Війна за цифровий світ

Російсько-українська війна виходить на новий рівень: під ударами опиняються не лише енергетика, промислові підприємства та транспортні вузли, а й об’єкти, що забезпечують роботу Інтернету, банківських сервісів, хмарних платформ і штучного інтелекту. Після російських ударів по цифровій інфраструктурі України Київ став завдавати ударів у відповідь по технологічних об’єктах у Російській Федерації (РФ).

Від енергетики до серверів

У сучасній війні критична інфраструктура — це вже не лише електростанції, залізниця, мости та підприємства оборонного комплексу. Не менш важливими стають цифрові системи, через які працюють державні установи, банки, мобільні застосунки, інтернет-провайдери, логістичні компанії та військові комунікації.

Одним із ключових елементів цієї інфраструктури є дата-центри — спеціалізовані комплекси, де розміщують сервери, системи зберігання інформації та мережеве обладнання. Вони забезпечують роботу сайтів, хмарних сервісів, електронної пошти, корпоративних платформ і систем обробки великих обсягів даних.

Пошкодження такого об’єкта може мати наслідки далеко за межами будівлі, у яку влучила ракета або безпілотний літальний апарат (БПЛА). Якщо дата-центр обслуговує одразу багато компаній, його зупинка здатна порушити роботу цілої групи сервісів, якими щодня користуються мільйони людей.

У вересні та жовтні ц. р. ця загроза стала особливо помітною в російсько-українській війні. Російські атаки пошкодили низку об’єктів цифрової інфраструктури в Києві, а Україна у відповідь завдала ударів по дата-центрах російських технологічних компаній.

Як написала Kyiv Independent, удари по цифровій інфраструктурі вписуються в ширшу стратегію обох сторін — послабити можливості супротивника далеко за межами безпосередньої лінії фронту. Водночас російські атаки мають на меті не лише порушення роботи окремих сервісів, а й посилення економічного тиску та ускладнення повсякденного життя українців.

Одним із показових епізодів стала російська атака 23 вересня 2026-го, під час якої пошкодили дата-центр у Києві з мережевим обладнанням провайдера UTELS. Це спричинило перебої в роботі провайдера та вплинуло на хмарний сервіс Fex.net. Проблеми з доступом до Інтернету виникли приблизно у 100 тис. домогосподарств у Києві й області.

Наступні атаки також зачепили цифрову інфраструктуру столиці. 24 вересня про пошкодження обладнання та перебої в роботі повідомили провайдери Domonet, Kievnet і Faust. Тоді ж знищили дата-центр, де розміщувалася інфраструктура MiroHost.

25 вересня пошкоджень зазнав дата-центр телекомунікаційного оператора Datagroup. Компанія повідомила, що її працівники не постраждали, клієнтські дані збереглися, а послуги продовжили працювати завдяки резервним майданчикам.

Окрему небезпеку становить пошкодження мережевого обладнання. Для виведення дата-центру з ладу не обов’язково повністю знищувати сервери: достатньо пошкодити критичні компоненти, порушити електропостачання або роботу мережевих з’єднань. Водночас сам факт ураження дата-центру не означає автоматичної втрати всієї інформації, яка там зберігалася. Якщо дані дублюють на інших незалежних майданчиках, їх можна відновити. Тож Володимир Зеленський заявив про посилення захисту дата-центрів та інших об’єктів, критичних для комунікацій.

Удари у відповідь

Після російських ударів по українських дата-центрах Україна розширила кампанію далекобійних атак на російські технологічні об’єкти. Серед головних цілей опинилася інфраструктура компанії Yandex — одного з найбільших гравців російського цифрового ринку.

8 жовтня ц. р. БПЛА атакували дата-центр Yandex у Сасові Рязанської області. За повідомленнями Reuters, після удару на об’єкті виникла пожежа, а його роботу довелося призупинити. У центрі розміщували десятки тисяч серверів. Наступного дня стало відомо про удар по іншому великому дата-центру Yandex у Калузькій області. Компанія повідомила, що об’єкт частково вийшов із ладу.

