Зустріч «дорогих друзів»

Через кілька днів після «історичного» саміту Сі Цзіньпіна та Дональда Трампа у Пекіні до Китайської Народної Республіки (КНР) вирушив російський диктатор. Він їхав підписувати угоду про «Силу Сибіру-2» — стратегічний газогін із Російської Федерації (РФ) до КНР через Монголію. Однак лідери не змогли узгодити ціну. Є вже «Сила Сибіру-1», і Пекін не хоче й не поспішає прив'язувати себе до Москви, розуміючи, що РФ поступово йде на спад.

Закон джунглів

Путін привіз зі собою велику делегацію урядовців і голів найбільших корпорацій для укладання нових енергетичних угод. Це була вже п’ята зустріч китайського лідера з володарем Кремля від початку повномасштабного вторгнення РФ до України. Відкрита частина зустрічі відбулася на площі Тяньаньмень і тривала близько півтори години. На ній обговорили «новий етап» у китайсько-російських взаєминах, потім делегації продовжили перемовини у розширеному форматі.

Сі Цзіньпін сказав, що китайсько-російські стосунки досягли успіху, бо обидві країни «поглиблюють політичну взаємну довіру та стратегічну координацію». «КНР і РФ повинні мати стратегічну та довготривалу перспективу, стимулювати розвиток і відродження наших країн шляхом всебічної стратегічної координації ще вищої якості та працювати над тим, щоб зробити систему глобального управління справедливішою та розумнішою», — заявив Сі. Натомість Путін зазначив, що на тлі кризи на Близькому Сході РФ залишається «надійним постачальником енергоресурсів», а КНР є «відповідальним споживачем».

Сі сказав кремлівському карлику, що світ ризикує повернутися до «закону джунглів», маючи на увазі війну на Близькому Сході. Він також заявив, що обидві країни мають працювати разом, щоб просувати «більш справедливу систему глобального управління». Про повномасштабне вторгнення РФ до України він не згадав. Але у комюніке зустрічі згадали російську війну проти України. Китайська сторона вкотре висловила абстрактну готовність допомогти вийти на якусь «траєкторію мирного врегулювання».

Дмитро Пєсков, прессекретар диктатора, поспішив розсипатися в подяках «китайським друзям» за їхнє висловлене на словах бажання докласти зусиль для припинення війни. Водночас був змушений визнати цілковиту відсутність конкретики. Він уточнив, що старий китайський план врегулювання війни в Україні зразка 2023 року на зустрічі взагалі не обговорювали. Жодних нових ініціатив чи реальних пропозицій щодо завершення війни Пекін так і не висунув. Оглядачі зауважили, що цей візит майже дзеркально повторює прийом Дональда Трампа тижнем раніше.

Який геополітик, такий вплив

У РФ результати цього візиту викликали хвилю критики та скепсису. Громадяни й аналітики відверто глузують із російського диктатора, констатуючи втрату країною геополітичного впливу. Дехто зазначив, що Росія остаточно втратила статус рівноправної наддержави та фактично перетворилася на економічного та політичного васала Пекіна.

Аналітики наголосили, що Кремль припустився стратегічної помилки, повністю розірвавши зв'язки зі західними партнерами. РФ опинилася в ізоляції та була змушена погодитися на невигідні умови співпраці з КНР.

Більшість експертів сходяться на думці, що така політика веде до повної втрати суверенітету на користь східного сусіди. Так, блогер Ігор Комісаров чітко змалював нову геополітичну реальність та підкреслив зміну глобальних ролей: «Мапа планети переписана. Тепер є тільки дві наддержави: США і Китай. Колись СРСР навчав КНР будувати заводи. Тепер Росія покірно вивчає китайські ієрогліфи, бо інструкція до нового життя написана саме ними».

Він також додав, що Москва самостійно віддала себе під повний контроль китайської сторони, втративши альтернативні ринки збуту: «Братство залишилося. Але знову старший брат вирішує, скільки солодкого належить молодшому. Але сьогодні цей старший брат сидить у Пекіні».

