Протистояння атакам

Російські удари по енергетичній інфраструктурі продовжують залишати українців без світла та тепла. У Києві, Дніпрі, Харкові й інших містах електроенергії може не бути по 15 годин поспіль, а в багатьох будинках разом зі світлом зникає й опалення.

Психологічний вплив

Олег Жданов, український військовий експерт, пояснив, як удари по енергосистемі впливають на можливості України на фронті, чого домагається Кремль та коли може настати павза в атаках. На його думку, Російська Федерація (РФ) встановила мету занурити Україну в темряву підчас холодної погоди і таким чином посилити свої позиції перед можливими перемовинами.

Експерт пов’язав поспіх Кремля і з політичними процесами у США. Адже на початку літа там розгорнеться передвиборча боротьба. Тож вважає, що Дональд Трамп намагатиметься продемонструвати черговий швидкий результат щодо припинення війни. І саме тому російський диктатор намагатиметься отримати максимум переваг до цього моменту.

Він не сумнівається, що критичного впливу на військові можливості через удари по енергетиці немає, адже багато процесів можуть працювати на альтернативних джерелах живлення. «Багато можна замінити генераторами. Тепер їх стільки завезли, що й у день вуличні ліхтарі можуть світити, — зауважив фахівець. — Це не металургія, що потребує мегаватів електрики. Сучасне підприємство може працювати і в умовах місцевої генерації — як газогенерації, так і за допомогою генераторів із двигунами внутрішнього згоряння. А більш-менш потужні та масштабні підприємства у нас розташовані за межами нашої держави».

Найвідчутніший ефект від атак по енергетиці може бути психологічним. Кремль розраховує на можливу зміну суспільних настроїв. «Та нас це ще дужче розлючує. І градус опору навпаки зростає. Проте рано чи пізно, як кажуть психологи, може статися така собі межа переламу, коли людина здасться і суспільна думка може почати змінюватися. На це й розраховує Москва», — вважає експерт.

Запілля впливає на фронт

Безпосередньо на фронті більшість підрозділів Сил оброни України вже працюють автономно. «На воєнні дії вимикання світла фактично не впливають — вся логістика на паливі. А паливо, дяка Богу, є, партнери постачають. На фронті бійці всі автономні. Хіба штаби, може десь в оперативній глибинці, можливо, під’єднанні до промислової мережі. Решта всі на генераторах. Тож на фронт це особливо не вплине. Є ще залізниця, але ми витягуємо тепловози і возимо на тепловозній тязі, там, де вже не тягнуть електровози», — запевнив Олег Жданов.

Втім моральний стан війська напряму залежить від того, що відбувається в запіллі. «Морально фронт реагуватиме, як дзеркало. Якщо суспільна думка нагнітатиме градус неприємності до ворога, то і фронт реагуватиме відповідно. Якщо суспільна думка почне змінюватися в бік «Краще поганий мир, ніж хороша війна», то, повірте, і на фронті буде такий самий настрій. Фронт — це дзеркало суспільства», — вважає експерт.

На початку лютого ц. р. Україна пережила надзвичайну атаку бойовими безпілотними літальними апаратами та ракетами. Окупанти завдали масованого удару насамперед по енергетиці України. Були пошкоджені ключові лінії й об’єкти генерації, зокрема, теплоелектростанції (ТЕС) на заході держави. Через те, що poсіяни прицільно били по об’єктах енергетики в різних областях нашої держави, час вимикання світла тривав значно довше.

Під російськими ударами 7 лютого опинились підстанції та повітряні лінії 750 кВ і 330 кВ, які є основою енергомережі України, а також Бурштинська і Добротвірська ТЕС. З аварійною підтримкою через демарш Словаччини та погрози Угорщини тепер допомагає Польща.

Ціна питання

Загальна потреба у відновленні та модернізації енергетичного сектору на наступні десять років становить 90,6 млрд USD. Про це минулого тижня заявив Денис Шмигаль, міністр енергетики України. «Порівняно з попередньою оцінкою теперішня потреба зросла на 34 %», — зазначив він.

За словами урядовця, з перших місяців повномасштабної війни енергетичний сектор став однією з пріоритетних цілей РФ. Він додав, що проєкт RDNA5 чітко демонструє масштаб цих руйнувань і допомагає планувати Україні їхнє відновлення. «Ми розпочали цю роботу 2022-го разом зі Світовим банком (СБ), Європейською комісією й Організацією Об’єднаних Націй. Вдячний нашим партнерам, зокрема, Анні Б’єрде, за цю ініціативу», — зазначив п. Шмигаль.

Зокрема, за його словами, Україні потрібен 71 млрд USD, що становить майже 80 % від загальної суми, саме на відновлення та модернізації генераційних потужностей. Крім цього, 6,4 млрд USD становлять потреби теплового господарства, 5,2 млрд USD потрібні на відновлення газотранспортної інфраструктури, а також 4,6 млрд USD — на нафтову галузь, у т. ч. переробну.

