Другий фронт НАТО

Північноатлантичний альянс зараз формує три дивізії загальною чисельністю близько 60 тис. військових, планують розмістити поблизу кордонів із Російською Федерацією (РФ) та Республікою Білорусь (РБ). Натомість Москва готується до нової хвилі ескалації проти європейських держав, і лише колосальні втрати її армії в Україні наразі стримують розширення збройного конфлікту. Останнім часом Кремль регулярно вдається до погроз на адресу країн Балтії, звинувачуючи Литву, Латвію й Естонію у «русофобії» та нібито сприянні ударам українських безпілотних літальних апаратів (БПЛА) по її території.

Підготувалися ретельно

Головну роль у формуванні групи військ для оборони країн Балтії відіграють Федеративна Республіка Німеччина (ФРН) і Нідерланди. Вони створять спільний тактичний штаб для командування силами на східному фланзі НАТО та надання допомоги у стримуванні РФ.

1-й німецько-нідерландський корпус (1GNC) базується в німецькому місті Мюнстер. Ним по черзі командують ФРН та Нідерланди. Наразі Німеччина командуватиме підрозділом до початку 2028-го. До середини ц. р. 1GNC стане тактичним штабом НАТО в балтійському реґіоні, а сам Альянс планує формалізувати нову структуру вже цього літа. Ділан Єшільгоз, міністерка оборони королівства, заявила, що 1GNC «ретельно підготувався» до нової ролі.

У повністю боєздатному стані армійський корпус зазвичай містить три дивізії (від 40 тис. до 60 тис. військовослужбовців). У мирний час він, здебільшого, існує у вигляді мінімальної командної структури зі спеціалізованими підрозділами, такими як артилерія, протиповітряна оборона та медичне забезпечення. Його завдання — планування та проведення військових навчань, дії на випадок можливого конфлікту та командування військами у разі початку війни.

Наразі сили НАТО в усіх трьох країнах Балтії, а також на півночі Республіки Польща (РП), підпорядковані єдиному багатонаціональному штабу в польському місті Щецин. Зміни дозволять Альянсу швидко ввести велику кількість військ, вирішуючи проблему обмеженої стратегічної глибини та вразливості реґіону.

Цей крок є продовженням домовленостей, досягнутих на саміті НАТО 2025-го в Гаазі, і ґрунтується на Моделі сил НАТО, запровадженій на саміті у Вільнюсі 2023 року, яка була спрямована на розгортання більшої кількості сил у коротші терміни реагування.

Данія мобілізує 180 тис.

Данія так само готується до можливої війни. Там уже активно формують потужний мобілізаційний резерв чисельністю у 180 тис. військовослужбовців для захисту від потенційної російської аґресії.

Згідно з планами, стратегічний мобілізаційний резерв формуватимуть із повністю підготовлених рекрутів після завершення ними 11-місячної строкової служби у Збройних силах Данії. Військове командування планує щороку залучати до лав армії до 13 тис. осіб, створюючи надійний оборонний щит. До загального мобілізаційного ресурсу входитимуть чоловіки та жінки віком до 65 літ, які мають відповідний вишкіл.

Для підтримання цього високого потенціалу Збройні сили Данії проводитимуть обов'язкові десятиденні навчальні збори для колишніх військовослужбовців упродовж десяти років після завершення ними служби. «До 2030-го обороні Данії знадобиться близько 6,5 тис. рекрутів щороку. Потенційна база комплектування охопить 64 518 громадян віком від 18 років, серед яких 31 634 — жінки та 32 884 — чоловіки», — йдеться у документах оборонного відомства.

За цих параметрів країна залучатиме приблизно кожного десятого представника відповідної вікової когорти, що сформує основу для стабільного поповнення підготовленого резерву. Надалі потреби національної армії суттєво зростатимуть через погіршення загальної безпекової ситуації в Європі. «До 2033-го потреба зросте до 10 тис. рекрутів на рік. Розрахункова чисельність 18-річних становитиме 61 573 особи, з яких 29 956 — жінок і 31 617 — чоловіків», — констатували аналітики.

