Посланець миру

Європейський Союз (ЄС) обговорює можливість призначення спеціального представника для контактів із Путіним щодо завершення війни в Україні. Проте ця ініціатива викликала серйозний розкол серед європейських лідерів, а в Україні такий крок сприймають украй критично.

Хто серед кандидатів

В ЄС вважають, що мир в Україні залежить від рішення володаря Кремля, тому не виключає перемовин із ним у майбутньому. Розмови про це ведуть уже тривалий час. На цьому тлі серед них з’явилися дискусії й про те, чи потрібно призначати спеціального представника для контактів із Москвою.

Незабаром на Кіпрі відбудеться зустріч міністрів закордонних справ Євросоюзу. Там обговорюватимуть кандидатуру перемовника від ЄС, який долучиться до перемовного треку задля завершення російсько-української війни. Це стане ключовим питанням порядку денного засідання в Лімасолі.

Представники всіх 27 країн унії мають обговорити можливі перемовини з Російською Федерацією (РФ). Зокрема, планують визначити, на чому можуть зосередитися такі перемовини й які «червоні лінії» Європа не готова буде переступати. Водночас на цій зустрічі не планують остаточно визначати офіційного представника для перемовин. Учасники можуть обговорити ідею призначення однієї людини або невеликої групи для контактів із Кремлем.

Раніше серед імовірних кандидатів називали колишню німецьку канцлерку Анґелу Меркель, главу дипломатії Євросоюзу Каю Каллас, президента Фінляндії Александра Стубба й експрем'єр-міністра Італії Маріо Драґі. Тепер з’явилися нові імена, серед них — глава Європейської ради Антоніу Кошта, експрезидент Фінляндії Саулі Ніїністьо та колишній голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер. Москва ж пропонувала на цю роль Герхарда Шредера, ексканцлера Федеративної Республіки Німеччина (ФРН), але його кандидатуру з обуренням відкинули через відверто проросійську позицію політика.

Водночас посадовці держав, близьких до України, виступають проти ідеї призначення європейського посланця для мирних перемовин між РФ та Україною. Вони вважають, що російський диктатор несерйозно налаштований щодо припинення вогню, і що призначення посланця може підірвати зусилля щодо тиску на Росію за допомогою санкцій.

Тим часом заклики призначити європейця для безпосередньої взаємодії з Москвою стають дедалі гучнішими, оскільки Сполучені Штати відмовляються від своєї ролі посередника між Україною та РФ. Так, Радослав Сікорський, міністр закордонних справ Польщі, заявив на конференції Globsec у Празі (Чехія), що Європа повинна бути «обережною», поспішаючи з перемовинами з Росією. «Ми не хочемо, щоб Україна сприймала нас як людей, які чинять на неї тиск, щоб вона пішла на компроміси», — сказав політик.

Чи не зарано?

Як написала The New York Times, європейські країни намагаються визначитися з важливішим питанням: яким саме має бути їхній підхід до майбутніх перемовин. Мовляв, останніми тижнями помітно змінилася сама поява теми можливих торгів із РФ, адже раніше такі розмови майже не обговорювали. Після повномасштабного вторгнення Росії до України європейські країни значно скоротили політичні контакти з Москвою. Тривалий час у Європі вважали, що розмовляти з Путіним про завершення війни ще зарано, оскільки він не демонструє реального бажання її припинити.

Європейським лідерам дедалі складніше підтримувати таку політику. Адже американські представники вже кілька місяців працюють над можливим мирним планом, однак перемовний процес просувається нерівномірно через різні події, які відвертають увагу. Останнім часом на ситуацію також вплинули спільні удари США та Ізраїлю по Ірану.

Крім того, європейські країни фактично не брали участі у ключових перемовинах, через що не мали повної впевненості, що США враховують їхні інтереси під час обговорень. Через це європейські лідери взялися шукати варіанти діалогу з Москвою, щоб майбутня мирна угода щодо війни в Україні враховувала інтереси як Києва, так і всієї Європи. Також у ЄС дедалі дужче схиляються до думки, що для кращого впливу на перемовини європейським країнам потрібно виступати спільною позицією.

