Податок на виживання

Наприкінці березня ц. р. Кабінет Міністрів України (КМУ) схвалив пакет із трьох законопроєктів, підготовлених Міністерством фінансів, які стосуються оподаткування цифрових платформ, міжнародних посилок і пролонгації військового збору. Зміни планують запровадити з 1 січня 2027-го, щоб дати бізнесу час адаптуватися, а найближчим часом проєкти законів подадуть до Верховної Ради України (ВРУ).

«Податок на OLX»

Зокрема, нові правила міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи з цифрових платформ поширюватимуться на українські й іноземні сервіси, які працюють на ринку перевезень, оренди, послуг і продажу товарів. В КМУ наголосили, що реформа має вивести частину доходів із «тіні» та підвищити прозорість ринку.

Водночас для фізичних осіб пропонують окремий режим оподаткування доходів із платформ: ставка податку на доходи фізичних осіб — 5 % замість 18 %, податковим агентом виступає платформа. Режим діятиме для тих, хто працює без найманих працівників, не є приватним підприємцем (ПП), використовує окремий рахунок для цієї діяльності і має річний дохід до 834 мінімальних зарплат (близько 7,2 млн грн станом на 1 січня ц. р.).

При цьому разові, некомерційні продажі особистих речей до 2 тис. EUR на рік не оподатковуватимуть і відкривати окремий банківський рахунок у цьому випадку не буде потрібно.

Крім того, одним із законопроєктів передбачене продовження сплати військового збору на три роки після скасування воєнного стану для фінансування післявоєнного відновлення у діючих зараз обсягах: для фізичних осіб — 5 %, для ПП 1-ї, 2-ї і 4-ї груп єдиного податку — 10 % у розрахунку однієї мінімальної заробітної плати на перше число поточного місяця (865 грн), для платників 3-ї групи єдиного податку — 1 % від доходу.

Парфуми, чай і кава стануть розкішшю

Та чи не найбільше дискусій викликає законопроєкт № 15112 щодо міжнародних посилок. Наразі в Україну без мита (10 %) та податку на додану вартість (ПДВ, 20 %) можна ввозити посилки, сумарна вартість товарів у яких не перевищує 150 EUR для одного одержувача. У разі ухвалення законопроєкту та набуття ним чинності, вже з 1 січня 2027-го ПДВ нараховуватимуть на товари, незалежно від їхньої вартості. Податок входитиме у вартість товару безпосередньо під час купівлі, що, по суті, призведе до здорожчання речей на 20 %.

Тобто закордонні майданчики, на яких активно скуповуються українці, мають інтегрувати у свій функціонал відповідні зміни. Але експерти вважають, що такі зміни потребують більше часу, до 1 січня 2027 року запровадити їх не вдасться.

Водночас у законопроєкті передбачене збереження пільги на посилки, товари в яких сумарно не перевищують 45 EUR для одного одержувача. Такі товари мають надсилатись відправником одержувачу без будь-якої оплати, призначатись для особистого чи сімейного використання одержувачем, їхні характеристики та кількість не повинні вказувати на те, що їх ввозять із комерційною метою. Але ця пільга не поширюватиметься на вантажі навіть до 45 EUR, якщо вони міститимуть підакцизні товари (приміром, алкоголь), парфуми (понад 50 г) чи туалетну воду (понад 0,25 л), каву (понад 500 г) або кавові екстракти й есенції (понад 200 г), чай (понад 100 г) або чайні екстракти й есенції (понад 40 г).

Окремо пропонують запровадити ПДВ на всі імпортні товари в поштових та експрес-відправленнях — від 0 EUR за моделлю Європейського Союзу (ЄС). Податок входитиме у ціну товару під час купівлі та сплачуватиметься платформою або логістичним оператором.

Необхідність ухвалення законопроєкту про оподаткування міжнародних посилок у КМУ, крім співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ), пояснили вирівнюванням конкуренції, боротьбою з контрабандою через схеми дроблення великих товарних партій на дрібні посилки з-за кордону, а також гармонізацією національного законодавства з правом ЄС.

Нова стара ідея

Скасування пільги, яка дозволяє не сплачувати ПДВ при ввезенні товарів у міжнародних експрес-відправленнях вартістю до 150 EUR, — ідея не нова. Лише за роки повномасштабної війни влада повертається до неї вже втретє.

