Шлях України до ЄС скоротився

Минулого тижня Будапешт скасував дворічне вето на заявку України про вступ до Європейського Союзу (ЄС). Тепер Київ може розпочати перемовини про вступ до унії. Петер Мадяр, новий прем'єр-міністр Угорщини, заявив, що Будапешт готовий підтримати шлях України до членства в ЄС в обмін на всеохопну угоду щодо прав угорської меншини в Україні.

Ця домовленість стала результатом кількох тижнів інтенсивних перемовин між Києвом, Будапештом і Брюсселем, а також дипломатичного тиску з боку інших країн ЄС, які спонукали новий уряд Угорщини продемонструвати, що він пориває з політикою свого попередника.

Марілена Рауна, заступниця міністра з європейських справ Кіпру, назвала рішення офіційно розпочати перемовини з Україною та Молдовою історичним кроком як для країн-кандидатів, так і для Євросоюзу. Вона зазначила, що Кіпр, який зараз головує в Раді ЄС, активно співпрацював із державами-членами для забезпечення конкретного прогресу. Марта Кос, єврокомісарка з питань розширення, також привітала цю новину. «Україна та Молдова вже виконують вимоги щодо верховенства права, встановлені державами-членами. Зараз настав час пришвидшити їхній шлях до членства в ЄС. Це найкращий спосіб забезпечити дотримання прав меншин», — запевнила вона. А Тарас Качка, віцепрем'єр України з питань європейської інтеграції, заявив, що цей крок «наближає нас до нашого спільного європейського майбутнього».

Financial Times написала, що Угорщина несподівано змінила свою позицію після зустрічі послів ЄС у Брюсселі (Бельгія), що дозволило розпочати термінову підготовку до офіційного відкриття першого перемовного кластеру. Один європейський дипломат, який брав участь у цьому процесі, поділився, що рішення чекали дуже довго, і що події розвивалися надзвичайно стрімко. Перший етап буде зосереджений на узгодженні законодавства в рамках першого зі шести перемовних кластерів, які охоплюють 33 сфери політики й є частиною процесу вступу до унії. Європейська комісія (ЄК) запропонувала відкрити перший кластер 16 червня ц. р.

Своєю чергою, Вольфганг Ішинґер, голова Мюнхенської безпекової конференції, заявив, що затягування процесу розширення загрожує втратою довіри до Євросоюзу, який ризикує власним майбутнім, якщо даватиме порожні обіцянки країнам-кандидатам, зокрема, Україні. «Я б не хотів одного дня сказати українцям: «Продовжуйте мріяти», після того як двері до НАТО для України зачинили Джо Байден і Дональд Трамп, а сам ЄС виявився неспроможним реформувати власні механізми ухвалення рішень. Це було б геополітичною та стратегічною катастрофою для майбутнього Європи», — зазначив він.

За словами німецького дипломата, довіру до ЄС вже серйозно підірвала ситуація з країнами Західних Балкан, яким членство пообіцяли ще 2003 року, однак через понад два десятиліття процес фактично залишається незавершеним. «Це майже самогубство», — заявив він.

Посадовець визнав, що теперішня модель функціонування Євросоюзу наштовхується на серйозні внутрішні обмеження через неоднорідність ЄС і складність ухвалення рішень. Європейські політики, на його думку, уникають чесної розмови про наслідки майбутнього розширення, зокрема, щодо фінансових механізмів і перерозподілу ресурсів. «Ви знаєте хоч одного політика у Франції, який був би готовий відмовитися від спільної аграрної політики, щоб догодити Україні?» — риторично запитав п. Ішинґер.

Він також поставив під сумнів здатність ЄС функціонувати без глибоких інституційних реформ, необхідних для подальшого розширення. «Тоді треба змінювати інституції та спосіб ухвалення рішень. У якийсь момент необхідно сказати «стоп». Не проти інших, а щоб ми самі могли поглянути на себе в дзеркало і заявити: ми серйозно ставимося до цієї пропозиції. Погляньте на ту неоднорідність, яку вже маємо. Це причина, чому вже не можемо ухвалювати рішення. Ми були недостатньо скромним щодо того рівня неоднорідності та кількості країн, які ЄС був здатен «перетравити», — пояснив експерт.

Водночас Володимир Зеленський відкинув ідею Фрідріха Мерца, канцлера Німеччини, про часткове членство України в Євросоюзі, заявивши, що його країна заслуговує на повноправне членство в унії. Bloomberg вважає, що це підкреслює те, що Київ не згоден на півзаходи щодо своєї євроінтеграції. «Ми ніколи не розглядали членство як вступ до якогось «напівсоюзу», — написав Зеленський у листі, адресованому Антоніу Кошті, голові Європейської ради, Урсулі фон дер Ляєн, голові ЄК, і Нікосу Христодулідісу, президенту Кіпру.

В аґенції підкреслили, що цей лист став чіткою відмовою України на пропозицію п. Мерца про те, що Україні можна надати «асоційоване членство» в ЄС як проміжний крок перед повноправним вступом у майбутньому.

Журналісти зазначили, що президент України не згадав глави німецького уряду на ім’я, але у своєму листі не раз відкидав «часткові рішення» і попередив, що вагання щодо розширення блоку будуть інтерпретовані Росією як слабкість. У своєму посланні український лідер наголосив, що Москва прагне відокремити Київ від Європи.

Bloomberg додала, що в листі той також зазначив, що Україна є військовим активом, здатним допомогти в європейській безпеці. Президент підкреслив, що Україна не просто отримує підтримку, а й робить свій внесок у європейську оборону. «Було б просто дивно, якби ми стримували найбільшу антиєвропейську силу в Європі, в той час як нас самих зупиняють на шляху до повноправного членства», — йдеться в листі.

Крім того, п. Зеленський додав, що жодна інша країна, яка прагне вступити до блоку, ніколи не боролася з таким тиском — від України вимагають проведення економічних і правових реформ, необхідних для отримання членства, коли вона водночас веде боротьбу у найбільшій війні в Європі з часів Другої світової. Також він зазначив, що попередні раунди розширення ЄС продемонстрували, що країнам можна дати час на інтеграцію вже після вступу. А також наголосив, що складна геополітична ситуація в Європі є арґументом на користь прискорення процесу вступу до блоку. «Було б несправедливо, якби Україна була присутня в Євросоюзі, але залишалася без права голосу», — резюмував глава української держави.

Тим часом Еспен Барт Ейде, міністр закордонних справ Норвегії відкинув припущення про те, що Україна може приєднатися до Європейської економічної зони (ЄЕЗ) як крок до повноправного членства в ЄС. Угода про створення ЄЕЗ поширює дію єдиного ринку ЄС на країни, що не входять до унії: Норвегію, Ісландію та Ліхтенштейн. «Це дуже своєрідна угода. У неї є свої переваги та недоліки й я не впевнений, що став би рекомендувати її укладення», — зауважив він.