Кремль проти патріарха

Російська служба зовнішньої розвідки виступила з публічними нападками на Вселенського патріарха Варфоломія, назвавши його «антихристом» і «дияволом у плоті». Заяву синхронно поширювали через Міністерство Російської Федерації (РФ) і посольства, державні медіа, Telegram-канали, RT, Sputnik, мережу сайтів Pravda/ZOV і лояльні до Російської православної церкви (РПЦ) ресурси. Мета кампанії — дискредитація Вселенського престолу, зрив ідей автокефалії на Балканах і в країнах Балтії, а також підрив контактів між Константинополем і Ватиканом. У Вселенському патріархаті заявили, що справжня причина атаки — томос для України та відмова Москви визнавати українську автокефалію. Християнські Церкви України відреагували на це своєю заявою:

«Нарада Християнських Церков України, членами якої є релігійні об’єднання, що представляють більшість християнських громад нашої країни, висловлює глибоке обурення черговими фактами використання російською державою релігії та релігійних інституцій для виправдання і підтримання своєї аґресивної політики.

Безпосереднім приводом для нашої реакції стали «Повідомлення Служби зовнішньої розвідки» РФ та «Заява учасників Християнського міжконфесійного консультативного комітету» (ХМКК).

Поширений російською спецслужбою текст у культурно та морально неприйнятній за формою і змістом манері висуває безпідставні звинувачення на адресу Вселенського патріарха Варфоломія, одного з провідних християнських лідерів світу. Безпрецедентна публічна атака російської розвідки на нього та на діяльність Константинопольського патріархату за стилем і духом нагадують найгірші приклади більшовицької антирелігійної пропаґанди, якою тоталітарний режим СРСР прикривав свої численні злочини — системне порушення прав людини, терор і гоніння на релігію. Саме в такому дусі та в такій формі в минулому кремлівські служби та підлеглі їм діячі висловлювалися щодо тих лідерів християнських спільнот на території колишнього СРСР та в окупованих ним країнах — православних, католицьких і протестантських — які протидіяли тоталітарній політиці Кремля, захищали свободу і правду.

Поява відразу вслід за згаданою вище заявою документу, поширеного від імені ХМКК, в якому у більш стриманій манері викладені по суті ті самі думки, що і в документі кремлівської спецслужби, вже самим цим фактом свідчить про тісний зв’язок між російською державою та керівництвом основних релігійних об’єднань РФ. «Заява ХМКК» є нічим іншим, як способом виправдати російську політику використання релігійних організацій, що мають свої керівні центри в РФ, як інструменту пропаґанди аґресивної ідеології «русского міра».

Маючи великий неґативний досвід того, яким чином кремлівські спецслужби в часи СРСР здійснювали тиск на християнські Церкви, втручалися в їхню діяльність, зокрема, і через свою аґентуру з числа релігійних діячів, ми абсолютно переконані, що вказана заява ХМКК з’явилася під тиском російської держави та на її замовлення.

Ця заява, як і парна до неї заява російської розвідки, наповнені неправдою, викривленням реальних фактів на догоду російській аґресивній державній пропаґанді, що атакує всіх, хто чинить опір тоталітарній ідеології «русского міра» — вченню та практиці, які з християнської точки зору отримали засудження, зокрема, у «Хельсінкській заяві» Конференції європейських Церков. Заяви російської розвідки та ХМКК стали черговим підтвердженням того беззаперечного факту, що кремлівська диктатура використовує релігійну риторику та релігійні центри, розташовані на території РФ, як інструменти виправдання та ведення гібридної війни в Україні, в країнах Балтії, в Молдові й усьому в світі.

Від імені християнських Церков України, які ми представляємо, свідчимо, що в нашій державі як на законодавчому рівні, так і на практиці загалом забезпечується реальна свобода віросповідання, відсутні релігійні гоніння, про які неправдиво, але наполегливо заявляє проросійська пропаґанда. Ми солідарні з українським суспільством і нашою державою, які виступають проти використання владою РФ релігії та релігійних інституцій як одного з численних інструментів розпалювання і виправдання війни. Така воєнна мобілізація релігійних інституцій РФ, пропаґанда ними «русского міра», що містить, серед іншого, неприйнятну концепцію «священної війни», є порушенням як базових євангельських принципів, так і основоположних принципів свободи віросповідання.

Знову і знову свідчимо про численні факти систематичних релігійних гонінь та інших масових порушень прав людини, які російська державна влада починаючи з 2014 року цілеспрямовано здійснює на тимчасово окупованих територіях України і до яких вона залучає також контрольовані нею релігійні об’єднання з центром у РФ.

Закликаємо християнських лідерів світу, міжконфесійні інституції, зокрема, Всесвітню раду Церков та Конференцію європейських Церков, міжнародні організації та правозахисників, уряди та неурядові організації демократичних країн світу: захищати свободу совісті та релігії від свідомих, цинічних і системних атак проти неї з боку РФ; виступати на захист релігійних лідерів та інституцій, яких російська держава та підлеглі і контрольовані нею організації, в т. ч. релігійні, піддають пропаґандистським атакам, утискам і гонінням за антивоєнну позицію, за спротив ідеології «русского міра»; ефективно протидіяти російській політиці інструменталізації релігії та релігійних інституцій, перетворення їх на одне зі знарядь ведення Кремлем гібридної війни; послідовно викривати і засуджувати ідеологію «русского міра» та практику її втілення в життя як такі, що суперечать основоположним принципам прав і свобод людини, загальнолюдським цінностям, євангельському вченню, пропаґують і виправдовують акти геноциду та інші воєнні злочини РФ, зокрема здійснювані в Україні.

Закликаємо і просимо усіх християн продовжувати молитви про перемогу правди та встановлення справедливого миру в Україні та у світі. Нехай Господь благословить миротворчі зусилля та кожного, хто словами і справами служить свідченню Його істини!»

Та у РФ не лише гудять Вселенського патріарха, там роблять мало не святим кривавого кремлівського диктатора. Так патріарх РПЦ Кирило під час проповіді у головному кафедральному соборі Москви назвав Путіна «православним вождем». А його правління — «чудом Божим», що нібито стало можливим завдяки «молитвам святих угодників».

У Центрі протидії дезінформації (ЦПД) при Раді національної безпеки й оборони України наголосили, що така риторика виходить далеко за межі релігійної площини. У відомстві вважають, що РПЦ фактично сакралізує політичну владу та наділяє диктатора образом незамінного лідера, що є класичним елементом розбудови культу особи, коли політика подають як носія «особливої божественної місії».

У ЦПД також підкреслили, що такі заяви вкотре підтверджують: РПЦ не є незалежною релігійною інституцією. А використання релігії для возвеличення Путіна є елементом ідеологічного впливу на суспільство. Крім того, у відомстві не раз фіксували участь РПЦ у мілітаризації, виправданні війни проти України та просуванні кремлівських наративів під прикриттям «духовних цінностей».

Своєю чергою, Ровен Вільямс, колишній архиєпископ Кентерберійський, звинуватив Путіна в «єресі» після того, як той заявив, що вторгнення в Україну було «священною місією». Володар Кремля назвав своїх солдатів «воїнами», які діяли «ніби за велінням Господнім» і «захищали вітчизну». Ровен Вільямс засудив використання релігії для виправдання вторгнення, назвавши його «тривожним» і заявив, що реваншизм Путіна прямо суперечить посланню, яке проповідував Ісус Христос. «Я б достеменно сказав, що ми говоримо про єресь, — заявив він. — Ми говоримо про щось, що підриває справді фундаментальний аспект християнських переконань, які припускають, що ми повинні захищати Бога насильством».