Технологічне протистояння

Підрозділи Головного управління розвідки Міністерства оборони України виявили в Чорному морі російський безекіпажний катер, після чого розпочався бій. Український Sargan 3000, обладнаний автоматичною туреллю RWS Protector 12,7 mm, успішно знищив ворожу ціль. «Це перший в історії морський бій між безекіпажними катерами», — констатували у Військово-морських силах України.

Інновації

Та зараз Російська Федерація (РФ) суттєво вдосконалила ведення війни й дедалі активніше поєднує величезні промислові ресурси з технологічними інноваціями. Україна ж ризикує наштовхнутися на нову фазу війни, до якої сама не має достатнього промислового ресурсу. Про це заявив Ерік Шмідт, колишній генеральний директор і голова правління Google, а тепер голова Спеціального проєкту конкурентних досліджень. Протягом війни він не раз відвідував Україну та працював над розвитком передових військових технологій. Остання ж поїздка справила на нього особливо тривожне враження.

Разом із колегами він їхав потягом зі сходу України до Києва, коли отримав попередження про запуск десятків російських балістичних ракет. Після прибуття до столиці люди спустилися до підземного укриття. За кілька хвилин неподалік пролунала серія вибухів. «Я повернувся більш стурбованим, ніж будь-коли з перших днів вторгнення», — зазначив експерт.

За його словами, протягом значної частини війни Україна мала важливу перевагу — здатність швидко адаптуватися до змін на полі бою. Українські інженери могли створити нову зброю або систему, випробувати її безпосередньо на фронті й удосконалити впродовж кількох тижнів. Децентралізована взаємодія військових, інженерів та оборонних компаній дозволяла Україні діяти швидше за російську військову бюрократію.

Однак ця перевага стрімко скорочується. Зокрема, після появи українських перехоплювачів, здатних знищувати російські ударні безпілотні літальні апарати (БПЛА), РФ узялася використовувати швидші реактивні версії таких дронів.

Саме тому п. Шмідт вважає, що Україні недостатньо просто створювати нові технології. «Блискучий БПЛА, випущений сотнями, цікавий, але хороший дрон, випущений сотнями тисяч, — це те, що змінить перебіг війни», — пояснив він.

За словами фахівця, українські військові вже мають ситуацію, коли доводиться обирати цілі через нестачу БПЛА й інших засобів ураження. Він наголосив, що Україна має інженерів, бойовий досвід і здатність швидко створювати нові рішення, але їй бракує промислових потужностей для масштабування виробництва.

Тож Захід має значно активніше долучитися до виробництва озброєння для України. Йдеться, зокрема, про перехоплювачі, боєприпаси, далекобійну ударну зброю й інвестиції у розширення українського оборонного виробництва.

Виклики

Колишній керівник Google описав сучасне поле бою в Україні як простір, де технології змінюються надзвичайно швидко. Командири можуть перебувати глибоко під землею та керувати операціями за допомогою інформації від численних сенсорів. Тисячі БПЛА одночасно здійснюють розвідку, передають припаси й атакують військових і техніку. Пересування відкритою місцевістю стало надзвичайно небезпечним. На моменти переміщення військових між позиціями можуть припадати до 80 % втрат.

Технологічне протистояння зараз відбувається практично безперервно. БПЛА, що зараз демонструє високу ефективність, через кілька місяців може стати майже марним через зміну радіочастот, появу нових засобів радіоелектронної безпеки або швидших перехоплювачів.

Водночас РФ готується до подальшої мобілізації та нарощує виробництво озброєння. Особливо небезпечною експерт назвав майбутню зиму. Москва вже використовує удари по енергетичній інфраструктурі, щоб створити для України масштабні проблеми з електропостачанням.

Своєю чергою, український авіаційний експерт Богдан Долінце поінформував, що РФ нарощує випуск реактивних дронів, обсяги виробництва яких за оцінками вже сягають до тисячі одиниць щомісяця. Він також зазначив, що Кремль намагається побудувати так звану малу систему протиповітряної оборони (ППО) за українським взірцем — із мобільними вогневими групами, озброєними великокаліберними кулеметами та переносними зенітно-ракетними комплексами для перехоплення повітряних цілей. «Росія, на жаль, теж не стоїть на місці. Вона вдосконалює роботу своєї системи ППО, намагаючись впровадити досвід України», — наголосив фахівець.

Ще одним елементом цієї тактики, за його словами, стало частіше залучення бойових бортів. «РФ масштабує застосування пілотованої авіації: гелікоптери Мі-28, літаки Су-34, Су-35 для перехоплення повітряних цілей», — зазначив експерт.

На його думку, окремим викликом також залишається масштабування Росією виробництва реактивних БПЛА і надлегких крилатих ракет. «Ми бачимо, що кількість, за різними оцінками, вироблених реактивних дронів сягає до 1 тис. одиниць на місяць. І це, мабуть, один із найбільших викликів», — заявив п. Долінце.

Україна, за його словами, однією з перших почала створювати подібні платформи — «Паляницю» та «Пекло». Проте вивести їхнє виробництво на потрібний рівень наразі не вдалося, тоді як ворог може суттєво наростити масштаби.

Проблема

Тим часом в Україні залишається значним масштаб проблеми самовільного покидання частини: йдеться приблизно про 400 тис. випадків. Ключовою проблемою є те, що держава бореться з наслідками, а не з причинами, які спонукають військових піти на такий крок. Про це сказав Ігор Луценко, командир підрозділів операторів БПЛА та засновник Центру підтримки аеророзвідки. Серед таких причин військовий назвав труднощі адаптації новобранців під час навчання, конфлікти з командуванням, складність переведення між підрозділами, а також питання грошового забезпечення. «Найбільше втікає людей на етапі навчального центру, коли психологічно непідготовлених військовослужбовців намагаються зробити піхотинцями», — пояснив він.

При цьому сержант особливу увагу звернув на проблему переведень, багато з яких відбуваються через конфлікти. Він зауважив, що навіть за згоди командирів підрозділів процедура може тривати місяцями, хоча швидке вирішення цього питання могло б усунути клопоти. «Теперішня система переводів — це все ще повільне пекло. Навіть коли обидва командири (той, хто відпускає, і той, хто приймає) згідні, тим не менш система може місяцями блокувати перехід», — прокоментував військовий.

Окремо він порушив питання виплат військовим: обсяг грошового забезпечення протягом війни не переглядали відповідно до рівня інфляції. «Можливо, хтось здивується, але солдатам потрібні гроші, бо в них є сім’ї. І ті копійки, які зараз їм платять, це знущання, яке рік від року стає все болючішим і принизливішим», — висловився воїн.

А Михайло Цимбалюк, народний депутат України, додав, що зарплату військовим не підвищать і 2027 року: Уряд заклав базове забезпечення військового у 20 тис. грн.

До слова

В Організації Об’єднаних Націй (ООН) розглядають можливість перемістити свої запаси гуманітарної допомоги Україні під землю, щоб захистити їх від російських ударів. Про це повідомив Матіас Шмале, координатор ООН із гуманітарних питань в Україні. «Все дужче відчувається, ніби лінія фронту зміщується в повітрі, — зауважив він. — А ситуація з російськими обстрілами призвела до зростання фінансових ризиків для платників податків країн-донорів, коштом яких закуповують гуманітарну допомогу ООН та інших міжнародних місій». Посадовець додав, що такі видатки не передбачалися в початковому бюджеті допомоги організації на 2026 рік, який становить 2,3 млрд USD.