Пенсійний вік — не вирок

Число 60 у паспорті — це не про крісло-гойдалку і плетіння шкарпеток. Теперішні 60-річні підкорюють марафони, танцюють балет і запускають стартапи. І щоб тіло не зрадило у найвідповідальніший момент, Оксана Скиталінська, відома українська лікарка-дієтологиня, радить змінити правила гри.

«М’язи — це наш ендокринний орган. Під час роботи вони виділяють міокіни — особливі молекули, які гасять запалення в організмі, захищають мозок від деменції та покращують чутливість до інсуліну», — зазначила вона. Дослідження, опубліковане в British Journal of Sports Medicine, свідчить: лише 30-60 хвилин силових вправ на тиждень знижують ризик смерті від усіх причин на 10-20 %. Корисні також вставання із крісла, відтискання від стіни або вправи з гумками. М’язи — це валюта, яку не з'їсть інфляція.

Американська кардіологічна асоціація наполягає: 30-60 хвилин активної ходьби п’ять разів на тиждень — це база. Це не просто прогулянка по хліб, а реальне тренування для серця. Падіння — головний ворог незалежності після 60. Лікарка радить тренувати рівновагу: стійте на одній нозі, поки чистите зуби, або запишіться на танці. Це тренує не лише ноги, а й нейронні зв’язки.

«З віком потреба в білку зростає (приблизно 1-1,2 г, а комусь і більше на 1 кг ваги), бо м'язам потрібен будівельний матеріал. Орієнтуйтеся на середземноморський стиль: багато овочів, зелені, ягоди, цільні злаки, риба, корисні жири (оливкова олія, горіхи)», — радить дієтологиня. І додає, що за даними The New England Journal of Medicine, такий тип харчування знижує ризик інсультів та інфарктів на 30 %.

Мозок любить компанію та виклики. Соціальна ізоляція для мозку — це як іржа для металу. Д-р Скиталінська пропонує читати складні книги, вивчати мови або просто частіше зустрічайтеся з друзями за горнятком якісного чаю. Спілкування підтримує когнітивний резерв.

Тіло — складний механізм. Тиск, цукор, холестерин і щільність кісток — показники, які необхідно знати напам'ять. Більшість проблем після 60 літ не дають про себе знати доти, доки не стане пізно. У 60 років життя не сповільнюється, воно просто стає більш усвідомленим. І щоденні звички — те, що визначає, будемо бігати з онуками (або від них), чи скаржитися на негоду.