Війна торгівлі не завада

Попри війна Україна веде активну експорту економічну політику.

Соняшникова олія

Втрати Україною валютної виручки від зупинки експорту соняшникової олії через обстріли російських окупантів 2026 року перевищать 500 млн USD. Таким прогнозом поділився Олександр Захарчук, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Інституту аграрної економіки. Фахівець оприлюднив дані для порівняння: обсяг експорту олії до повномасштабного вторгнення Російської Федерації (РФ) становив 6,1 млн т 2020-го, а наступного року — 4,6 млн т. 2025-го експорт склав усього 3,5 млн т. «За прогнозами на 2025/2026 маркетинговий рік, тобто з 1 вересня 2025-го по 1 вересня 2026 року, експорт соняшникової олії залишиться на рівні 3,2-3,5 млн т навіть за умови часткового відновлення «зернового коридору» через Босфор, оскільки інфраструктурні портові потужності втрачено майже наполовину», — повідомив експерт і додав, що неспровокована російська аґресія проти України порушила усталені логістичні маршрути для вітчизняних аграріїв, значно збільшивши їхні операційні витрати.

Своєю чергою, Богдан Духницький, провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Інституту аграрної економіки, зазначив, що експорт соняшникової олії морем у результаті російських обстрілів фактично зупинився. «Станом на середину січня ц. р. постачання через морські порти фактично припинилися. Тривале збереження такої неґативної тенденції містить у собі цілу низку ризиків. Серед них — недоотримання валютної виручки експортерами соняшникової олії, додатковий тиск на зовнішньоторговельний баланс і курс гривні, а також диспропорції на внутрішньому ринку, коли через обмеження закордонного збуту можуть скорочуватись закупівлі насіння соняшнику та змінюватись попередньо заплановані структури посівних площ», — пояснив він.

Кукурудза

Ціни на українську кукурудзу в портах продовжують зростати. Основними причинами є підвищення попиту й обмежена пропозиція від фермерів. Крім того, перевезення зерна автотранспортом ускладнили морози. Відтак експортні ціни на кукурудзу зросли на 2-3 USD за 1 т і зараз становлять приблизно 207-211 USD за 1 т з доставкою до портів.

Проте загальний урожай перевищив показники попереднього року — намолочено близько 29 млн т. проти 26,8 млн т. у попередньому сезоні. У січні ц. р. Україна експортувала 2,9 млн т кукурудзи. Основними покупцями стали Туреччина, Італія, Іспанія, Єгипет і Туніс. Загалом за сезон уже вивезли 8,8 млн т, тоді як торік за цей період поставили 12,86 млн т.

На світових ринках ціни на ф’ючерси кукурудзи тримаються на рівні близько 168 USD за 1 т і за місяць знизилися на 3-4 %. Це відбувається навіть на тлі активного експорту та повідомлень про можливе постачання до Китаю й Індії. Наразі частка української кукурудзи на ринку Європейського Союзу (ЄС) скоротилася до 26 %, а ціни на міжнародних тендерах дещо знизилися, що може пом’якшити весняне підвищення цін для українських продавців.

Соя

На українському експортному ринку сої фіксують зростання цін, що відбувається на тлі позитивної динаміки на світових біржах. Одним із ключових чинників стала інформація про можливе збільшення закупівель сої Китаєм у США — до 20 млн т.

Теперішні політичні фактори можуть мати більший вплив на ринок, ніж суто економічні, що формує висхідний ціновий тренд. Попит на українську сою з боку експортерів також посилився в напрямку західного кордону. Ціни пропозицій з боку трейдерів зросли до 420-435 USD за 1 т, залежно від пункту перетину. Підвищення цін спостерігають і на внутрішньому ринку. Активний попит і конкуренція між переробниками та трейдерами за обмежені обсяги сировини підтримують подальше подорожчання.

Раніше аналітики повідомляли, що через зниження врожаю сої в Україні пропозиція залишається обмеженою. Це сприяє утриманню високих цін і загострює боротьбу між експортерами та переробними компаніями. На експортному напрямку ціни попиту на сою — в межах 435 USD за 1 т, а в окремих контрактах сягають навіть 440 USD за 1 т.

Яйця

Експорт українських яєць 2025 року приніс країні 201,9 млн USD, що майже в тричі перевищує показник 2024-го. Такі дані оприлюднив Союз птахівників України. Там зазначили, що торік Україна експортувала 2,05 млрд яєць, що на 65,6 % більше, ніж 2024-го. Найактивнішими покупцями українських яєць були країни Європи та Близького Сходу: Іспанія (16,4 %), Велика Британія (11,9 %), Чехія (10,3 %), Польща (10 %), Хорватія (8,7 %), Ізраїль (7,8 %). Що ж стосується яєчних продуктів, торік українські виробники експортували їх 8,2 тис. т на 47,8 млн USD, що на 2,6 % більше за обсягами та на 40,3 % у грошовому еквіваленті порівняно з 2024 роком. Основними покупцями стали: Латвія (24 %), Італія (23,8 %), Польща (17,2 %) та Данія (12,6 %).

