Окупантам наступати не до снаги

Через нещодавній удар Російської Федерації (РФ) по Харкову була знеструмлена ядерна підкритична установка «Джерело нейтронів». Рашисти намагалися зруйнувати електричну підстанцію поблизу установки. Про це повідомила Міжнародна аґенція з ядерної енергетики.

Наступ захлинається

Це стало відповіддю на те, що Збройні сили України (ЗСУ) відбили в окупантів майже 400 кв. км території у Запорізькій області та Дніпропетровській області. «Без Starlink їх фактично відкинули до зв’язку часів «холодної війни», — поділився військовий на псевдо «Конош».

Проте російські війська перегруповуються та готуються до масштабніших наступальних дій, що можуть активізуватися з появою зелених насаджень, які дозволять маскувати інфільтраційні групи. Про це повідомив Віктор Трегубов, речник Сили оборони. Весняно-літній наступ спрямований на прорив ключової оборонної лінії в Донецькій області, однак Сили оборони суттєво порушують плани російських окупантів щодо подальшого захоплення українських територій.

Так, Третій армійський корпус ЗСУ заявив про зрив найбільшої спроби механізованого наступу росіян на Лимансько-Борівському напрямку. Їхні втрати: 84 одиниці мототехніки, 11 бойових машин піхоти і бронетранспортерів, три танки. Також українці уразили російську важку вогнеметну систему «Сонцепьок» і п’ять гармат, знищили більше 160 ворожих безпілотних літальних апаратів (БПЛА). До наступу загарбники залучили більш ніж 500 піхотинців, 28 одиниць бронетехніки та більше 100 одиниць мототехніки. Проте почали зазнавати втрат ще на підступах до лінії бойового зіткнення.

Руслан Музичук, речник Національної гвардії України, вважає, що на цьому етапі війни чисельність піхотинців супротивника не визначає його успіх на конкретному напрямку. Адже більш ніж 80 % живої сили і бронетехніки на полі бою уражають дрони.

А Євген Дикий, колишній командир роти батальйону «Айдар», зауважив, що наступальний потенціал супротивника може вичерпатися ще цього року. А окупанти, які мали почати активні дії ще в березні, досі не перейшли до повномасштабного наступу. Він зазначив, що росіянам стає дедалі складніше поповнювати втрати, що неґативно впливає на їхні можливості вести активні бойові дії.

Своєю чергою, Владислав Селезньов, колишній речник Генерального штабу ЗСУ, заявив, що російська армія поступово втрачає наступальний потенціал через фінансові труднощі та неефективну мобілізацію, особливо у великих містах. За його оцінкою, наявних ресурсів РФ вистачить лише для активних дій до кінця літа. Експерт наголосив, що економіка країни-аґресорки зазнає подвійного тиску — через міжнародні санкції та внутрішні проблеми. Це змушує Кремль скорочувати витрати на війну, що є вимушеним кроком, а не проявом мирних намірів. Полковник також звернув увагу на те, що ресурси РФ не є безмежними. Окремо він відзначив проблеми з людським ресурсом: жителі великих міст РФ усе частіше уникають мобілізації, розуміючи ризики участі у війні.

Блогери проти Путіна

Відтак у РФ назріває критика нездатності російських військових досягти перемоги в Україні. Ба більше — успішні контратаки ЗСУ на деяких ділянках фронту стали приводом для обурень в інформаційному просторі країни-аґресорки. Про це повідомив американський Інститут вивчення війни (ISW). Там зауважили, що один із так званих мілблогерів закликав до «серйозного нарощування сил та реформ оборонної промисловості». З його слів, окупаційна армія РФ страждає від проблем, які заважають досягати успіхів на передовій. Мовляв, досягти перемоги на полі бою неможливо «без фундаментальних змін» у структурі російських військ і відмови від інфільтрації малими групами. Також нібито необхідно усунути тиск на командирів нижчих ешелонів і покращити бойову підготовку. Крім того, «мілблогер» заявив, що військам РФ знадобиться близько 100 років, щоб захопити решту України.

