Паливний кешбек поверне гроші не всім

Лише частина економістів побачила у ще одній новації українського уряду більше позитиву, ніж неґативу.

20 мільйонів щодня

Кабінет Міністрів України (КМУ) відповів на стрімке здрожчання пального запровадженням національного кешбеку: водії можуть повертати частину витрачених на автозаправних станціях (АЗС) коштів — 15 % за дизель, 10 % за бензин і 5 % за автогаз. Але не більше 1 тис. грн на місяць для однієї особи. Такий підхід запровадили для того, щоб власники транспортних засобів із різним рівнем споживання пального мали рівні умови отримання державної допомоги.

Олексій Соболєв, міністр економіки України, пояснив: «Ми розглядали різні варіанти згладжування цінового шоку для населення. Зміни акцизів, які впровадили окремі європейські країни, вдарили б безпосередньо по армії, знизили б фінансування оборони. Обмеження цін призвело б до дефіциту пального та ринкових спотворень, таке вже було 2022 року».

Також він нагадав, що витратити кешбек можна на комунальні послуги, продовольчі товари українського виробництва, книжки, ліки чи пожертвувати на Збройні сили України. «75 % витрат йдуть саме на комунальні послуги. Тому видно, що це допомагає тим, кому це необхідно. Це також допомагає нашій енергетиці і компанії «Нафтогаз» зменшувати заборгованість», — наголосив урядовець. За його словами, паливний кешбек коштує державному бюджету 20 млн грн щодня. Тобто 600 млн щомісяця.

Своєю чергою, Віталій Кіндратів, заступник міністра економіки України, запевнив: «Оскільки компенсацію нараховують уже після фактичного здійснення покупки, вона не стимулює штучне збільшення споживання пального. Програма працює як інструмент соціальної підтримки, що частково зменшує витрати населення без втручання в ринкові процеси ціноутворення або створення ажіотажного попиту».

«Це взагалі геніально»

Та лише частина економістів побачила у новації позитив. Зокрема, Михайло Кухар, виконавчий директор аналітичного центру Ukraine Economic Outlook, стверджував: «Те, що вигадала прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, це взагалі геніально. Вона повертає податки не нафтотрейдерам, а безпосередньо людям, які їх заплатили, за допомогою кешбеку. Інші механізми стримування інфляції, що виникла через подорожчання нафтопродуктів у світі, Україні не підходить».

«Якщо ми хочемо штучно знизити ціну на якийсь товар, що здорожчав нерозумно, спекулятивно і тимчасово, то робимо інтервенцію — викидаємо цей товар на ринок і підвищуємо всеокупну пропозицію. Так роблять США, Китай. Але в них є запаси. В Україні ж запасу палива немає, — пояснив аналітик. — Багато урядів європейських країн ухвалили рішення про те, щоб тимчасово знизити акциз в складі ціни бензину. Але ми не можемо собі цього дозволити, бо якщо знижуємо акциз, фактично знижуємо рівень оподаткування для нафтотрейдерів».

Утім, позитиву від новації більше лише для тих, хто заправляє автівку регулярно. Адже навіть 2-5 % кешбеку за постійних витрат на пальне можуть дати відчутну суму аж за місяць. До того ж, бонуси чи бали можна витрачати на наступні заправки, що фактично робить кешбек відкладеною знижкою.

Однак є нюанси

Та все ж є нюанси, здатні знівелювати вигоду. По-перше, кешбек лімітується до певної суми на місяць і діє лише на конкретні АЗС або певні види пального. По-друге, іноді пальне з кешбеком коштує дорожче, ніж без нього в іншій мережі, і вся вигода зникає. Нарешті, сам факт кешбеку може стимулювати водіїв витрачати більше — адже «я ж частину поверну».

Паливний кешбек вплинув на ціни вже в день набрання чинності — 20 березня. Порівняно з минулим днем середня вартість бензину на автозаправках зросла майже на одну гривню за літр, а дизелю — більш ніж на дві гривні за літр.

Енергетичний експерт Геннадій Рябцев пояснив: «Трейдери зрозуміли, що їм усе можна, що можуть підвищувати ціни й надалі. Уряд визнав, що вони об’єктивно ці ціни підіймають, що було передбачувано. Оператори АЗС і надалі підійматимуть ціни на пальне, навіть якщо нафтові котирування стабілізуються».

