Часткові контратаки ЗСУ

Олександр Сирський, головнокомандувач Збройних сил України (ЗСУ), минулого тижня провів робочу нараду з командирами підрозділів десантно-штурмових військ і штурмових полків щодо оперативної ситуації в Запорізькій і Дніпропетровській областях. Особливу увагу зосередили на взаємодії між підрозділами, питанням управління в умовах високої інтенсивності боїв. «Ворог продовжує діяти аґресивно, намагаючись нав’язати нам свою ініціативу. Однак наші підрозділи зберігають стійкість і контроль над ключовими рубежами», — зазначив генерал і додав, що головна мета — тримати російського аґресора в постійній напрузі, завдавати йому втрат, не допускати просування вперед — обрана тактика вже дає результат.

Успіхи ЗСУ

Усього за п’ять днів лютого ц. р. сили оборони України відвоювали у російських загарбників 201 кв. км території. Про це повідомили в американському Інституті вивчення війни (ISW). Там зазначили, що площа звільнених українськими силами територій майже дорівнює загальним здобуткам російських військ за весь грудень 2025-го. Це досягнення стало найбільшим у рамках короткотривалих дій України з моменту початку контрнаступу в червні 2023 року. Ймовірно, ці успіхи спричинили нещодавні обмеження доступу окупаційних військ до Starlink. Найбільший прорив українських сил відбувся приблизно за 80 км на схід від Запоріжжя, на територіях, що залишалися під окупацією із літа 2025-го. Крім того, українські військові повернули собі контроль над ділянками у Харківському, Костянтинівському, Покровському та Новопавлівському напрямках.

Іван Тимочко, український військовий експерт, заявив, що пік можливостей армії Російської Федерації (РФ) на полі бою почав спадати. «Сили оборони України контратакують на 25 % лінії фронту. Натомість російська армія опинилися на максимумі їхніх можливостей», — зауважив він.

Фахівець назвав чотири причини цього: неможливість компенсувати втрати шляхом контрактів прихованої мобілізації; технологічного прориву у РФ не передбачається; Європа й Америка демонструють готовність тиснути на Москву; Китай заявив, що підтримує територіальну цілісність України. «У Кремля, крім фронту в Україні, ще будуть доволі серйозні політичні баталії, там, де не очікували», — запевнив він.

Експерт пояснив, що будь-яка операція тактичного рівня потребує кількох тижнів підготовки, адже необхідно перемістити велику кількість техніки, особового складу, логістики тощо. «І це відбувається в час, коли росіянам вимкнули Starlink. Проте можна говорити лише про контрудари, а не про наступальну операцію», — пояснив він.

Цікавий випадок нещодавно стався на Північно-Слобожанському напрямку. Двоє військових РФ здалися в полон, а потім через гучномовець закликали своїх колег також скласти зброю. Про це повідомила 158-та окрема механізована бригада ЗСУ. Таким чином ще п'ятеро російських військових поповнили обмінний фонд і здобули шанс вижити. У бригаді назвали цей випадок унікальним для фронту та закликали інших росіян здаватися.

Водночас підрозділи Сил оборони України завдали ударів по низці об’єктів російських військ на тимчасово окупованих територіях України та на території РФ. Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ. Поблизу населеного пункту Лобанове в Криму зазнав ураження склад пально-мастильних матеріалів ворога. Біля населеного пункту Балочки в Запорізькій області уразили склад матеріально-технічного забезпечення, а під Любимівкою під удар потрапив район зосередження військової техніки росіян. Крім того, у районі Гуляйполя Сили оборони завдали удару по місцю скупчення особового складу підрозділу «Рубікон». У районі населеного пункту Третяки Донецької області українські військові уразили зенітно-ракетний комплекс «Оса». Ще один зенітно-ракетний комплекс «Тор» підбили поблизу населеного пункту Воскресенське на тимчасово окупованій частині Херсонської області.

Апетити Кремля

В ISW також заявили, що претензії РФ, що перешкоджають підписанню мирної угоди, виходять за межі територіальних зазіхань. Аналітики звернули увагу на те, що Олексій Журавльов, заступник голови Комітету оборони Державної думи, який часто виступає в ролі рупора справжніх дипломатичних і військових цілей Кремля, знову заявив, що Росія не буде задоволена лише капітуляцією України в Луганській, Донецькій, Запорізькій і Херсонській областях, і що Москва прагне додатково домогтися зміни «русофобського» і «неонацистського» уряду в Києві.

Водночас кремлівські чиновники заявили, що післявоєнна Україна має бути «дружньою» до РФ, маючи на увазі, що Москва буде задоволена лише Україною, яку очолить проросійський уряд, що проводитиме проросійську політику.

Крім того, кремлівські чиновники не раз відкидали значні західні гарантії безпеки для України та демонстрували свою прихильність до досягнення військових цілей РФ військовим шляхом, якщо цього не вдасться зробити дипломатично.

