Реверанс у бік Мадяра

Брюссель, формальна столиця Європейського Союзу (ЄС), часто змушений будувати не «ідеальне рішення», а мінімально конфліктний компроміс.

Європа очікує

Віктор Орбан, прем’єр-міністр Угорщини, який іще не звільнив місце для свого наступника Петера Мадяра, заявив, що через Брюссель (Бельгія) отримав сигнал від України про готовність відновити постачання нафти через трубогін «Дружба», якщо Будапешт зніме блокування кредиту ЄС. І додав, що після відновлення постачання Угорщина не перешкоджатиме затвердженню кредиту. На що Володимир Зеленський пообіцяв, що «Дружба» відновить свою роботу до кінця квітня ц. р.

Відтак Паула Піньйо, речниця Європейської комісії (ЄК), нагадала, що ЄС очікує ремонту цього трубогону для відновлення транзиту російської нафти до Угорщини та Словаччини. «Ми України окреслив часові рамки та перспективу відновлення помпування нафти, — зауважила вона. А відповідаючи на запитання журналістів щодо готовності надати Україні кошти для ремонту нафтогону, запевнила: «Пропозиції, як і раніше, залишаються в силі».

Зеленський «окреслював часові рамки» завершення ремонту нафтопроводу вже тричі. 27 січня повідомив, що робота над альтернативним технічним рішенням наближається до завершення. «Ми очікуємо, що упродовж приблизно півтора місяця помпувальна станція у Бродах відновить технічну спроможність. Це забезпечить повне відновлення постачань, звісно, якщо не буде нових ударів Російською Федерацією (РФ)», — зазначив він. — Попередні технічні оцінки вказують, що пошкоджений нафтовий резервуар відновити неможливо. Тож Україна розглядає побудову підземної інфраструктури зберігання».

17 березня пояснив, що пошкодження інфраструктури «Дружби» серйозні й повна зупинка роботи станції у Бродах не дозволяє підтримувати достатній тиск, аби забезпечувати безпечний транзит. А 19 квітня прозвучала вже третя обіцянка.

Антоніу Кошта, президент Європейської ради (ЄР), відреагував так: «Вітаємо зусилля та зобов’язання України відновити нафтогін «Дружба», зруйнований РФ, і вітаємо публічне зобов’язання відновити його». На що український лідер запевнив: «Якщо й надалі стоятиме питання європейського фінансування в обмін на можливість постачання нафти, то коли відремонтуємо «Дружбу», відповідальність щодо постачання буде за європейцями».

А реагуючи на заяву речниці ЄК повторив сказане раніше: «Резервуари всі не будуть відремонтовані, це довгий процес, але питання про інше — чи спроможний він буде функціонувати?». «Важливо, щоб цей крок збігся з іншими діями членів ЄС, передусім Угорщини, щодо розблокування допомоги Україні», — наголосив український лідер.

«Пік абсурду»

Проте ні ЄК, ні Зеленський публічно не підтверджують готовності відновити постачання нафти в понеділок. Тим паче, що, Петер Мадяр, новий глава угорського уряду, та Жолт Гернаді, керівник угорського нафтового гіганта MOL, для цього нгаміряються відвідати РФ для обговорення питань постачання нафти». «Недостатньо просто запустити трубогін. Потрібно ще й нафту туди залити», — пояснив майбутній прем’єр.

Тим часом не всі будуть раді відновленню транзиту її теренами російської нафти до Словаччини й Угорщини. Коли Урсула фон дер Ляєн, президент ЄК, запевняла, що ЄС допоможе Україні відремонтувати «Дружбу», Ріхардс Колс, євродепутат від Латвії, відреагував на цю заяву так: «Пік абсурду ЄС. Ми готуємося ремонтувати трубогін, який сама ж Росія підірвала, щоб відновити постачання російської нафти, від якої ми нібито відмовляємося — для Угорщини, яка блокує 90 млрд EUR допомоги Україні, яку фінансуємо без Угорщини».

«Якщо це не буде оплачено зі заморожених російських активів — як це має бути і морально, і юридично — це вже за межами здорового глузду, — обурився він. — Ми субсидуємо аґресора замість того, щоб змусити його платити за власні руйнування. Якийсь клінічний мазохізм — співучасть у власному економічному самогубстві та задушенні України».

Із ним погодився Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політики. «Це справді виглядає повним божевіллям. Європа хоче платити за ремонт «Дружби», яку знищив аґресор, щоб знову купувати в РФ ресурс, від якого на словах сама ж відмовляється. І робить це так «делікатно», щоб, не дай Боже, не образити тих, хто паралельно блокує допомогу Україні», — зазначив він.

