Республіканцям бракує виборців

3 листопада у США відбудуться проміжні вибори до Конґресу, які проводять що два роки. Американці переобиратимуть увесь склад Палати представників, третину Сенату, а також губернаторів 36 штатів.

Білий дім ризикує

Традиційно проміжні перегони є серйозним випробуванням для Білого дому. За останнє століття лише тричі — 1934-го, 1998-го та 2002 року — партія чинного президента на проміжних виборах не втрачала місць у жодній із палат Конґресу, а натомість здобувала додаткові місця або зберігала попередні позиції. Проте 1994-го, 2010-го та 2018 року проміжні вибори завершилися для провладної сили втратою більшості в Палаті представників.

Новий розклад сил у Конґресі здатен суттєво змінити політичний курс країни. Якщо опозиція перебере на себе контроль над парламентом, Білий дім ризикує опинитися у законодавчому глухому куті. За таких умов просування будь-яких президентських ініціатив чи погодження бюджету може перетворитися на процес постійних і важких компромісів.

Опозиційний парламент здатен також ініціювати розслідування проти адміністрації президента та запустити процедуру його імпічменту. Дональд Трамп уже мав клопоти з цим сценарієм — після виборів 2018-го контрольована демократами Палата представників оголосила йому імпічмент. Тоді його виправдав Сенат, де більшість утримували республіканці.

А в лютому ц. р. Майк Джонсон, спікер Палати представників, заявив: «Якщо ми програємо проміжні вибори — не дай Боже, якщо ми втратимо більшість у Палаті представників — це буде фактично кінець президентства Трампа».

Зниження популярності

Цьогорічні вибори відбудуться на тлі падіння рейтинґів президента США серед американців. А свіжі опитування демонструють стійку тенденцію до зниження популярності глави Білого дому. Рівень схвалення його діяльності — коливається в межах 30-39 %. За даними Silver Bulletin, усереднений рейтинґ схвалення президента становить близько 37 %, тоді як окремі опитування Pew Research Center і Reuters фіксують показники на рівні приблизно 30-32 %.

Дедалі активніше критикує адміністрацію навіть частина її колишнього електорату. Зокрема, дослідницький центр Pew з’ясував, що політикою Білого дому невдоволені близько 31 % американців, які голосували за Трампа на президентських виборах. «Низький рейтинґ схвалення глави держави та війна з Іраном у поєднанні з економічним розчаруванням по всій країні можуть змінити ситуацію», — констатувало радіо NPR.

У своїй інавгураційній промові 47-й президент США заявляв: «Я буду вимірювати успіх не лише виграними битвами, але й війнами, які ми завершуємо, — і, можливо, найголовніше, війнами, в які ми ніколи не вступаємо». На практиці ж він навпаки — розпочав війну, що спричинила нафтову кризу. Тож американський телеканал MS NOW ще 3 травня цитував на умовах анонімності посадовця Білого дому, який зізнався: «Зараз настрій такий: на проміжних виборах ми приречені».

А 26 липня The Washington Post повідомляла, що, згідно з аналізом, проведеним AFP Action, приблизно кожен п’ятий надійний виборець-республіканець може не підтримати партію в листопаді. Натан Насіменто, виконавчий директор організації, прокоментував так: «Це велика частина. Страшне число». Газета також цитувала страхового аґента Ленса Сулентика, який тричі голосував за Трампа, а тепер вважає: «Це були найгірші помилки, які я коли-небудь робив у своєму житті».

Стимуляція грошима

19 вересня The Washington Post розповіла, що «Трамп у приватних розмовах визнає, що його власні рішення, зокрема, війна з Іраном, погіршили позиції республіканців напередодні виборів до Конґресу». Однак президент вирішив заохотити виборців грошовими обіцянками — 9 вересня заявив, що виплатить кожному повнолітньому американцю «дивіденди Трампа» обсягом 5 тис. USD, якщо республіканці збережуть контроль над Конґресом на проміжних виборах у листопаді.

Відтак Девід Вессел, директор Hutchins Center при Брукінґському інституті, зауважив: «Пропозиція надіслати 5 тис. кожному повнолітньому американцю коштуватиме 1,2 трлн USD. Це непрактично, нерозумно і неможливо уявити в реальності».