Частка ЄС у структурі експорту українських яєць та яєчних продуктів сягнула 73,4 % і 92,6 % відповідно. В Союзі птахівників пояснили, це стало можливим завдяки скороченню виробництва яєць у ЄС через епізоотичні проблеми, що підвищило ціни та попит на українську продукцію.

Набіл

Молокопереробні заводи в Україні зараз знижують ціни та скорочують обсяги закупівель сировини на фермах, що може зупинити роботу молочарів або змусити їх піти з ринку. Про це повідомила Ганна Лавренюк, генеральна директорка Асоціації виробників молока (АВМ). «Молочним фермам з 1 лютого знизили ціну на 0,5-1 грн/кг, тобто діапазон цін на екстраґатунок опустився до 14-13,5 грн/кг. Крім того, окремі заводи скоротили обсяги закупівлі молока через перебої енергопостачання, труднощі зі збутом готової продукції, тиском імпортного набілу в торговельних мережах», — зауважила вона.

Погіршення умов праці виробників молока та ферм через обстріли ворога збігається зі загальносвітовим трендом на здешевлення молочної сировини та продуктів її переробки. Галузь охопила найбільша за останні 30 літ криза, під прицілом якої опинилися ключові молочні реґіони — Європа, Америка та Нова Зеландія.

Відновлення попиту на тваринні і молочні білки варто чекати не раніше початку осені, тож деякі малі та середні ферми в Україні розглядають варіанти тимчасової зупинки виробництва. «Деякі господарства кажуть, що чекають до березня: якщо з ринку не буде позитивних сигналів про відновлення, прийматимуть рішення про те, щоб не сіяти кукурудзу на силос, а догодовувати худобу залишками кормів 2025 року і припиняти роботу молочної ферми», — наголосила посадовиця.

Водночас Георгій Кухіашвілі, аналітик АВМ, поінформував, що до 2030 року виробництво молока в ЄС може скоротитися на 10 млн т. З цього обсягу до 2 млн т потенційно може бути заміщено молочною продукцією українського виробництва. У четвертому кварталі 2025-го в Європі відбулося різке зростання виробництва молока-сировини. Наразі склади в ЄС перенасичені молочною продукцією. «Достатній рівень опадів, збільшення кормової бази та тепла осінь посприяли тому, що обсяги надою в ЄС у четвертому кварталі, за попередніми оцінками, зросли на 6 %. Це суттєво високий показник за останні роки», — зазначив він.

Проте експерт вказав, що таке збільшення надоїв — радше виняток, ніж не тенденція. Згідно з базовим прогнозом, ЄС очікує щорічне падіння виробництва молока в межах 1-1,5 %, що створить додаткові можливості для українських аграріїв.

За попередніми оцінками глобальної мережі досліджень у галузі молочної промисловості IFCN, світове виробництво молока торік зросло на 2,6 %, що вдвічі перевищує середній показник останніх п’яти літ, а це викликало здешевлення продукції. «В четвертому кварталі відбулося різке зниження цін на молоко-сировину через надлишкову пропозицію біржових товарів внаслідок збільшення надоїв у США, Новій Зеландії, Європі, Південній Америці та обвалу цін на молочні продукти, у т. ч. вершкове масло, — пояснив п. Кухіашвілі. — Тож зростання цін на набіл у світі має відбутися не раніше другого півріччя 2026 року. Нижчі ціни стримуватимуть виробництво, внаслідок чого відновиться висхідний ціновий тренд».

До слова

Міжнародна рейтинґова аґенція S&P Global Ratings підвищила кредитний рейтинґ України після успішного завершення реструктуризації боргових зобов'язань, прив'язаних до економічного зростання. Про це інформує Bloomberg. Рейтинґ України підвищили до рівня CCC+ із категорії вибіркового дефолту. Прогноз стабільний. В S&P зазначили, що подальша реструктуризація невеликої частини боргу, яка все ще перебуває у стану дефолту, не матиме суттєвого впливу на здатність і готовність України виконувати інші боргові зобов’язання. Рішення ухвалили після аналогічного кроку аґенції Fitch Ratings, що у грудні 2025-го також вивела Україну зі статусу вибіркового дефолту. Реструктуризація передбачала ліквідацію так званих ВВП-варантів — інструменту, який, за словами українського міністра фінансів Сергія Марченка, був би «токсичним» для післявоєнного відновлення економіки. Обмін підтримали близько 99 % власників варантів. Українські облігації з нульовим купоном (безвідсоткові) з погашенням 2035-го та 2036 року зросли приблизно на три центи за долар, що зробило їх одними з найкращих активів серед країн, що розвиваються.