Чи вистоїть світ без України?

Україна за роки війни знайшла дешеві, але ефективні рішення для протидії атакам безпілотних літальних апаратів (БПЛА) і показала, як це можна робити у великих масштабах і за менші гроші. Тепер Сполучені Штати й їхні союзники прагнуть використовувати знання та технології України, оскільки війна з Іраном затягується, а економічний фактор стає дедалі важливішим.

Які «козирі» отримає Україна

На початку березня ц. р. Володимир Зеленський заявив, що США звернулися до України з проханням допомогти у захисті від іранських БПЛА на Близькому Сході. Ще 11 таких запитів пролунали від інших країн-сусідів Ірану й європейських держав. Тож президент України одразу доручив надати необхідні засоби та забезпечити присутність українських фахівців у реґіоні, які можуть гарантувати необхідну безпеку. На Близький Схід вирушили три групи українських фахівців, кожна з яких налічує десятки людей. «Це не історія про те, що три-чотири людини кудись просто відправляються для того, щоб щось показати. У нас команди серйозні. Вони спроможні провести експертизу та показати, як це має працювати», — сказав він.

За словами глави української держави, йдеться не про присутність в операціях, адже Україна не воює з Іраном, а про захист і повну експертизу щодо того, як боротися з «шахідами». На запитання журналістів, що Україна отримає на заміну своєї допомоги у протидії дронам, він зазначив, що зараз тривають перемовини з цього питання.

За словами українського лідера, партнери зацікавлені в українському досвіді захисту повітряного простору, системах перехоплення, засобах радіоелектронної боротьби та тренуваннях фахівців. Частину цих запитів вже опрацювали й на деякі з них Україна відповіла конкретними рішеннями, а подальше реагування узгоджують Рада національної безпеки, Генеральний штаб та Збройні сили України (ЗСУ), щоб не послабити власну оборону.

Єдині, хто мають досвід бойових дій

Також українські військові інструктори вирушать до Федеративної Республіки Німеччина (ФРН), щоб допомогти її збройним силам підготуватися до захисту від можливого нападу Російської Федерації (РФ) на НАТО. Про це повідомив Крістіан Фройдінґ, головнокомандувач Бундесверу. «Берлін і Київ домовилися, що Україна відправить військових інструкторів до німецьких армійських шкіл, щоб викладати уроки, які вони засвоїли від боротьби з російським вторгненням», — зауважив він.

Українські інструктори ділитимуться досвідом у сфері артилерії, інженерної справи, бронетанкових операцій, застосування БПЛА, а також командування і управління. «У нас високі очікування. Українські військові наразі є єдиними у світі, які мають досвід бойових дій проти РФ», — сказав генерал. Він наголосив, що ФРН стала першою країною, яка домовилася з Україною про залучення військових інструкторів, і спрогнозував, що інші держави згодом наслідують цей приклад.

Попри твердження РФ про відсутність намірів атакувати НАТО, західні посадовці закликають не довіряти цим словам, нагадуючи про аналогічні заяви Москви напередодні вторгнення до України. Загалом від початку повномасштабної війни ФРН навчала українських військових до роботи з бойовими машинами піхоти Marder, танками Leopard, гаубицями та системами протиповітряної оборони. Фройдінґ додав, що Україна використовувала ці навички у бойових діях, розвиваючи тактику та можливості ведення війни, орієнтованої на дані (військовий термін для позначення високоцифрованих і взаємопов’язаних операцій, яких немає в підручниках. — Авт.). «Той факт, що вони зараз приходять до нас як інструктори, відображає партнерство в галузі безпеки на рівних умовах», — наголосив він.

Експерти зазначили, що така допомога демонструє рівень довіри до українських військових фахівців та їхню спроможність працювати у складних умовах за кордоном. Це також підкреслює міжнародну роль України у глобальній безпековій системі та підтримку союзників у кризових ситуаціях.

Запити про допомогу були і раніше

Натомість Дональд Трамп заявив, що не потребує допомоги з дронами від українського президента. А тому, за його словами, краще швидко підписати угоду з РФ. «Остання людина, від якої нам потрібна допомога, — це Зеленський», – сказав президент США.

Водночас він відмовився коментувати, чи прийняли Сполучені допомогу України у сфері технологій перехоплення дронів. Коли ж журналісти Трампа запитали про критику з боку деяких іноземних лідерів щодо скасування санкцій, він ухилився від прямої відповіді та спрямував свій гнів на президента України: «Я здивований, що Зеленський не хоче укладати угоду. Скажіть Зеленському, щоб уклав угоду, бо Путін готовий до угоди. Зі Зеленським набагато складніше домовитися». А на запитання щодо повідомлень про те, що РФ обмінюється розвідувальними даними з Іраном щодо розташування американських військ, відповів: «Можливо, Росія надає інформацію, а можливо, ні».