Ще 2023 року КМУ під орудою Дениса Шмигаля просував цю ідею в межах комплексного закону про підвищення податків. Але тоді її реалізацію довелося відкласти через недостатню підтримку у ВРУ.

Згодом, вже на початку 2024-го депутати від партії «Слуга народу» зареєстрували окремі законопроєкти про оподаткування посилок з-за кордону 20% ПДВ і 10 % мита. Втім, вони тоді не отримали схвалення парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, а його голова Данило Гетманцев визнав, що достатньої підтримки для ухвалення цих законопроєктів немає.

Третю спробу оподаткувати всі посилки із-за кордону ініціював вже уряд Юлії Свириденко восени 2025-го. Тоді це стало одним із зобов’язань, яке взяла на себе українська влада, щоб отримати нову програму співпраці з МВФ обсягом 8,1 млрд USD.

Ухвалення відповідних змін до законодавства, разом із оподаткуванням доходів українців від інтернет-платформ, було однією з попередніх умов для затвердження нової програми. Втім, після низки корупційних скандалів зібрати голоси у ВРУ стало ще важче. Водночас затримка з ухваленням нової програми від МВФ могла заблокувати кредити для України від ЄС на 90 млрд EUR, критично необхідні для фінансування держави в умовах війни. Тому МВФ ухвалив безпрецедентне рішення і погодився відкласти виконання цих зобов’язань до кінця березня 2026-го.

«Під час війни різко підвищувати оподаткування міжнародних посилок — це не «європейські правила», а мінус ресурси для військових і для звичайних українців», — вважає економічний оглядач Олександр Крамаренко. — Тотальне оподаткування міжнародних посилок — творчість нашого власного уряду, яку не можна арґументувати навіть евроінтеграційними вимогами. Оскільки в ЄС зараз запроваджують значно м’якший режим. До речі, за цими ідеями про тотальне оподаткування посилок рясно стирчать вуха дуже великого бізнесу та потужних роздрібних торгівельних мереж, але хто я такий, щоб шукати причини цього скандалу саме серед них».

Спершу умова про тотальне оподаткування посилок містились у попередніх зобов’язаннях України за новою програмою. Але протести суспільства призвели до того, що МВФ погодився перенести виконання цих умов на перший етап, тобто десь на квітень-травень. «Під гаслами «маємо виконати умови МВФ» КМУ сформував в середині лютого так званий великий податковий закон. Поки що в депутатів ставлення до цього пакету податкових утисків скептичне. Тож є непогані шанси, що суспільство поверне уряд до здорового податкового глузду», — сказав він.

Удар по українцях

А дані соціологічного дослідження Rating Group свідчать, що запровадження податку на посилки із-за кордону відчують мільйони українців. Так, протягом останнього року міжнародні відправлення отримували 29 % громадян. Серед українців віком 18-36 років таких — 45 %, а у віці 36-50 років — 38 %.

Однак тут мова не про регулярний шопінг за кордоном: лише 15 % серед тих, хто отримував міжнародні відправлення, замовляли їх щомісяця, а більше 50 % — лише одну-дві посилки за рік. Тобто, загалом лише 4 % українців з-поміж усіх опитаних замовляють товари поштою з-за кордону регулярно. І це зазвичай найнеобхідніші побутові речі: одяг і взуття (45 %), а також павербанки, акумулятори та зарядні пристрої (26 %).

З урахуванням того, що вартість двох третин посилок не перевищує 50 EUR, про якісь елітні чи брендові речі не йдеться.

Крім цього, оподаткування посилок позначиться і на фронті. За даними опитування, 79 % українців переконані, що здорожчання міжнародних відправлень може неґативно впливати на волонтерську або оборонну діяльність. А 85 % упевнені, що на це неґативно впливатимуть затримки міжнародних посилок, якщо їх усі доведеться розмитнювати.

До слова

Національний банк України за прикладом Канади ввів в обіг нову великодню пам’ятну монету номіналом у 10 грн. Вона присвячена українському розпису та відображає поліські орнаменти. «Це декоративне мистецтво, у якому втілюється багатовікова культура та художня майстерність українців, 2024 року додане до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО», — йдеться у повідомленні регулятора. Монета виготовлена зі срібла 999 проби, а маса коштовного металу в чистоті становить 31,1 г. Вона оздоблена емаллю та патинуванням. Дизайн створила Олександра Кучинська. Наклад — до 15 тис. шт.