А в телерадіокомпанії Бі-бі-сі зауважили: «Президент США не навів жодних подробиць щодо того, хто і яким чином фінансуватиме виплати на суму понад трильйон доларів та як саме ці кошти розподілятимуться». «Трамп уже не вперше каже про виплати виборцям. Американці досі чекають на обіцяні президентом чеки на 2 тис. USD, які, за задумом, мали фінансуватися за рахунок доходів від імпортних мит», — нагадали журналісти.

Боб Гуд, колишній конґресмен-республіканець, назвав «дивіденди Трампа» «соціалістичною схемою купівлі голосів». Однак президент на цьому не зупинився. Reuters у публікації від 7 жовтня під заголовком «Трамп роздає мільярди виборцям напередодні проміжних виборів» повідомило, що, за словами президента, близько 20,8 млн американців, які користуються державною програмою медичного страхування Medicare Part B, отримають одноразову виплату обсягом 90 USD для часткової компенсації витрат на медичне страхування.

«Це катастрофа»

Президент сподівається схилити виборців до підтримки республіканців, зокрема, знизивши ціни на солярку, про причини здорожчання якої розповів політичний оглядач Юрій Мартинович: «Бензин у США на початку вересня коштував у середньому 4,15 USD за галон проти 2,98 USD на 28 лютого ц. р., коли США та Ізраїль завдали перших ударів по Ірану — зростання на 39 %. Солярка — ще драматичніше: від близько 3,6 USD на початок війни до рекордних 6,5 USD наприкінці вересня. Для фермерів у розпал збору врожаю, для далекобійників, для будь-кого, хто купує товари, привезені вантажівками, це катастрофа».

Петро Чернишов, експерт із корпоративного управління, зауважив: «Отже, головна мета будь-якої адміністрації звучить не як «стабілізувати Близький Схід», а як «зробити так, щоб ціна на автозаправних станціях не виглядала як привід змінити владу».

22 вересня президент США запевнив, що на світові ціни на дизель вплинули українські атаки по нафтопереробних потужностях і запасах дизельного палива росіян. Алан Райлі, старший науковий співробітник Atlantic Council, категорично спростував цю тезу, пояснивши, що майже весь вибухоподібний стрибок цін на дизель спричинений війною США й Ізраїлю з Іраном, закриттям Ормузької протоки й порушенням роботи нафтопереробних потужностей у Перській затоці.

А Володимир Омельченко, експерт із енергетичних питань, пояснив: «Акцент на діях України відсуває на другий план наслідки близькосхідної ескалації».

«Головний пріоритет»

Однак 9 жовтня президент США заявив: «Я щойно завершив надзвичайно успішні перемовини з президентом Путіним, під час яких було досягнуто домовленості про те, що Російська Федерація (РФ) негайно відвантажить більше 300 тис. т дизельного пального на американський та світовий ринки, ще 500 тис. т — протягом листопада, а також 1 млн т одразу після цього. Зниження цін для американців, особливо для наших чудових фермерів, власників ранчо та далекобійників, є моїм головним пріоритетом».

Однак він забув те, що розповідав 21 вересня: «Через війну з Україною РФ втратила контроль над своєю галуззю виробництва дизельного пального. Значну частину її нафтопереробних заводів, що виробляють солярку, було підірвано, і вони, принаймні, тимчасово, виведені з ладу».

Енергетичний аналітик Ден Пікерінґ звернув увагу на те, що президент назвав обсяги в тоннах, а не в барелях, пояснивши це так: «Тонни виглядають більшими. Це радше політика, ніж справжній переламний момент. До того ж, РФ у липні заборонила експорт дизеля, а її віцепрем’єр Новак повідомив, що країна починає імпортувати пальне, тож незрозуміло, чи Путін узагалі має стільки, скільки обіцяє».

Водночас Ґреґорі Брю, дослідник міжнародного ринку нафти, вважає, що навіть якщо кремлівський диктатор виконає свою обіцянку, то це буде «лише пластир» для американських фермерів, власників ранчо та далекобійників. А політичний оглядач Девід Фрум конкретизував: «Угода Трампа розрахована на 2,25 млн барелів — це еквівалентно приблизно 16 годинам споживання в США».

Телерадіокомпанія Deutsche Welle пояснила: «Ціни у США тримаються на рекордно високому рівні, оскільки вони безпосередньо залежать від світових цін — США не регулюють внутрішні ціни на пальне й не субсидують їх. Щоб вони знизилися «рекордно швидко й суттєво», як обіцяє Трамп, скасування санкцій проти РФ недостатньо. Потрібно, щоб відновилося постачання з Перської затоки».