Не Прибалтикою єдиною

Тим часом РФ уже давно вдається до відвертих провокацій. Її БПЛА не раз фіксували у повітряному просторі країн НАТО — Польщі, Литви, Естонії та Латвії. Там у різний час навіть впало кілька дронів, вони не завдали серйозної шкоди, однак у Литві вже кілька разів оголошували повітряну тривогу через загрозу від БПЛА. Як писав Meest Weekly, найрезонансніший випадок стався у ніч на 29 травня в Румунії. Там у місті Галац російський дрон упав на житловий багатоповерховий будинок. Через той інцидент двоє людей отримали поранення, близько 70 мешканців евакуювали. А для його перехоплення підняли два винищувачі F-16 і вертоліт. Та вони не спромоглися збити російський БПЛА.

Згодом РФ намагалася виправдатися за цей інцидент, киваючи на Україну. У Міністерстві закордонних справ Румунії таки визнали, що на румунський будинок впав російський дрон. Усі спроби Москви виправдатися розбиваються об чітку та консолідовану позицію Румунії, НАТО й Європейського Союзу (ЄС).

Пряма мова

Володимир Зеленський, президент України:

— Ми намагаємося перехоплювати всі російські дрони, навіть коли деякі з них рухаються в напрямку інших країн, таких як Румунія, Молдова, РП чи країни Балтії. Якщо ж не можемо цього зробити, то негайно повідомляємо наших партнерів і намагаємося їм допомогти. РФ використовує дрони, щоб тиснути на країни НАТО й оцінювати реакцію. Це їхній типовий сигнал: не допомагайте Україні. Вважаю, що має бути сильніша відповідь об’єднаного НАТО. Путін порівнює цю реакцію з тим, що бачив у попередні роки. І він також тестує протиповітряну оборону країн НАТО, які межують із РФ або РБ.

Радослав Сікорський, міністр закордонних справ РП:

— РФ зараз не здатна провести великий наступ проти НАТО, але може здійснити диверсійні дії чи провокації, до яких Альянс повинен бути готовим. РФ становить для Польщі загрозу і до цього необхідно ставитися серйозно. Ми бачили концентрацію 100 тис. солдатів навколо України, яка наростала місяцями. Тепер наміри Путіна серйозніші, ніж очікувала Західна Європа, тож ніхто не буде цього недооцінювати.

Дональд Туск, прем’єр-міністр РП;

— Удар російського дрона по румунському місту Галац має стати сигналом для всієї Європи та НАТО. Все більше і більше російських провокацій. Раніше колишній президент Медведєв сказав, що мирний сон громадян ЄС закінчився. Кожен у НАТО має, нарешті, почати ставитися до цих фактів і слів серйозно.

Денис Попович, український військовий оглядач:

— Звинувачення російської сторони про нібито участь країн Балтії в атаках по території РФ можуть бути частиною підготовки Москви до відкриття другого фронту проти країн-членів НАТО. І це може статися найближчим часом. Про це зараз багато кажуть і для цього є передумови. Починаючи з політики Трампа, який дає зрозуміти, що США у разі чого не будуть брати участь і захищати своїх союзників по Альянсу. І це лягає в бажання Путіна фактично розвалити НАТО і підірвати єдність ЄС. Саме цього року перед Путіним відкрилася така можливість і вона може тривати до моменту виборів у США.

До слова

Вашинґтон планує суттєво скоротити свій військовий внесок у НАТО та перекласти значну частину оборони Європи на європейських союзників. Про це йшлося під час закритого брифінгу у штаб-квартирі Альянсу представника Піта Геґсета, міністра війни США. Він закликав союзників якнайшвидше почати компенсувати майбутні прогалини. У рамках НАТО Сполучені Штати планують скоротити кількість винищувачів приблизно на третину, суттєво скоротити кількість стратегічних бомбардувальників і відмовитися від надання підводних човнів. Крім того, передбачається урізати участь у забезпеченні есмінцями, розвідувальними та ударними БПЛА, а також літаками-заправниками. Проте Вашинґтон збереже ядерне стримування в Європі, але конвенційну оборону континенту хоче передати європейським країнам.