«Кешбек фактично субсидує забезпеченіших громадян, адже чим потужніший автомобіль, тим більше палива він споживає, — додав експерт. — А якщо в тебе взагалі немає автомобіля, то жодної компенсації не отримаєш, бо маршрутні автобуси підняли ціни і ще більше підіймуть».

Коштом малозабезпечених

Гліб Вишлінський, директор Центру економічної стратегії, висловився так: «Програма кешбеку на пальне передбачає, що платники податків, в т. ч. найбідніші, почнуть скидатися на бензин для всіх автомобілістів». Ярослав Жаліло, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, із цим погодився: «Рівень компенсації залежатиме від обсягів споживання пального. Це означатиме, що ті, хто більше потерпають від здорожчання пального, матимуть меншу компенсацію».

Відтак економіст Олег Пендзин пояснив: «Система кешбеку стимулює багатих, але не допомагає бідним. Тобто, чим більше ви їздите, тим більше формально отримуєте кешбек. І так само з іншим кешбеком — купівлею товарів українського виробництва. Для того, щоб отримати максимальний кешбек, потрібно купити на 30-35 тис. грн товарів українського виробництва. Будьмо чесні, це дорого».

Експерт ринку праці Сергій Марченко розтлумачив: «У ціні кожного продукту є логістична складова, і чим дешевший продукт, тим відчутніше він здорожчає від подорожчання палива. Чим бідніша людина, тим більшу частину свого доходу витрачає на продукти. До прикладу, старенька селянка витратить на харчі 3 тис. грн і це буде 50 % її прибутків. А якщо молодий таксист у Києві витратить на продукти 3 тис. грн, це буде всього 10 % його доходу. Отже, від здорожчання пального найбільше підіймуть ціни на продукти харчування, і в селянки дуже сильно впаде купівельна спроможність, бо тепер на харчі витрачатиму вже не 50 %, а 60 %, або й 70 % своїх грошей, залежно від того, як виростуть ціни на пальне. Абсолютно ганебне і нічим не виправдане роздавання грошей молодим, здоровим людям на хороших машинах коштом малозабезпечених».

Для ефекту для виборця

Тож оглядач Павло Сидорченко констатував: «Попри соціальну спрямованість, ініціатива Офісу президента та КМУ наштовхнулася на жорстку критику в економічних і політичних колах. Головна претензія полягає в тому, що замість ринкового регулювання вартості пального держава просто роздає гроші, яких у бюджеті немає. На їхню думку, рішення влади роздавати кошти на бензин і дизель може призвести до шалених бюджетних витрат до 15 млрд грн, причому в умовах, коли дефіцит державного бюджету вже є надзвичайно великим».

«Критики наголошують, що високі ціни б’ють не лише по пересічних громадянах, а й роблять пальне майже непідйомним для аграріїв перед посівною, а також лягають додатковим важким тягарем на сектор оборони. Одноразова ж виплата чи кешбек (який покриває умовно «20 л у бак») глобально проблему не вирішують, — зауважив оглядач. — Експерти та критики впевнені: замість того, щоб витрачати мільярди на адміністрування кешбеку та прямі виплати, уряд мав би застосувати перевірені податкові інструменти, які збили б ціну на стелах АЗС для всіх без винятку. Як альтернативу пропонують тимчасове зниження податку на додану вартість на ввезене пальне до рівня 7 % (як це вже було успішно реалізовано навесні 2022 року), а також коригування акцизів: зниження акцизного збору на розраховану величину для кожного виду пального — бензин на 31 EUR, дизель на 28 EUR, на скраплений газ на 7 EUR».

За його словами, економісти, які підтримують такий підхід, стверджують: «Бюджет при таких показниках не втратив би, і ціна на паливо повернулася б на попередній рівень! Українцям було б краще отримати нижчу ціну, ніж одноразово гроші».

«Уряд робить ставку на адресну роздачу коштів, що має швидкий психологічний ефект для виборця і виглядає як «масштабна турбота». Натомість критики вимагають системної роботи та створення умов, за яких ціни знизяться природним шляхом завдяки податковим пільгам, не вимиваючи при цьому останні мільярди з дефіцитного держбюджету», — підсумував п. Сидорченко.