До речі, ще кілька місяців тому Україна намагалась продати США технологію збиття «шахідів», проте тоді Сполучені Штати відхили пропозицію. Як повідомили Axios два американські посадовці, ця відмова — один із наймасштабніших тактичних прорахунків США. Саме через атаки іранських БПЛА загинули американські військові підчас іранської операції, а їхні союзники в реґіоні витратили мільйони доларів на їхнє перехоплення.

Те, що запити про допомогу України щодо захисту від іранських дронів були і раніше, підтверджує і президент Зеленський. У розмові з журналістами він зазначив, що американці зверталися не один раз.

«Було кілька запитів або про допомогу тій чи іншій державі, або про допомогу американцям. Я також розмовляв із керівництвом Об’єднаних Арабських Еміратів. Були також Катар, Саудівська Аравія, Йорданія, Бахрейн», — повідомив український лідер.

Він також заявив, що для завершення війни США мають більше тиснути на РФ, а не на нього. Крім того, потрібні й гарантії безпеки, що ляжуть в основу мирної угоди. Зеленський наголосив, що Україна підтримує проведення перемовин і відзначив ключовий вплив у них американського президента. «Ми не довіряємо Росії, але вірю, що американці справді хочуть покінчити з цією війною, — додав він. — Для нас гарантії дуже важливі, але ми досі не маємо чіткої відповіді».

Глава Білого дому запитав у президента України, чи можуть гарантії безпеки США бути сильнішими за НАТО. «Так, сьогодні це залежить від вас. Це залежить від вас, пане президенте. Нехай Бог благословить нас, якщо отримаємо гарантії безпеки, сильніші за НАТО. Але що буде після вас? І що буде після мене?», — відповів на це український лідер. Він також наголосив на необхідності схвалення гарантій безпеки національними парламентами. За його словами, це дозволить бути впевненими, що майбутні адміністрації не зможуть від них відмовитися.

Пряма мова

Вадим Денисенко, керівник аналітичного центру «Ділова столиця»:

— У багатьох країнах реґіону досі зберігаються достатньо сильні проросійські настрої. Водночас участь українських фахівців у захисті від іранських БПЛА здатна вплинути на сприйняття України та війни між Києвом і Москвою. Для нас це був би величезний прорив і величезна дипломатична перемога. Проте затягування конфлікту на Близькому Сході може неґативно позначитися на постачанні ракет для українських систем протиповітряної (ППО) та протиракетної оборони, адже у реґіоні активно використовують ракети до системи Patriot, запаси яких швидко зменшуються.

Юрій Федоренко, командир 429-ї окремої бригади безпілотних систем «Ахіллес» ЗСУ:

— Сучасна війна суттєво змінилася. Дешеві БПЛА, зібрані з китайських компонентів, роблять використання традиційних засобів ППО економічно невигідним. Саме тому український досвід боротьби з дронами та відповідні технології мають вивчати міжнародні партнери. Якщо надійде наказ воювати, до прикладу, в Ірані, ми його виконаємо. За Україну наші військові готові боротися будь-де. Водночас через нестачу людського ресурсу наша участь може бути лише частковою. Але після завершення війни частина української армії має продовжувати брати участь у бойових операціях разом із союзниками, адже армія, яка довго не воює, втрачає бойовий досвід і стає менш ефективною.

Юрій Рашкін, американський політик і громадський діяч:

— Звернення Сполучених Штатів Америки до України з проханням про консультації та допомогу у протидії іранським дронам свідчить про наявність у Києва важливих козирів на міжнародній арені. Український досвід неоціненний, потрібен скрізь по всьому реґіону, потрібен по всьому світу. Зненацька з'ясовується, що український досвід — це найважливіший досвід боротьби, бо це не винищувачі, не супердорогі ракети, а технологія, яка працює. Й Україна повинна використовувати цей технологічний і бойовий досвід як дипломатичний ресурс. Обмін власними розробками та знаннями зі союзниками може відбуватися в обмін на інші технології та сучасне озброєння, що зміцнить позиції України, зокрема, й у можливих перемовних процесах щодо війни. Українські розробки у сфері БПЛА вже стали прикладом ефективних і відносно недорогих рішень у сучасній війні. Саме тому інтерес до українських технологій зростає, адже вони показали свою результативність у найбільшій війні XXI ст., яка триває на території України. Якщо партнерам потрібні українські технології чи досвід боротьби з дронами, Київ може співпрацювати з ними, отримуючи натомість необхідні види озброєння. Така взаємодія здатна посилити обороноздатність держави та створити додаткові можливості для тиску на Путіна з метою наближення перемовин про завершення війни.