Вступ до ЄС

У НБУ заявили, що запровадження євро замість гривні на цьому етапі є неможливим і недоречним. Такий крок не відповідає ні українському, ні європейському законодавству, ні економічним умовам. Також це потенційно може зашкодити євроінтеграційним прагненням держави.

У регулятора нагадали, що відповідно до Договору про Європейський Союз (ЄС), ключовою передумовою для переходу на євро є членство країни в унії. Європейська комісія та Європейський центральний банк не раз критично оцінювали одностороннє використання євро, зокрема, у випадку Чорногорії, оскільки такий формат не відповідає нормам ЄС.

Серед потенційних переваг переходу на євро в НБУ назвали зниження транзакційних витрат, скорочення валютних ризиків і полегшення доступу до ширшого ринку капіталу. Це могло б сприяти притоку інвестицій і розвитку торгівлі. Водночас регулятор застеріг і про ризики: країна втрачає інструменти самостійної монетарної політики та гнучкий валютний курс, що ускладнює реагування на економічні шоки.

У НБУ наголосили, що ці ризики зростають за умов недостатньої синхронізації економіки з країнами єврозони та поступового вирівнювання цін і зарплат до середньоєвропейського рівня. Саме тому такі країни як Польща, Чехія й Угорщина досі не поспішають із переходом на євро.

Після вступу до ЄС країна зобов’язується в перспективі запровадити євро, однак спершу має виконати низку макроекономічних критеріїв. Та навіть після їхнього досягнення остаточне рішення не має чітких часових меж і зазвичай стає завершальним етапом інтеграції.

Так, Словенія перейшла на євро через майже три роки після вступу до ЄС, Кіпр і Мальта — через чотири, Хорватія — майже через десять років, а Болгарія планує зробити це 2026-го. Загалом із 11 країн Центральної та Східної Європи, які приєдналися до ЄС, євро запровадили лише сім. Польща, Чехія та Угорщина досі зберігають національні валюти.