США, подав у відставку. «Не можу з чистою совістю підтримувати війну, що триває в Ірані. Іран не становив безпосередньої загрози для нашої країни, і очевидно, що ми розпочали цю війну під тиском Ізраїлю та його впливового американського лобі», — зазначив він. Зате тепер Пентаґон просить на війну в Ірані ще 200 млрд USD.

Без чіткої стратегії

The New York Times написала, що все очевиднішим стає факт: Дональд Трамп розпочав війну проти Ірану, не розробивши чіткої стратегії. Немає жодного очевидного плану щодо повалення іранського режиму і не вдалося спрогнозувати побічний ефект війни на Близькому Сході. Президент не звертався за схваленням війни до Конґресу, як того вимагає Конституція. Не планував війну разом із союзниками в Європі чи Східній Азії. Пропонував американському народу лише поверхневі обґрунтування для війни.

Через війну в Ірані на Трампа розлютився й Сенат. Коментуючи ситуацію на Близькому Сході, Кріс Мерфі, член комітету з міжнародних відносин, заявив, що Вашинґтон постійно змінює цілі та завдання, що робить військову кампанію хаотичною та непослідовною. «Дуже співчуваю нашим солдатам і військовим керівникам, які отримують вказівки, — заявив він. — Це найменш компетентна, найбільш непослідовна війна, яку Америка вела за останні 100 років, і це багато про що свідчить. Ціни зростають, протока закрита. Іран досі зберігає здатність завдавати ударів по наших реґіональних союзниках. Його ядерна програма все ще існує».

Відтак Трамп повторив помилку американських президентів, яку вони зробили в Афганістані, Іраку, В'єтнамі та навіть у Ірані в 1950-х рр., коли уявляв, що зміну режиму буде легше здійснити та підтримувати, ніж це виявилося насправді. Автори публікації нагадали, що сама повітряна сила майже ніколи не скидає уряд, лише наземні війська можуть захопити інструменти державної влади та насадити нового лідера.

Крім цього, залишається незрозумілим, як США гарантуватимуть, що режим Ірану не стане ядерною державою. Запаси високозбагаченого урану залишаються цілими в тунельному комплексі під горами біля міста Ісфахан. Ці запаси — прямий шлях до створення бомби.

Ніхто Трампа не чує

Війни на Близькому Сході сумнозвісні тим, що спричиняють економічні потрясіння, підвищуючи ціни на нафту. Щоб подолати це, американський лідер тимчасово скасував нафтові санкції проти Російської Федерації (РФ). А також звернувся до Великої Британії, Франції, Японії, Південної Кореї — союзників, яких роками зневажав — і навіть Китайської Народної Республіки (КНР) із проханням відправити військово-морські кораблі для захисту протоки. Однак згоди не дочекався.

Пешим вимоги Трампа про участь в операції для захисту Ормузької протоки від іранських атак відхилив Берлін. Штефан Корнеліус, речник німецького уряду, заявив, що НАТО не має мандату на проведення операцій в Ормузькій протоці, адже Альянс є оборонною структурою. «Ця війна не має нічого спільного з НАТО», — заявив він. А Еммануель Макрон, президент Франції, хоча й не відмовив публічно, однак давати свою згоду також не квапиться.

У відповідь глава Білого дому заявив, що допомога союзників по НАТО Сполученим Штатам не така вже й потрібна. «Ми ніколи її не просили і не потребуємо ні від кого взагалі», — наголосив він. І тут же попередив, що НАТО чекає «дуже погане майбутнє», якщо союзники не допоможуть допомогти США у війні з Іраном. Господар Овального кабінету пригрозив, що перегляне членство Америки в Північноатлантичному альянсі.

Своєю чергою, сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем назвав небажання Європи приєднуватися до війни в Ірані «обурливою зарозумілістю». «Європейський підхід до стримування ядерних амбіцій аятол виявився жалюгідною поразкою. Наслідки недостатньої допомоги у забезпеченні функціонування Ормузької протоки будуть масштабними та глибокими для Європи й Америки», — пригрозив він.

А Кирило Дмитрієв, спеціальний представник Путіна з інвестиційно-економічної співпраці зі закордонними країнами, запропонував Вашинґтону запровадити санкції проти союзників у Європі за їхню відмову допомогти у війні проти Ірану. Він зазначив, що союзники США щодо НАТО підтримують Україну, а не Сполучені Штати, які ведуть військову операцію проти Ірану.

Але є варіанти

У відповідь Александр Стубб, президент Фінляндії, заявив, що Європа може запропонувати Трампу допомогу в захисті Ормузької протоки від Ірану, якщо той погодиться забезпечити всю необхідну підтримку Україні. Адже фінський лідер побоюється, що мирні перемовини щодо України швидко наближаються до вирішального моменту, що може змусити Київ ухвалити невигідну угоду й поступитися своїми територіями російському диктатору. Проте заявив, що реалістично оцінює ступінь свого впливу на Трампа після того, як вони зблизилися під час семигодинної зустрічі з грою в гольф торік. А також висловив надію, що перемовини РФ і України «не впадуть так само, як перемовини між Іраном і США».

