У РП знову заговорили про вихід із ЄС

Радослав Сікорський, міністр закордонних справ Республіки Польща (РП) представив у Сеймі, нижній палаті парламенту, своє бачення пріоритетів зовнішньої політики країни.

Національний інтерес

У британській телерадіокорпорації Бі-бі-сі з цього приводу зауважили: «Один із головних мотивів звернення Сікорського стосувався європейського вибору РП: з огляду на зростання популярності в цій країні правих і вкрай правих партій дедалі частіше і гучніше у політикумі починають звучати євроскептичні гасла, аж до закликів до «Полекзиту» — виходу Польщі з Європейського Союзу (ЄС)».

Радше тому глава польської дипломатії наголосив: «Після падіння комунізму інші шляхи були й далі є, але набагато менш вигідні. Польський національний інтерес — бути в Євросоюзі й співтворити його, бо співпраця надає перевагу». Він нагадав, що Велика Британія втратила в 2020-2025 рр. через вихід із ЄС, за обережними оцінками, до 200 млрд EUR. І що 69 % британських фермерів, які голосували за вихід із ЄС, вважають тепер, що особисто програли від цього.

Керівник польського зовнішньополітичного відомства попередив, що потенційний вихід РП із ЄС коштував би їй падіння валового внутрішнього продукту на 4-7 % упродовж перших п’яти-десяти років, зниження заробітної плати на 8 %, а експорту м'ясних та молочних продуктів — на 45-50 %. Віцепрем’єр запевнив, що за програмою ЄС з переозброєння РП може отримати близько 43,7 млрд EUR у вигляді пільгових кредитів. «Не шукаймо ворогів там, де маємо союзників. Загроза суверенітету та безпеці Республіки Польща надходить з одного напрямку — зі Сходу», — підсумував він.

Вигадана проблема?

236 депутатів Сейму не підтримала заклик правоконсервативної та євроскептичної парламентської групи «Право і справедливість» (PiS) відхилити звіт міністра закордонних справ. «За» цю пропозицію проголосували лише 196 депутатів, а четверо утрималися.

Кароль Навроцький, президент РП, заявив на пресконференції після виступу Сікорського: «Він організував собі на 15 хвилин таку проблему, як «Полекзит», а потім цю вигадану проблему розбирав по деталях — я б сказав, лабораторних розмірів. Такої проблеми сьогодні, звісно ж, немає. Немає сумнівів, що Польща є і залишатиметься в ЄС найближчим часом».

Однак його запевнення явно контрастувало з, приміром, позицією Януша Ковальського, депутата від PiS, який на запитання журналіста про можливий вихід РП із ЄС дав ствердну відповідь. А також запевнив, що за останні кілька років він не бачив «жодних позитивних дій із боку ЄС щодо Польщі».

Навроцький також не раз критикував Євросоюз. Зокрема, називав «величезним боргом, який польська держава буде виплачувати роками», її участь у програмі ЄС із переозброєння країн-членів, за якою Польща претендує отримати близько 43,7 млрд EUR у вигляді пільгових кредитів.

Попри це, президент заявив, що її розробили в «інтересах німецького військово-промислового комплексу». Таким чином він погодився з запевненнями польської опозиції висловлює, що програма ЄС нібито «триматиме на ланцюгу країни, які наважаться проводити самостійну політику».

Під гаслом «Полекзит»

Під час зустрічі з дипломатичним корпусом глава польської держави назвав ЄС «згасаючою зіркою». А під час виступу в Карловому університеті у Празі заявив: «ЄС є нашим природним політичним середовищем. Але я мушу чітко сказати — це не союз наших мрій».

Теперішній польський лідер стверджував також: «У грі є сили, які хочуть створити більш централізований ЄС, використовуючи федералізацію як прикриття для приховування цього процесу. Насправді йдеться про позбавлення суверенітету шляхом можливості голосування за національні закони на рівні Європейського Союзу, тим самим заперечуючи основний принцип, який каже, що ЄС має лише ті повноваження, на які члени-держави погодилися в угодах».

Відтак німецька телерадіокорпорція Deutsche Welle пояснила: «Навроцький вважається євроскептиком. На вибори його висунула опозиційна націонал-консервативна партія PiS Ярослава Качинського. Під час свого правління з 2015-го по 2023 рік вона здійснила реформи у польській судовій системі, що призвели до затяжного конфлікту з Брюсселем».

Дональд Туск, прем’єр-міністр РП, напередодні президентських виборів попереджав: «Навроцький із групою активістів провів демонстрацію під гаслом «Полекзит». Питання просте і смертельно серйозне: ви хочете президента, який будує безпечну і сильну Європу, чи того, хто разом із Путіним і його союзниками її зруйнує?».