Урядовець зазначив, що за даними RDNA5, лише для швидкого відновлення енергетики 2026 року необхідно 4,9 млрд USD. «Але ми хочемо не просто відновити зруйноване, а збудувати енергосистему, що гарантуватиме безпеку та стійкість на десятиліття вперед», — пояснив він.

Міністр також поінформував, що разом із СБ Україна розпочинає роботу над оновленою Енергетичною стратегією. «Вона визначить нове бачення розвитку сектору та чітку дорожню карту відновлення й модернізації», — додав він.

Альтернатива

Своєю чергою, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства надало позитивний висновок щодо проєкту будівництва вітрової електростанції (ВЕС) на території полонини Руна на Закарпатті. Так, відомство завершило розгляд матеріалів у межах процедури оцінки впливу на довкілля та зробило висновок, що проєкт будівництва ВЕС на території Тур’є-Реметівської громади може бути реалізований. У міністерстві не вважають, що будівництво на полонині дуже вплине на її флору та фауну. «Екологічна частина матеріалів ґрунтується на дослідженнях, які підтвердили низький показник впливу на птахів і кажанів. Об’єкти станції розміщуються на належній відстані від об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ), а сама територія планованої діяльності не входить до складу ПЗФ чи Смарагдової мережі. Результати розрахунків підтверджують низький показник неґативного впливу на довкілля», — повідомила пресслужба відомства.

Там також пояснили, що територія, на якій планують звести станцію, розташована за межами пралісів і водно-болотних угідь міжнародного значення — на відстані 80, 140 і 490 м. На думку посадовців, будівництво не зачепить охоронні зони.

Крім того, Мінекономіки заявило, що полонина не є первинною дикою територією, оскільки зазнала антропогенного впливу у 1960-х рр., коли там розмістили військовий об’єкт. «Проєкт не передбачає вирубування лісів у межах процедури оцінки впливу на довкілля. Доступ до майданчика здійснюється по наявній бетонній дорозі, а технологічні проїзди планують у межах полонини. Лісові дороги, які можуть будувати, не є частиною проєкту вітроустановок. В ході перевірок органи контролю правопорушень не виявили: будівництво здійснюють з дотриманням чинних норм земельного та містобудівного законодавства», — повідомили чиновники.

Вони підсумували, що реалізація ВЕС на полонині Руна відповідає нормам, а забудовник має всі належні документи для будівництва. За даними міністерства, будівництво ВЕС там зумовлене енергетичною необхідністю, оскільки після російських атак Україна втратила частину електрогенеруючих потужностей.

Тур’є-Реметівська сільрада також затвердила детальний план території, де планують звести ВЕС. Там готуються звести 30 вітроустановок загальною потужністю до 156 МВт. Це будівництво є частиною масштабного проєкту, у межах якого в українських Карпатах планують встановити 334 вітроустановки.

Проте документ про зведення цієї ВЕС природоохоронці оскаржили в суді, вказуючи на екологічні ризики та можливі перетини планованого будівництва з територіями природно-заповідного фонду. Відтак Міністерство довкілля та природних ресурсів України призупинило процес до завершення судових процесів.

Водночас 17 народних депутатів підписали спільне звернення до міністра економіки Олексія Соболєва з проханням визнати недопустимим будівництво ВЕС на полонині. Втім, рішення про дозвіл на будівництво все ж ухвалили.

Вітрову електростанцію загальною потужністю до 54 МВт також мають намір збудувати у Яворівському районі на Львівщині. Проєкт розробляє група компаній Wind Power GSI, що належить Іванові Торському, одному з найбільших девелоперів західного реґіону України.

На території Мостиської та Судововишнянської територіальних громад планують встановити до 15 вітроенергетичних установок сукупною потужністю близько 54 МВт. «Передавання виробленої електроенергії в об’єднану державну електромережу здійснюватимуть через проєктовану високовольтну підстанцію 110/35/10 кВ оператора системи розподілу. Транспортування виробленої електроенергії — лініями електропередач 35 кВ, які проходитимуть територіями Мостиської, Судововишнянської та Рудківської територіальних громад», — йдеться в повідомленні.

Будівництвом вітростанції та допоміжної інфраструктури (лінії електропередач, розподільчі пункти тощо) займатимуться дві споріднені компанії — «Яворів Енерго» та «Західна ВЕС». Бенефіціарним власником обох фірм, власне й є Іван Торський. Торік його компанії оголосили про намір побудувати на Яворівщині ВЕС із 15 вітряками загальною потужністю до 150 МВт, однак цей проєкт наразі залишається без руху. Згідно з даними платформи Vkursi, «Яворів Енерго» і «Західна ВЕС» мають на Львівщині земельний банк 534,3 га та 6,2 га відповідно. Більшість ділянок компанії взяли в оренду для будівництва ВЕС і допоміжних об’єктів.