Українських чоловіків позбавлять захисту?

Європейська комісія (ЄК) нещодавно представила Раді Європейського Союзу (ЄС) пропозицію щодо продовження терміну дії тимчасового захисту для українців, які виїхали з країни після початку повномасштабного вторгнення, до 4 березня 2028 року. Водночас ініціатива передбачає винятки: цей статус пропонують не надавати чоловікам призовного віку, які прибули нещодавно.

Консультувалися з Україною

Пропозиція ЄК має подвійну мету. З одного боку, має «забезпечити правову стабільність і передбачуваність», продовживши тимчасовий захист до 4 березня 2028-го, оскільки «потреба в захисті людей, які втікають із України, залишається очевидною». З іншого, ініціатива враховує оборонні потреби України, тому право на захист пропонують не надавати громадянам, яким, згідно з українським законодавством, заборонено виїжджати з країни через військовий обов'язок. Ті, хто вже отримав цей статус раніше, можуть продовжити ним користуватися.

За словами єврокомісара з питань внутрішніх справ та міґрації Магнуса Бруннера, питання щодо військовозобов'язаних громадян України детально обговорили з українською стороною та з державами-членами ЄС. «Наша пропозиція передбачає, що тимчасовий захист не повинен надаватися новоприбулим особам, яким не дозволено виїжджати з України через їхні військові обов’язки, згідно з українським законодавством, і саме про це нас попросила Україна, і саме це ми й робимо, також це, звісно, відображає результати обговорень, зокрема, з державами-членами, які приймають найбільшу кількість українських біженців», — пояснив він.

У разі ж відмови, згідно з новим законодавством, чоловіків призовного віку з України відправлятимуть до спеціальних таборів за межами Євросоюзу. Там вони перебуватимуть на рівних умовах із громадянами інших третіх країн, і шанси отримати притулок за такими правилами є вкрай низькими.

Крім того, в ЄК повідомили, що спільно з державами-членами й українською владою розроблять пілотну програму добровільного повернення та відновлення. Очікується, що вона надаватиме практичну підтримку тим, хто вирішили повернутися додому.

Київ хоче знати про своїх громадян

Напередодні Денис Улютін, міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України, провів зустріч із Маґнусом Бруннером, під час якої ключовою темою стало майбутнє українців, які перебувають у ЄС через війну. Сторони зосередилися на питанні ймовірного завершення режиму тимчасового захисту для українців у ЄС після березня 2027 року. Міністр наголосив, що головним пріоритетом України є створення умов для безпечного та добровільного повернення громадян. «Наша позиція є чіткою: ми хочемо, щоб українці поверталися додому, але це має бути добровільне й усвідомлене рішення. Ключовим чинником для цього залишається безпека, яка залежить від ситуації на місцях та від наших Збройних сил. Тому люди повинні мати чіткі, передбачувані і законні можливості для перебування в ЄС до моменту, поки не будуть створені умови для повернення», — зазначив він.

Для України також важливо отримати дані щодо українців, які перебувають під тимчасовим захистом у країнах ЄС. Ідеться, зокрема, про облік вразливих категорій населення, що необхідно для планування політики повернення та підготовки громад до приймання людей.

Наразі в країнах Європи перебувають, ймовірно, сотні тисяч українських чоловіків мобілізаційного віку. Але депортація українських чоловіків, наприклад, із Німеччини чи інших країн ЄС можлива лише на підставі рішень тамтешніх органів влади, а не самої України.

Примусове переміщення осіб через кордон відбувається на підставі міжнародних угод. У випадку з країнами ЄС — це угода про реадмісію осіб. Згідно з нею, Україна зобов’язана приймати назад своїх громадян, якщо котрась із держав ЄС доведе їхнє українське громадянство та відсутність законних підстав для перебування на європейській території.

Плани Копенгаґена

Данія планує припинити надавати статус біженця українським чоловікам призовного віку. Уряд країни вже підготував закон, аби запобігти ухиленню українців від мобілізації. Мортен Бьодсков, міністр імміґрації й інтеграції королівства, подав законопроєкт, який має на меті внести зміни до Спеціального закону про тимчасові дозволи на проживання осіб, переміщених з України. Він стосується лише чоловіків призовного віку — від 23 до 60 літ.

Якщо законопроєкт ухвалять, зміни стосуватимуться всіх заяв на посвідку на проживання згідно зі спеціальним законом, поданих, починаючи з 25 червня 2026-го. Однак заяви, подані з 25 червня 2026 року, щодо яких рішення буде ухвалене до моменту можливого набрання чинності новими правилами, розглядатимуть згідно з чинними на той момент правилами спеціального закону.

Крім того, якщо законопроєкт ухвалять, Імміґраційна служба Данії має оцінити, чи варто анулювати посвідки на проживання, видані згідно зі спеціальним законом українським чоловікам віком від 23 до 60 літ, які подали заяву 25 червня 2026-го або пізніше, і чиї посвідки були видані до набрання чинності новим законом.

Проте зміни не вплинуть на тих, хто вже отримав посвідку на проживання згідно зі спеціальним законом і подав свою заяву до 25 червня 2026 року. Це також не стосується випадків, коли таким особам потрібно буде продовжити термін дії посвідки на проживання. Змінити свою позицію Данія вирішила на тлі обговорень необхідності переглянути правила ЄС щодо надання тимчасового захисту українським біженцям.

Коментарі експертів

Майкл О’Флаерті, комісар Ради Європи з прав людини:

— Відлучення українських чоловіків призовного віку з тимчасового захисту в країнах ЄС може бути дискримінаційним. Загалом Європа успішно впоралася з прийманням українських біженців після початку повномасштабної війни 2022-го. Тимчасовий захист у країнах ЄС отримали майже 5 млн українців. Проте викликає неспокій зниження рівня підтримки та поява обмежувальних ініціатив у деяких країнах, зокрема, щодо соціальних виплат, доступу до житла й окремих категорій біженців. А сама ідея обмежувати захист українців залежно від реґіону походження — хибна. В Україні немає безпечного місця. Спосіб, яким цілеспрямовано атакують цивільних, і те, як ведеться дронова війна, означають, що в країні немає жодного безпечного куточка. Рішення вилучення чоловіків певного віку із програми захисту можуть порушувати принцип рівності, адже йдеться про обмеження саме для чоловіків визначеної вікової групи. Проте питання мобілізації та військової служби є компетенцією держав, однак вони мають діяти відповідно до міжнародного права.

Елла Лібанова, директорка Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України:

— Ще навесні у країнах Європи обговорювали підходи, які можуть сприяти довшому перебуванню українських біженців. Зокрема, дедалі більше уваги приділяли їхньому працевлаштуванню. Випадки депортації громадян України з європейських країн справді трапляються, однак їхня кількість є незначною порівняно з мільйонами українців, які перебувають за кордоном через війну. Європа думає, як залишити українських біженців у себе. Водночас у Європі поступово змінюється підхід до підтримки українських біженців. Якщо раніше основний акцент робили на соціальній допомозі, то тепер усе більше програм спрямовані на інтеграцію людей у ринок праці. Йдеться про розвиток ініціатив, які допомагають українцям знаходити роботу й адаптуватися до економічного життя країн, де вони тимчасово проживають. Така політика свідчить про те, що європейські держави розглядають можливість тривалішого перебування українців на своїй території.