Перспектива обрання євроскептика Навроцького президентом спонукала центристську та проєвропейську партію «Польща 2050» внести торік 5 лютого до Сейму законопроєкт, яким передбачає ускладнення можливого виходу РП із ЄС. У ньому було зазначено, що для цього потрібно буде провести не один загальнонаціональний референдум, а два.

«Готує ґрунт»

Уперше Сікорський застерігав у Сеймі про загрозу «Полекзиту» торік 19 листопада. Тоді він запевняв, що позиція президента Навроцького, який відмовляється підтримувати ключові загальноєвропейські ініціативи, зокрема, «Зелений курс» та ідеї глибшої інтеграції ЄС, може мати серйозні наслідки для країни та нагадувати шлях Великої Британії напередодні Brexit.

Міністр стверджував, що риторика Навроцького «готує психологічний і політичний ґрунт» для потенційного «Полекзиту». Звертаючись до президента та його однодумців у Сеймі, він заявив: «Натякаючи, що європейська інтеграція — це змова проти Польщі, ви не допомагаєте ні ЄС, ні нашій країні. Ви створюєте умови для виходу з ЄС. Ви лякаєте нас, що він може непомітно стати федерацією, в якій суверенітет перейде до Брюсселя. Дурниці. Brexit довів, що остаточний суверенітет належить державам-членам».

Урядовець різко висловився щодо політиків, які розпалюють у РП антиєвропейські настрої. За його словами, «такі дії вигідні лише Російській Федерації (РФ), яка роками інвестує у дезінформацію, підтримку сепаратистських рухів і політичні сили, що прагнуть послабити ЄС».

Відповідає інтересам РФ

Найвідомішим проявом розпалювання антиєвропейських настроїв стали активно поширювані в TikTok сім відео, в яких привабливі дівчата з національною символікою закликали до виходу Польщі з ЄС. Одна з них промовляє: «Я хочу «Полекзит», бо хочу свободи вибору, навіть якщо це буде дорожче. Я не пам’ятаю Польщі до Європейського Союзу, але мені здається, що тоді вона була більш польською».

Тож Адам Шлапка, речник польського уряду, заявив: «Ролики, які з’явилися в Інтернеті, особливо в ТіkTok, однозначно були згенеровані штучним інтелектом. Немає жодних сумнівів, що це російська дезінформація». Він пояснив, що, по-перше, ця інформація на 100 % суперечить інтересам РП і на 100 % відповідає інтересам РФ. А по-друге, «якщо добре придивитися, то в цих роликах чітко простежується російський синтаксис».

Наскільки результативною виявилася ця російська дезінформація? Gazeta Wyborcza зазначила, що «двозначна підтримка виходу з ЄС у Польщі викликає занепокоєння». Видання представило результати замовленого французьким журналом Le Grand Continent опитування Eurobazooka, які засвідчують, що лише 69 % опитаних поляків підтримують перебування їхньої країни в ЄС, тоді як 25 % хочуть «Полекзиту». Водночас журналісти нагадали, що 2022-го прихильників входження РП до ЄС було набагато більше — 92 % опитаних.

Томаш-Ґжеґож Ґроссе із Варшавського університету, пояснив розчарування багатьох своїх співгромадян так: «Переважна більшість справ вирішується в Брюсселі. А Польща має мізерний вплив на те, що там ухвалюють». «Приблизно 60 % поляків не хочуть кліматичної політики ЄС, а 70-80 % — міґраційної, — додав він. — Польські підприємства продавали іноземним інвесторам за дуже низьку ціну, а поляків перетворили на дешеву робочу силу та споживачів. Значна частина прибутків іноземних компаній, що працюють у РП, виводиться за кордон, що обмежує довготривалі вигоди для національної економіки».

Попри все це, професор запевнив, що зростання євроскепсису в РП є не відмовою від Європи, а результатом зіткнення ідеалізованих очікувань із політичною й економічною реальністю. Саме цей досвід, як він вважає, варто уважно врахувати Україні на шляху до членства в ЄС.

До слова

Сікорський також оцінив вартість оборони східного флангу НАТО у разі російського вторгнення. Він розрахував, що йдеться про щонайменше 1,2 трлн EUR, майже стільки, скільки коштує шість років функціонування польської держави. Також він наголосив, що якщо Україна програє, загроза з боку РФ не зменшиться, а зросте. Проте Москва, попри власні пропаґандистські твердження, не досягає перемоги у війні проти України. Він додасть, що росіяни втратили можливість для демократичного розвитку та модернізації. Близько 1,2 млн російських окупантів загинули або були поранені на фронті, російський бізнес втратив доступ до західних ринків унаслідок санкцій, а також через суттєве зростання оборонних витрат. Проте у варшавському метро взялися формувати продовольчі й аварійні запаси. Рафал Тшасковський, мер польської столиці, заявив, що в підземці планують розміщати щонайменше 100 тис. людей. Зараз влада заготовлює воду, термоси, фляги, спальні мішки та ковдри. Закуповують навіть електрогенератори.