США на павзі

Та Антоніу Кошта фактично дав старт обговоренню можливого європейського представника для перемовин із РФ. Він заявив, що проводить консультації з європейськими лідерами, щоб зрозуміти, як найкраще підготуватися до моменту, коли настане час для діалогу з Москвою.

Александр Стубб також заявляв, що момент для прямої участі Європи у перемовинах поступово зближується. За його словами, цьому сприяє те, що РФ має проблеми на полі бою. Крім того,віг наголошував, що якщо хтось не бере участі у перемовинах, його інтереси можуть не врахувати, саме тому Європі варто долучатися до діалогу.

Тим часом у Кремлі заявляють, що готові до перемовин із будь-якою країною. Однак, у Москві тривалий час вважали, що основні домовленості мають обговорюватися насамперед зі США. Та ситуація змінилася. Перемовний процес за участю Вашинґтона фактично сповільнився, Білий дім перемикає увагу на Близький Схід та інші питання.

А Марко Рубіо, державний секретар США, заявив, що Сполучені Штати вже не ведуть мирних перемовин щодо закінчення російсько-української війни. «Ми втрутилися, бо були єдиними, з ким могли спілкуватися і росіяни, і українці. На жаль, ці перемовини не дали результатів», — зазначив він і додав, що чутки про те, що США змушують Україну займати ту чи іншу позицію були неправдивими витоками інформації і не відповідають дійсності. «Якщо побачимо можливість провести перемовини, які будуть продуктивними, ми готові взяти на себе цю роль, — наголосив глава американського зовнішньополітичного відомства. — Ця війна може закінчитися лише шляхом перемовного врегулювання. Вона не закінчиться військовою перемогою жодної зі сторін, принаймні, з традиційної точки зору визначення військових перемог».

Не всі європейські лідери також упевнені, що перемовини з РФ будуть легкими. Крістен Міхал, прем’єр-міністр Естонії, зокрема, заявив, що Москва намагається отримати за столом перемовин те, чого не змогла досягти на полі бою.

Пряма мова

Анґела Меркель, колишня канцлерка ФРН:

— Євросоюз не використав свій дипломатичний вплив для припинення війни в Україні. А самих контактів американського президента Дональда Трампа з Кремлем недостатньо. Вважаю, що військова підтримка, яку ми надали досі, є абсолютно правильною. Також вважаю правильним, що ми робимо набагато більше для створення стримувального ефекту, крім нашої підтримки України. Шкодую, що, на мою думку, Європа недостатньо використовує свій дипломатичний потенціал. Я пропонувала встановити дипломатичний формат між ЄС та РФ ще під час засідання Європейської ради в жовтні 2021 року, наприкінці свого терміну перебування на посаді. Але та пропозиція була невдалою через різні думки всередині унії щодо того, як найкраще мати справу з Москвою.

Андрій Сибіга, міністр закордонних справ України:

— Ми не повинні легітимізувати контакти столиць і окремих лідерів з Путіним, хоча кілька звернень вже до нас було. Це слабкість, розділення Європи. Власне, диктатор тільки й чекає, аби до нього стали звертатися окремі лідери чи представники. А має бути спільна консолідована позиція, єдиний голос. Крім цього, без участі України жодні перемовини щодо завершення війни не можуть бути ефективними. Це вирішується спільно з нами, обговорюється, і ми визначатимемо параметри і роль Європи в мирному процесі. Я переконаний, що це додасть нову динаміку. Європа може виступати сильним гравцем у мирному процесі, аби наближати сталий справедливий мир.

Кая Каллас, висока представниця ЄС зі закордонних справ:

— Якщо ми дали РФ право призначати перемовника від нашого імені, це було б не дуже мудро. Герхард Шредер був високопоставленим лобістом російських державних компаній. Тож зрозуміло, чому Путін хоче бачити саме його, адже тоді той фактично сидів би по обидва боки столу перемовин.