Попит на «немирний атом» зростає

Ізоляціонізм Сполучених Штатів змушує союзників розраховувати насамперед на себе.

«Починають заявляти»

Наразі до так званого ядерного клубу входять США, Російська Федерація (РФ), Велика Британія, Франція, Китайська Народна Республіка (КНР), Індія, Пакистан, Корейська Народно-Демократична Республіка (КНДР) та Ізраїль. Хоча в останній із цих країн офіційно не підтвердили наявність ядерної зброї, колишній технік ядерного дослідницького центру в Дімоні ще 1986 року передав The Sunday Times інформацію про успіхи ізраїльської ядерної програми.

У контексті Договору про нерозповсюдження ядерної зброї легітимними або офіційними ядерними державами визнають Сполучені Штати, РФ, Сполучене Королівство, Францію та КНР. Інших «членів клубу» називають «молодими» ядерними державами.

Їхня кількість невдовзі може зрости. Адже Рафаель Ґроссі, генеральний директор Міжнародної аґенції з атомної енергії, попередив, що в багатьох країнах «починають заявляти, що, можливо, їм варто переглянути свій підхід до ядерної зброї й її нерозповсюдження, оскільки вважають, що стриманість, яку вони виявляли протягом останніх пів століття, не обов’язково слугують їхнім національним інтересам».

Зокрема, Кароль Навроцький, президент Республіки Польща (РП) у лютому ц. р. заявив: «Шлях до створення польського ядерного потенціалу з повним дотриманням усіх міжнародних норм є напрямком, яким ми повинні слідувати. Відомо, яке ставлення аґресивної, імперської Росії до Польщі».

Дональд Туск, прем’єр-міністр РП, по суті, погодився з главою польської держави, оскільки зазначив: «Польща дуже серйозно ставиться до ядерної безпеки. У міру зростання наших автономних можливостей ми прагнутимемо підготувати РП до максимально автономних дій у цьому питанні в майбутньому. Польща не буде пасивною».

Відтак Інститут ринкових і соціальних досліджень IBRiS опублікував результати опитування, згідно з яким половина громадян РП підтримує ідею власної ядерної зброї: 20,9 % респондентів відповіли, що «безумовно», а 30 % — «радше так». 23,5 % опитаних відповіли, що «радше ні», а 15,1 % — «категорично ні», 10,5 % не мали чітко сформованої думки. Торік у лютому під час аналогічного опитування дослідницької компанії SW Research ідею власної ядерної зброї підтримало менше респондентів — 41,9 %, протилежної думки були 28,7 % опитаних, а варіант «складно сказати» обрали 29,4% учасників опитування.

«Трамп штовхає»

Причину попиту на «немирний атом» назвав Шон Белл, колишній пілот британських Королівських військово-повітряних сил у етері телеканалу Sky News, заявивши: «Сполучені Штати під керівництвом Трампа розглядаються як потенційно ненадійний партнер. Ядерна зброя огидна за своєю природою, але вона є найкращим засобом стримування і ніколи не повинна бути застосована. Будь-який потенційний супротивник повинен вважати, що ціна будь-якої наступальної атаки значно переважатиме будь-які вигоди».

А в Bloomberg констатували: «Трамп штовхає світ до глобальної гонитви ядерних озброєнь. Нова адміністрація США не демонструє бажання захищати міжнародний порядок, що ґрунтується на правилах. Через це усе більше країн світу запитують себе, чи не варто їм заволодіти власною ядерною парасолькою як стримуючим фактором у новому небезпечному світі».

The Wall Street Journal із цим погодилися: «Якщо на американську ядерну парасольку покладатися вже не можна, потрібно шукати іншу або створювати свою. Лячна лояльність президента США до російського диктатора змушує німецький істеблішмент серйозно розглядати можливість створення власного ядерного арсеналу».

Газета також нагадала, що Фрідріх Мерц, канцлер Федеративної Республіки Німеччини (ФРН), не відкинув у відповідь на запитання журналіста можливість появи у його країни власної атомної бомби. Тож часопис Der Spiegel констатував: «У Німеччині задумалися над ядерною зброєю на тлі дій Трампа».

Своєю чергою, портал Defense Express повідомив таке: «Дії адміністрації Дональда Трампа, якщо ще не зруйнували вже світову архітектуру безпеки, то щонайменше призвели до того, що чимало країн стали замислюватися над тим, чи справді США надійний партнер і союзник. Бо тепер і безкарний ядерний шантаж РФ явно отримав підтримку просто з Вашингтона».

«Каскадне розширення»

«За оцінкою американських фахівців, серед країн, які захочуть отримати ядерну зброю незабаром — Республіка Корея (РК), Японія, Саудівська Аравія, РП та інші. Низка американських посадовців та експертів припустили цілком можливе каскадне розширення кількості ядерних країн у світі в стислі терміни. На їхню думку, достатньо буде першої країни, яка про це оголосить, щоб доктрина нерозповсюдження ядерного озброєння пішла в історію», — зауважили в Defense Express.