Підсумки

Вадим Денисенко, український політик, журналіст, редактор, екснародний депутат України, а тепер виконавчий директор Українського інституту майбутнього повідомив: КНР і РФ підписали ряд документів, які зафіксували нинішній статус-кво. І це є певною перемогою Путіна. «Та попри багато пафосу і вкидів від росіян, фінальний документ виявився більш ніж декларативним. Жодного вагомого прориву ми не побачили і не почули. І головне, ніяких домовленостей по «Силі Сибіру-2» нема. Китай не буде вкладати в Росію, не передавативе технології та залишиться покупцем останньої надії», — поділився він.

РФ продовжує, як собака на сіні, розторговувати між КНР і США північний морський шлях і ресурси біля нього. Але наразі ні Америка, ні Піднебесна не готові іти на широкі домовленості з РФ в цих питаннях. Та Кремль продовжує тримати ці речі як свій головний козир, з якого хоче зірвати джекпот. В їхньому розумінні це одночасне входження двох країн в ці проєкти з паралельним експортом до РФ технологій, грошей і зняття санкцій.

Попри це, візит Путін може вважати вдалим. Він отримав підтвердження, що правила гри не зміняться, а це означає, що постачання обладнання для військово-промислового комплексу подовжать. Таким чином диктатор отримав можливість не ставити війну на павзу. Хоча й великих проривів в нього не передбачається.

Але володар Кремля хоче продовжувати війну не тому, що вірить в літню операцію. На відміну від минулої весни тепер навряд чи впевнений в результатах. Він просто не може зупинити цю війну. Зупинка війни в означатиме політичну смерть диктатора. Головний розрахунок Путіна лежить в двох ілюзіях: внутрішня ситуація в Україні призведе до протестів і повної дестабілізації влади; через дефіцит енергоресурсів Європейський Союз візьметься знімати санкції і закуповувати російські газ та нафту.

Коментар експерта

Роман Безсмертний, український історик, політик і дипломат:

— Через невдалий ракурс зйомки Путін виглядав так, ніби стоїть перед людиною, від якої залежить. Варто звернути увагу на жести російського президента під час перемовин. Він усіляко намагався підкреслити свою прихильність до Сі та виглядав у ролі прохача. Російський «цар» зазвичай прагне домінувати в розмові, але цього разу поводився дуже скуто, немов школяр перед учителем. Натомість Сі виглядав спокійним і розслабленим, що лише підкреслило другорядну роль Путіна. Поки виступав гість, господар намагався триматися відсторонено. І хоча Пекін надалі публічно називає Москву партнером, у поведінці Сі вже помітне бажання дистанціюватися від кремлівського карлика. Кремль очікував не просто дипломатичних заяв, а конкретних рішень, насамперед щодо проєкту «Сила Сибіру-2» та збільшення постачання російських енергоресурсів до КНР. Проте жодного прориву в цьому напрямку так і не сталося. Так само не пролунало й нових сигналів про зміну позиції Пекіну щодо війни РФ проти України. Він і надалі уникає прямого визначення російської аґресії, використовуючи звичні дипломатичні формулювання, які кожна сторона трактує у власних інтересах.

Гоп-ля

Під час офіційної зустрічі лідерів відбулася курйозна подія — військовий оркестр КНР заграв Путіну фрагмент балету «Лебедине озеро» Чайковського. У Росії цю мелодію вмикають на державному телебаченні, коли помирає вождь. Зокрема, так було після смертей генеральних секретарів Центрального комітету Комуністичної партії Радянського Союзу Леоніда Брежнєва, Юрія Андропова та Костянтина Черненка. У пострадянському просторі цей музичний твір давно знають як провісник великих політичних потрясінь. Найміцніше ця асоціація за «Лебединим озером» закріпилася під час путчу 1991 року, коли на тлі розвалу країни по телевізору показували лише це. Сі Цзіньпін також послав Путіну вкрай суперечливий сигнал, показавши картину, на який зображений гігантом, а Путін — пігмеєм. Нагадаємо, що на попередній їхній зустрічі 2024-го Сі подарував Путіну його портрет, схожий на поминальний.