Своєю чергою, Кая Каллас, глава європейської дипломатії, запропонувала іншу можливість розблокування Ормузької протоки. «Ніхто не готовий наражати своїх громадян на небезпеку в Ормузькій протоці. Маємо знайти дипломатичні шляхи, щоб зберегти її відкритою, щоб не сталося продовольчої кризи, кризи добрив, енергетичної кризи у світі», — зауважила вона і висунула ідею повторити «зернову угоду», яка за посередництва Організації Об’єднаних Націй була укладена під час російсько-української війни. «Тепер питання полягає в тому, на що також могли б погодитися сусідні країни, особливо Іран», — додала вона.

Терміни припинення бойових дій

Трамп заявив, що військові США вже повністю знищили військовий потенціал Ірану, але Тегеран іще може здійснювати окремі атаки. «Їм легко відправити один-два дрони, закласти міну або запустити ракету малої дальності», — зазначив він і пообіцяв, що Сполучені Штати продовжать удари по іранських позиціях, поки загроза для судноплавства не буде усунута. Американський лідер також назвав «нечесним» блокування Іраном Ормузької протоки, оскільки США вже перемогли у війною. «Вони не мають права продовжувати те, що роблять!» — заявив він.

Майк Джонсон, спікер Палати представників, також вважає, що місія в Ірані майже виконана. Проте зазначив, що зараз іще неможливо сказати, скільки вона триватиме. А також визнав, що ситуація через Ормузьку протоку ускладнилася. За його словами, саме проблема навколо цієї ключової для світового постачання нафти водної артерії «трохи затягує» завершення операції.

Терміни спрогнозував Кевін Гассетт, голова Національної економічної ради Білого дому. Він заявив, що іранська кампанія триватиме від чотирьох до шести тижнів, але остаточне рішення щодо її завершення повинен приймати президент США. А за словами Кріса Райта, міністра енергетики США, війна може тривати ще кілька тижнів.

Своєю чергою, Ліндсі Ґрем прокоментував рішення Дональда Трампа перенести війну на острів Харк — перлину нафтогазової економіки Ірану. На його думку, воно було «необхідним, сміливим і дуже ефективним». «Це допоможе скоротити війну. Рідко у війні ворог надає вам таку єдину ціль, як острів Харг, що може кардинально змінити результат конфлікту», — зазначив сенатор. Він припустив, що якщо Тегеран втратить контроль або можливість керувати своєю нафтовою інфраструктурою з острова Харг, іранська економіка буде знищена. «Той, хто контролює острів Харг, контролює долю цієї війни», — заявив політик.

Натомість країни Перської затоки закликали Америку не зупинятися, хоча й не просили США розпочинати війну з Іраном. Зміна позиції реґіональних лідерів пов'язана з тим, як Тегеран відповів на американсько-ізраїльські удари. Тепер країни Перської затоки побоюються, що якщо Іран матиме велику кількість зброї, то зможе постійно загрожувати енергетичним ресурсам реґіону.

Загроза для США

Крім цього, за наданими американського розвідувального співтовариства, КНР, РФ і Північна Корея розробляють нові системи озброєнь, які можуть загрожувати США всередині самої країни. Загрозу здатні також становити Іран і Пакистан. Розвідники вважають, що до 2035 року кількість іноземних ракет, націлених на Сполучені Штати, зросте з теперішніх 3 тис. до більш як 16 тис. Іноземні арсенали звичайних і ядерних ракет також становлять загрозу для супутників. «Росія розробляє новий супутник, що нестиме ядерну зброю як засіб протисупутникової боротьби», — йдеться в їхній доповіді.

Спільнота вважає що, КНР, імовірно, ще побоюється можливості втручання США у війну проти Тайваню, і це нібито може підштовхнути Пекін до укладення угод про контроль над озброєннями. Китайські офіційні особи визнають, що морське вторгнення на Тайвань було б надзвичайно складним і пов'язаним із високим ризиком провалу, особливо в разі втручання Сполучених Штатів. Розвідники також додали, що іранський режим мститиметься за ліквідацію верховного лідера Алі Хаменеї.

І, схоже, пронози починають здійснюватися. Минулого тижня зафіксували появу невідомих безпілотних літальних апаратів (БПЛА) над військовою базою Форт Леслі Мак-Нейр, де проживають державний секретар Марко Рубіо та міністр оборони Піт Геґсет. Походження БПЛА досі залишається невідомим. За даними джерел The Washington Post, після інциденту розглядали можливість переміщення Рубіо та Геґсета з бази, однак передумали.