А Володимир Омельченко, директор енергетичних програм аналітичного Центру Разумкова, нагадав: «За чотири роки широкомасштабної аґресії російський військовий бюджет і російські нафтові компанії заробили понад 20 млрд EUR завдяки нашій державній компанії «Укртранснафта», що надавала їм послуги з транзиту нафтогоном «Дружба». І цей маршрут є найприбутковішим для російських нафтовиків й життєво необхідним для РФ, щоб фінансувати війну».

«Зацікавленими у збереженні транзиту російської нафти нафтогоном «Дружба» могли бути деякі власники великих українських мереж автозаправних станцій, що отримували додаткову маржу, — зауважив він. — Проте Україні в жодному разі не можна відновлювати постачання нафти через «Дружбу». Бо таким чином даємо заробляти ворогу. Фактично, ми вже дали змогу росіянам заробити €20 млрд під час війни. Є ст. 276 Угоди про Асоціацію України з ЄС, яка передбачає, що у разі форс-мажору Україна має право припиняти транзит енергоресурсів. Війна і є таким форс-мажором».

Виняток став компромісом

Однак відмова від транзиту російської нафти втягнула б Україну в конфлікт із ЄС, який навіть після ембарго залишив виняток для трубогінного «чорного золота». Чому? По-перше, Угорщина і Словаччина не мають морських нафтотерміналів, що ускладнює диверсифікацію постачання нафти. По-друге, їхні нафтопереробні заводи налаштовані під російську нафту Urals і не можуть швидко перейти на альтернативні сорти без значних інвестицій і часу.

По-третє, додавання трубогінної нафти до повного ембарго призвело б до блокування цього рішення з боку Будапешта і Братислави. Тож виняток став компромісом для збереження єдності санкційної політики ЄС. По-четверте, складні взаємини ЄК з Угорщиною теж відіграють роль. Регулярне використання права вето як інструменту політичного торгу змушує Брюссель враховувати цей фактор у чутливих рішеннях.

В ЄС рішення ухвалюють одноголосно. Це означає, що навіть одна країна може заблокувати його. Тому Брюссель часто змушений будувати не «ідеальне рішення», а мінімально конфліктний компроміс. У багатьох ключових питаннях (санкції, фінансова допомога Україні) потрібен консенсус. А Будапешт уже не раз використовував право вето як інструмент торгу.

Проте це може змінитися. Петер Мадяр уже заявив, що не блокуватиме кредит ЄС для України в 90 млрд EUR. За його словами, рішення про кредит було затверджене на рівні ЄР ще у грудні 2025-го, й Будапешт уже тоді проголосував за те, що не братиме участі у цьому механізмі. Він уточнив, що разом із Угорщиною у фінансуванні не беруть участі Чехія та Словаччина, тому сам кредит цих країн не стосується.

Політик додав, що не бачить підстав для повторного обговорення цього питання, оскільки воно вже вирішене. Він також підтвердив, що підтримує позицію про відмову Угорщини від участі у кредиті, пояснивши це складною фінансовою ситуацією в країні та необхідністю повернення коштів ЄС. «Ми не можемо брати на себе більше позик», — наголосив майбутній глава угорського уряду. А також запевнив, що його країна знову буде надійним партнером ЄС і НАТО.

Як писав Meest, 14 січня ц. р. ЄК ухвалила пакет законодавчих ініціатив, який гарантує стабільну фінансову підтримку України на 2026-2027 рр. Йдеться про Ukraine Support Loan, створений для покриття нагальних фінансових потреб країни у п’ятий рік війни. З 30 млрд EUR частину коштів спрямують на макрофінансову допомогу та підтримку державного бюджету через інструмент Ukraine Facility, ще 60 млрд EUR — на зміцнення обороноздатності та закупівлю військової техніки. Та в лютому погоджений кредит ЄС для України на 90 млрд EUR заблокувала Угорщина. Відтак у ЄС тепер сподіваються на якнайшвидше розблокування цього кредиту та 20-го пакету санкцій ЄС проти РФ.

Але минулого тижня нафта знову пішла по «Дружбі» у бік Словаччини й Угорщини. Відтак розблокували й пакет підтримки для України обсягом 90 млрд EUR на два роки. Ці кошти витратять на посилення оборони України, економічну стійкість і виконання соціальних зобов’язань перед громадянами. Перший транш очікується у травні–червні ц. р.