Як покращити роботу щитоподібної залози

Щитоподібна залоза виробляє гормони, які регулюють обмін речовин, температуру тіла, рівень енергії, роботу серця та нервової системи. Для природного функціонування їй потрібні певні поживні речовини, насамперед йод, селен і цинк. Ці мінерали необхідні для синтезу тиреоїдних гормонів і контролю запальних процесів. Дефіцит або надлишок окремих нутрієнтів може неґативно впливати на вироблення гормонів і перебіг захворювань щитоподібної залози. «Йод є ключовим елементом для синтезу гормонів. Недостатнє його споживання може призводити до порушення функції щитоподібної залози», — пояснив Олег Швець, відомий український гастроентеролог-дієтолог, і назвав продукти харчування, багаті на ці мінерали.

Основними джерелами йоду є: морська риба — 146 мкг на 85 г тріски (97 % від денної норми); морські водорості — 116 мкг на дві столові ложки сушеного норі (77 % від денної норми); набіл — 50 мкг на одну склянку знежиреного молока (56 % від денної норми); йогурт — 50 мкг на 3/4 склянки звичайного знежиреного грецького йогурту (50 % від денної норми); яйця — 31 мкг на одне зварене яйце (21 % від денної норми); сир — 14 мкг на 30 г сиру чеддер (9 % від денної норми); морепродукти — 13 мкг на 85 г варених креветок (9 % від денної норми).

«Селен допомагає регулювати обмін тиреоїдних гормонів та бере участь у захисті тканин щитоподібної залози. Деякі дослідження показують, що достатнє споживання селену може бути корисним при автоімунному тиреоїдиті Хашимото (автоімунне запалення щитоподібної залози)», — зазначив професор.

Джерелами селену є: бразильські горіхи — один горіх містить 68-91 мкг селену; сардини — 45 мкг на 85 г консервів (82 % від денної норми); креветки — 42 мкг на 85 г варених креветок (76 % від денної норми); спагеті — 33 мкг на 100 г приготованих виробів (60 % від денної норми); запечена або варена квасоля — 13 мкг на 170 г (34 % від денної норми).

Горішня межа споживання селену становить 400 мкг на день. Надлишок селену може спричинити «часниковий» запах із рота, випадіння волосся, зміну кольору нігтів і навіть серцево-судинні ускладнення, тож лікар радить вживати ці харчі в помірних кількостях. «Нестача цинку може порушувати нормальну роботу щитоподібної залози й асоціюється з ризиком гіпотиреозу. Зазвичай достатню кількість цинку отримують з їжі. Дефіцит може виникнути при неправильному харчуванні або захворюванні травної системи, що впливає на його засвоєння», — зауважив медик.

Джерелом цинку є: яловичина — 3,8 мг на 85 г запеченої вирізки (35 % від денної норми); фортифіковані сніданки зі зернових (каші та пластівці) — 2,8 мг на одну порцію (25 % від денної норми); гарбузове насіння — 2,2 мг на 30 г смаженого насіння (20 % від денної норми); грудка індички — 1,5 мг на 85 г (14 % від денної норми).

«Продукти харчування з високим умістом антиоксидантів підтримують здоров’я щитоподібної залози, захищаючи клітини від оксидативного стресу. Усі види ягід багаті на антиоксиданти та містять відносно небагато природних цукрів», — запевнив він.

Хрестоцвітні — броколі, цвітна капуста, капуста кале, брюссельська капуста, бок-чой. Важливими є кількість і спосіб приготування цих овочів. Надмірне споживання (понад 1 кг щодня протягом місяця) сирої капусти кале, деяких сортів капусти коллард і брюссельської може знизити засвоєння йоду. Броколі, цвітна капуста, капуста кале та брюссельська містять сполуки глюкозинолати, які у великих кількостях можуть впливати на вироблення гормонів щитоподібної залози. Термічна обробка (варіння, тушкування, запікання) руйнує ферменти, пов’язані з цими сполуками.

За словами лікаря, деякі продукти можуть спровокувати або погіршити перебіг захворювань щитоподібної залози. Автоімунні захворювання щитоподібної залози (тиреоїдит Хашимото, хвороба Грейвса) частіше зустрічаються у людей із целіакією. При підтвердженій целіакії необхідна сувора безглютенова дієта. Однак наразі немає достатніх доказів того, що безглютенова дієта допомагає всім людям із недугами щитоподібної залози.

Дієтолог радить не намагатися збільшити споживання йоду за рахунок солоних ультраоброблених продуктів (чипси чи напівфабрикати), бо виробники майже не використовують йодовану сіль. Натомість надмірне споживання натрію може підвищити ризик гіпертонії та серцево-судинних захворювань. Мережі фастфуду також не зобов'язані використовувати йодовану сіль, але їхні страви містять багато солі, насичених жирів і калорій.