Американські аналітики наголосили, що постійні наполягання Путіна на тому, щоб його армія підтримувала тиск уздовж усієї лінії фронту за допомогою безперервного, хоча й повільного та виснажливого просування, несумісні з реформами.

Збільшення скарг в інформаційному РФ просторі з’являється через те, що загарбники не змогли належним чином підготуватися до свого весняно-літнього наступу 2026-го. Костянтин Машовець, український військовий оглядач, повідомив, що російська Західна група військ не завершила підготовку до штурму Лиману, захоплення якого має вирішальне значення для наступу на Слов’янськ і Краматорськ. За його оцінкою, росіяни розпочнуть наступ на фортечний пояс наприкінці весни або на початку літа. Втім, аґресори навряд чи здійснять значне просування, не захопивши Лиман.

Проте російські блогери-критикани дуже ризикують. Ілля Ремесло критикував Путіна за втягування РФ у дорогу та «глуху» війну, завдавання шкоди російській економіці, обмеження Інтернету та засобів масової інформації, перевищення терміну президентських повноважень і неповагу до бажань його виборців.

За це Ремесла примусово помістили до психіатричної клініки.

Та його позиція аналогічна й з іншими російськими ультранаціоналістичними мілблогерами. «Тож Кремль посилює свої зусилля щодо цензури, щоб змусити росіян, зокрема, політичних і військових коментаторів, перейти з платформ, які Кремль не може контролювати, на державний застосунок Max. Москва й раніше ув’язнювала коментаторів, зокрема, колишнього російського терориста Ігоря Гіркіна, за активну діяльність. Ймовірно, Кремль продовжуватиме це робити, посилюючи свої кампанії цензури», — підсумували в ISW.

А після того, як США та Ізраїль вистежили керівництво Ірану, сам Путін перестав з’являтися в Кремлі. Як писав Meest, Алі Хаменеї загинув унаслідок ізраїльського авіаційного удару по його резиденції в Тегерані. Його відстежили через вуличні камери, які були «зламані» та роками передавали зображення на сервери в Ізраїлі. Зараз кремлівський диктатор ховається, але готує примусову мобілізацію, адже набір до окупаційної армії провалився, а новобранці не квапляться підписувати контракти, побоюючись потрапити до штурмових частин.

Коментар експерта

Валерій Пономаренко, автор цифрового контенту:

— Схоже, що війна РФ проти України впевнено наближається до свого фіналу, але геть не так, як того хотіли в Кремлі. Путін опинився у класичному цейтноті та патовій ситуації. Закінчити війну не може, бо жодна ціль «спецоперації» не була досягнута, а відсутність контролю навіть над Донеччиною виглядає як повний крах міту про «другу армію світу». Продовжувати також не може, ресурси тануть, а перемоги немає навіть на обрії. Тож вдаються до пошуку цапів-відбувайлів: затримали Руслана Цалікова, першого заступника Сергія Шойгу, колишнього міністра оборони РФ, його праву руку протягом 30 років. Звинувачення — стандартні для системи, але масштабні: створення організованої злочинної групи, розкрадання військового бюджету в величезних масштабах і гігантські хабарі. Це ідеальний привід пояснити російському населенню, чому «Київ за три дні» перетворився на чотири роки ганьби. Формула проста: «Ми не програли Україні, бо нас обікрали власні генерали». Цаліков, а згодом, ймовірно, і сам Шойгу, стануть тими, кого звинуватять у відсутності снарядів, техніки й успіхів на фронті. Багатьох дивує, чому за такі тяжкі злочини Цалікова не кинули до слідчого ізолятора, а залишили вдома. Але тут логіка може бути значно цинічнішою. Російська влада, ймовірно, дає йому шанс згадати про «офіцерську честь» і звести порахунки з життям самостійно. Для Кремля це був би ідеальний фінал. Не знадобиться суд і мертвий свідок не розповість про роль вищого керівництва. А народ отримає свою «сакральну жертву».