Своєю чергою, Марко Рубіо, державний секретар США, заявив, що перемовини про припинення війни звузилися до найскладніших питань, але Сполучені Штати не впевнені, чи серйозно Москва налаштована припинення війни. Він зазначив, що США не знають, на яких умовах РФ готова завершити війну, і чи зможе Білий дім знайти умови, прийнятні для України та на які погодиться Кремль.

Бен Годжес, колишній командувач армії Сполучених Штатів в Європі, також не вірить у швидкий мир. На його думку, війна в Україні навряд чи закінчиться 2026-го. Генерал наголосив, що росіян потрібно змусити погодитися на перемир'я. «Та я не бачу, щоб Вашинґтон чинив на них такий тиск, на жаль», — сказав він. Генерал додав, що росіяни також не поважають Європу настільки, щоб її слухати. Тому продовжать воювати проти України, поки на Москву не чинитимуть справді потужний тиск.

Bloomberg повідомила про те, що Путіну потрібен час, а не мир. Адже вже очевидно, що диктатор тягне час. Його представники навмисне затягують перемовини, «видаючи достатньо примирливих звуків, аби відбити поновлений тиск США, поки російські ракети та безпілотній літальні апарати (БПЛА) бомбардують Україну». Експерти наголосили, що якщо Білий дім хоче досягти тривалого врегулювання, доведеться зробити продовження війни ще дорожчим для РФ.

Після чотирьох років війни РФ контролює лише п’яту частину території України та має мізерні територіальні здобутки, отримані надто великою ціною. За різними оцінками, 1,2 млн російських солдатів загинули, зазнали поранень або зникли безвісти. Близько 40 % федеральних коштів РФ відправляють на армію, виснажуючи російську економіку та скорочуючи її робочу силу. Додатковий тиск на Путіна матиме сумні наслідки, тому його перемовники так старанно працюють над тим, щоб цьому запобігти.

Вирішальний 2026-й

Натомість українські військові не чекають того, що бойові дії незабаром припиняться. Юрій Федоренко, командир 429-ї окремої бригади безпілотних систем «Ахіллес» ЗСУ, прогнозує, що 2026-го — навесні, влітку, восени — відбудуться ключові бої російсько-української війни. Найгарячішими відтинками стануть стик Донецької області з Харківською, а також Запоріжжя.

І лише на 2027 рік військовий прогнозує поетапне згасання інтенсивності. «Перша половина 2027-го, ймовірно, сформує максимальні передумови для підписання мирної угоди. Але не раніше. Тобто 2026 рік із точки зору інтенсивності ведення бойових дій буде найскладнішим за весь період повномасштабної війни, але й вирішальним», — сказав він.

Армін Паппергер, генеральний директор німецького збройового концерну Rheinmetall, також не очікує припинення військових дій і настання миру в Україні цього року. «Росія в цьому не зацікавлена», — заявив він і додав, що Україна повинна продовжувати отримувати підтримку, а необхідне обладнання для цього вже є.

Девід Петреус, колишній директор ЦРУ, зазначив, що Україна завдає значних втрат росіянам, але без суттєвого посилення зовнішнього тиску російська влада не буде готовою до зупинки війни. Він зазначив, що під час мирного процесу ні російські перемовники, ні керівництво РФ не продемонстрували готовності до компромісу. Навпаки, вони підтверджують максималістські вимоги. «Проте, — вважає генерал, — в якийсь момент росіяни підуть на поступки. Умовою для цього є збільшення тиску на російську воєнну економіку, скорочення доходів, а також припинення постачання Китаєм компонентів для російського військово-промислового комплексу. Тоді Росія потребуватиме припинення бойових дій так само сильно, як і Україна. І для цього, без сумніву, знадобляться додаткові зусилля».

Серед засобів тиску він назвав посилення санкцій із боку США, скорочення закупівель російської нафти Індією та вичерпання коштів російського Фонду національного добробуту. За словами ексрозвідника, ці ресурси конвертувалися для підтримки військового виробництва, що цього року мають вичерпатися. Він прогнозує, що за сумою обставин вже 2026-го, хоча й пізніше, може з’явитися перспектива того, що РФ визнає: їй необхідне припинення бойових дій.

Ще одним чинником генерал назвав великі втрати окупантів, яких продовжує завдавати Україна. Схоже, що щомісяця українські війська знищують або завдають поранень приблизно такій самій кількості російських військових, яку РФ набирає, а це значне досягнення. «На лінії фронту росіяни платять надзвичайно високу ціну за кожен додатковий сантиметр священної української території. Не думаю, що вони зможуть і надалі платити таку ціну, навіть якщо їхньому керівництву байдуже щодо кількості вбитих і тяжко поранених», — наголосив Петреус.

Також він відзначив нарощування виробництва дронів. Нагадав, що торік Україна виготовила 3,5 млн БПЛА, а цього року планує 7 млн. Також розширили виробництво української крилатої ракети «Фламінго», що має створити додатковий тиск на ворога.