«Єдине, що до цього стримувало країни, була впевненість у тому, що безпекова парасолька США достатньо надійна, але якщо ні парасольки, ні хороших взаємин немає, то вибір стає все очевиднішим, — пояснили експерти. — Передбачається, що реальний крок у зазначеному напрямку серед розвинених країн може зробити РК. А, як вважають у США, щойно стане відомо, що Південна Корея почала свою ядерну програму, її почнуть і в Японії. Розвинена країна, що має доступ до ядерного паливного циклу, цілком спроможна реалізувати свою ядерну програму всього за один рік».

Foreign Policy зауважила: «Зовнішньополітичні кроки президента Трампа можуть призвести до нестримного розповсюдження ядерної зброї. Європейські й азійські країни можуть захотіти отримати ядерний арсенал, якщо не буде гарантій безпеки з боку США».

«РК, Японія, Іран, Саудівська Аравія, ФРН, Бельгія, Італія, Іспанія та Нідерланди є так званими ядерними латентними державами, які потенційно можуть швидко створити зброю масового ураження. Експерти вважають, що довіру багатьох країн до «ядерної парасольки» США підірвав саме Трамп. Якщо один із європейських або східноазійських союзників Америки по НАТО вирішить убезпечити себе від ядерної загрози з боку РФ, створивши власну зброю масового ураження, може виникнути ефект доміно, що призведе до появи ще кількох ядерних держав, а це, зрештою, «поховає» режим ядерного нерозповсюдження», — попередив часопис.

30-40 країн

Водночас Deutsche Welle поінформувала: «Панівна в Японії Ліберально-демократична партія вирішила ініціювати обговорення політики безпеки нації в той час, коли безпекові виклики в Північно-Східній Азії зростають. Одне з ключових питань — чи треба Японії відмовитися від трьох неядерних принципів: не володіти ядерною зброєю, не виробляти її та заборонити ввезення цього виду зброї масового ураження на японську територію. Ситуація з безпекою в Японії, без сумніву, стала більш напруженою з огляду на війну РФ проти України та прискорення ядерної програми РК».

Український військовий експерт Дмитро Снєгирьов вважає, що зараз 30-40 країн світу мають можливість створити ядерну зброю. «Від звичайних озброєнь, які треба раз у раз демонструвати, у ядерної зброї є важлива й унікальна риса: вона виконує стримувальну функцію не тільки своїми військово-технічними характеристиками, але й фактом своєї наявності у цієї країни», — наголосив він. А Мехмет Фатіх Каджир, міністр промисловості та технологій Туреччини, вже заявив, що його країна запускає власну програму створення ядерного реактора.

Відтак британська The Times резюмувала: «У міру того, як війна і геополітична нестабільність повертаються в Європу, у Швеції розгоряється дискусія про те, чи варто країні спробувати створити власну ядерну зброю самостійно, чи спільно з новими європейськими союзниками по НАТО». «Швеції вже має великий досвід у сфері ядерних технологій. 1956-го і 1957 року шведська влада таємно підірвала потужні бомби на військовому випробувальному полігоні в Лапландії в рамках підготовки до національної програми створення ядерної зброї», — нагадала газета.

А німецький Bild повідомив: «Йошка Фішер, ексміністр закордонних справ ФРН, заявив, що Німеччина повинна працювати над створенням ядерної зброї у співпраці з європейськими союзниками». «Як ви можете запобігти нападу на вас аґресивного сусіда? Лише за допомогою сили та стримування», — пояснив він. Часопис також процитував хіміка Райнера Моорманна, який більш ніж три десятиліття досліджував ядерні технології. За його словами, технічно ФРН здатна створити атомну бомбу за три роки.

Гельсінкі також мають намір скасувати багаторічну заборону на розміщення ядерної зброї на своїй території. За даними Reuters, законодавчі зміни стосуються закону про ядерну енергетику, ухваленого ще 1987-го. Він забороняє імпорт, виробництво, зберігання та використання ядерних вибухових речовин. Антті Хакканен, міністр оборони Фінляндії, зазначив, що запропонована реформа є необхідним кроком для інтеграції країни в оборонну структуру НАТО. «Ця поправка необхідна для того, щоб можна було здійснювати військову оборону як частина альянсу та повною мірою скористатися перевагами стримування та колективної оборони НАТО», — сказав він. Як зауважила The Straits Times, цей крок ставить Фінляндію на один рівень із її сусідами — Швецією, Норвегією та Данією. Ульф Крістерссон, прем'єр-міністр Швеції, також припустив можливість перегляду позиції Стокгольма в разі кардинальних змін у ситуації. Рішення Гельсінкі значною мірою було зумовлене повномасштабною аґресією РФ проти України, а також спільними ініціативами Франції та ФРН щодо зміцнення ядерного стримування в Європі. З огляду на те, що Фінляндія має з РФ спільний кордон протяжністю 1 340 км і вже надала США доступ до 15 своїх військових об’єктів, дозвіл на розгортання ядерних засобів, приміром, винищувачів Rafale з ядерними зарядами, стане дієвим сигналом Москві.