Вашинґтон тисне на МКС

Сполучені Штати запровадили санкції проти Томоко Акане, голови Міжнародного кримінального суду (МКС), та Абдулає Сеє, старшого адвоката МКС, на підставі відповідного указу президента Трампа від 2025 року. «Нові санкції США проти представників Міжнародного кримінального суду ставлять під загрозу верховенство права, — заявила пресслужба МКС. — Коли працівникам судової системи погрожують за застосування закону, під загрозою опиняється сам міжнародний лад». В суді наголосили, що не мають наміру відступати від виконання своїх повноважень. МКС продовжить підтримувати своїх працівників, а також жертв міжнародних злочинів.

Реакція Європи

Міністерство закордонних справ Іспанії назвало санкції Вашинґтону проти голови МКС і його старшого адвоката відвертою атакою на незалежність, цілісність і неупередженість суду. Там наголосили, що МКС відіграє незамінну роль у забезпеченні відповідальності за найтяжчі злочини проти людяності. «Він є наріжним каменем міжнародної системи кримінального правосуддя. Іспанія ще раз заявляє про свою тверду та однозначну підтримку Міжнародного кримінального суду та висловлює повну солідарність із суддями, прокурорами й усім персоналом суду, на яких поширюються санкції», — зазначили у відомстві та додали, що Іспанія й надалі цілком дотримуватиметься своїх зобов’язань за Римським статутом і міжнародним правом, поважаючи та гарантуючи повне здійснення юрисдикції МКС.

Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії, також заявила про свою підтримку МКС. «МКС допомагає забезпечити правосуддя для жертв деяких із найжахливіших злочинів у світі. Для виконання цієї надзвичайно важливої роботи його судді та службовці повинні мати можливість діяти незалежно та без зовнішнього тиску», — наголосила п. фон дер Ляєн. Подібну позицію висловив і Антоніу Кошта, президент Європейської ради.

Загострення протистояння

А Томоко Акане заявила, що продовжить захищати роботу МКС, попри санкції, запроваджені США. Вона запевнила, що не бачить підстав для американських обмежень і не має намір змінювати свою позицію. «Чинитиму опір будь-яким неґативним наслідкам», — пообіцяла вона.

За словами глави Суду, тиск Вашинґтона посилюється на тлі розслідувань, зокрема, можливих воєнних злочинів, до яких можуть бути причетні американські військовослужбовці. Крім цього, правниця нагадала, що санкції Сполучених Штатів були запроваджені не лише проти окремих представників МКС, а й безпосередньо проти установи. «МКС не можна демонтувати», — зазначила вона та закликала держави-учасниці, серед яких і Японія, не залишатися осторонь і підтримати роботу МКС.

Водночас Маме Мандіай Ньянґ, виконувач обов’язків прокурора МКС, заявив, що санкції США проти посадовців Суду ускладнили їхню роботу та повсякденне життя, однак установа продовжить свою діяльність. Він зазначив, що санкції ускладнюють доступ до платіжних інструментів і технологій, які використовують працівники суду. «Коли потрапляєш під санкції, життя стає дуже складним, тому що під контролем Сполучених Штатів перебуває більшість платіжних інструментів, таких як кредитні картки, а також більшість технологій, які ми використовуємо», — пояснив юрист. За його словами, наразі йдеться про індивідуальні санкції, під які потрапили 13 осіб.

Натомість адміністрація президента США підготувала нові санкції, вже проти всього Міжнародного кримінального суду та планує оголосити про них найближчим часом. Американські посадовці вимагають, аби МКС скасував ордери на арешт ізраїльських посадовців, а також припинив розслідування дій американських військових в Афганістані.

Reuters зауважила, що Білий дім не приховує свого зневажливого ставлення до суду та докладає зусиль для підриву його діяльності. Вашинґтон уже запровадив санкції проти низки суддів і прокурорів МКС, але досі утримувався від накладення санкцій на сам суд, хоча такий крок давно розглядали як один із варіантів.

Своєю чергою, The Wall Street Journal написала, що згадане рішення може бути остаточно ухвалене вже незабаром. Секретар і голова МКС ще раз попередили, що застосування санкцій безпосередньо проти всієї організації та структур, які з нею співпрацюють, може серйозно підірвати роботу Суду.

За їхніми словами, обмеження здатні заблокувати закупівлю ІТ-послуг, страхування, працевлаштування слідчих і проведення повсякденних фінансових транзакцій. Зокрема, під загрозою опиниться виплата заробітної плати десяткам американських працівників зі структурі трибуналу. Reuters вважає, що тиск на МКС є частиною ширшої кампанії Дональда Трампа проти міжнародних інституцій і правил, які, на його думку, обмежують свободу дій США та створюють ризик судового переслідування американців за воєнні злочини.

Можливі дії у відповідь

Відтак нідерландська влада зараз розглядає способи забезпечити безперебійну діяльність МКС. Серед пріоритетів — виплата заробітних плат, захист свідків і функціонування центру утримання під вартою. Двоє джерел, знайомих із ситуацією, заявили журналістам Associated Press, що американські посадовці попередили Амстердам про можливе запровадження санкцій і закликали країну перебування суду вийти з цієї установи.

Міжнародний кримінальний суд готувався до можливих санкцій упродовж кількох місяців. Він відмовився від продуктів компанії Microsoft і перейшов на програмне забезпечення німецького постачальника. Крім того, суд замінив страхові й інші фінансові компанії на постачальників, які не працюють у США. Нідерланди та представники МКС також сподіваються отримати шестимісячний перехідний період. За цей час суд міг би припинити співпрацю з американськими компаніями, яким можуть загрожувати значні штрафи за порушення санкцій.

На жаль, Нідерланди й Євросоюз мають небагато інструментів для захисту МКС від американських обмежень. ЄС може застосувати блокувальний закон, що забороняє європейським компаніям виконувати окремі санкційні заходи Сполучених Штатів. А нещодавно кілька держав-учасниць МКС заявили про свій намір вийти з установи. Серед них — Венесуела та Чад, який безпосередньо пов’язав своє рішення з позицією Вашинґтону щодо суду.

До слова

Міжнародний трибунал у Гаазі (Нідерланди) визнав Хашима Тачі, колишнього президента Косова, винним у воєнних злочинах. Його засудили до 25 років ув’язнення. Спільники політика отримали від 13 до 25 років за ґратами. Суд визнав їх винними у свавільних затриманнях, жорстокому поводженні, тортурах і вбивствах. Водночас суд не вважає достатніми докази провини Тачі у злочинах проти людяності та визнав його невинним за цим пунктом обвинувачення. Підсудний своєї провини не визнав. Він був одним зі засновників і керівників Армії визволення Косова. Після проголошення Косовом незалежності від Сербії обіймав посади прем’єр-міністра, першого віцепрем’єра та міністра закордонних справ частково визнаної країни. У 2016-2020 рр. Тачі був президентом Косова. У відставку подав після того, як Спеціальна прокуратура щодо Косова висунула йому обвинувачення. Відтоді перебував під вартою в Гаазі. Відомо, що за час війни за незалежність Косово у 1998-1999 рр. загинуло більше 13 тис. осіб, більшість із яких складали етнічні албанці, а також серби, роми та представники інших національностей.