За даними Reuters, український виробник БПЛА Fire Point заявив про використання дронів FP-1 для атаки на об’єкт у Калузькій області. Українська сторона розглядала ці удари як частину кампанії проти російської цифрової інфраструктури після атак на аналогічні об’єкти в Україні.

Наслідки виявилися вельми відчутними для російського цифрового середовища. Після ударів виникали перебої в роботі низки онлайн-платформ, сайтів компаній і сервісів, що залежать від інфраструктури Yandex. 13 жовтня Дмитро Пєсков, речник Кремля, підтвердив, що російська влада обговорює проблеми компанії після ударів по трьох її дата-центрах. Він визнав, що компанія має клопоти, але заявив, що оцінювати можливі фінансові збитки користувачів ще зарано.

Чому це може вдарити по економіці

На перший погляд, дата-центр — це лише велика будівля з серверними стійками, кабелями та системами охолодження. Насправді він може бути одним із ключових вузлів цифрової економіки. Через такі комплекси проходить значна частина обчислень і зберігається інформація, необхідна для роботи комерційних і державних сервісів. Один майданчик може обслуговувати десятки або сотні організацій, які не завжди мають власні серверні потужності.

Якщо такий об’єкт виходить із ладу, наслідки можуть бути різними — перебої в роботі серверної інфраструктури здатні ускладнити доступ до банківських платформ, платежів та онлайн-операцій, інтернет-крамниці, системи бронювання та корпоративні платформи можуть втратити доступ до частини своїх сервісів, порушення роботи інформаційних систем впливає на бронювання, обробку замовлень, цифрові табло та внутрішні платформи компаній тощо.

Водночас масштаби наслідків залежать від конкретного об’єкта. Якщо компанія має резервні дата-центри, автоматичне перенесення навантаження та незалежні канали зв’язку, перебої можуть бути нетривалими. Якщо ж критичні сервіси зосереджені в одному місці, удар здатен спричинити значно серйозніші проблеми.

Особливої уваги заслуговує централізація цифрової інфраструктури РФ. Сергій Петренко, колишній керівник українського підрозділу Yandex, оцінював частку російських дата-центрів, зосереджених у Москві та прилеглому реґіоні, приблизно у 80 %. Така концентрація потенційно створює додаткові ризики для російських технологічних компаній.

Прихована ціль

Ще один вимір цієї кампанії — розвиток штучного інтелекту (ШІ). Дата-центри, що забезпечують роботу великих обчислювальних систем, мають дедалі більше значення для технологічної конкуренції й оборонної промисловості.

Російські технологічні компанії використовують обчислювальні потужності для розробки власних моделей ШІ, хмарних платформ та автоматизованих систем. Частина цих технологій потенційно може мати військове застосування. Семюела Бендетт, експерт із російських військових технологій, вважає, що пошкодження великих технологічних майданчиків може суттєво загальмувати розвиток російського ШІ.

Причина полягає в тому, що навчання великих моделей потребує значних обчислювальних ресурсів, сучасних чипів і спеціалізованої інфраструктури. Пошкодження серверів, мереж або систем живлення ускладнює доступ до цих ресурсів.

Однак безпосередній вплив ударів по комерційних дата-центрах на конкретні російські військові програми наразі не можна вважати повністю встановленим. Для такого висновку потрібно знати, які саме обчислювальні системи розміщувалися на уражених об’єктах, які завдання вони виконували та чи існували альтернативні майданчики.

Попри це, сама тенденція свідчить про зміну уявлення про стратегічну інфраструктуру. Технологічні потужності, які раніше сприймали переважно як складову цивільної економіки, дедалі частіше розглядаються крізь призму національної безпеки.

До слова

Пошкодження дата-центрів створює серйозні проблеми, але цілковите відлучення країни від Інтернету — набагато складніше завдання. Українська мережа складається з великої кількості операторів, каналів зв’язку, вузлів обміну трафіком і резервних маршрутів. Навіть якщо один або кілька об’єктів зазнають руйнувань, інші елементи мережі можуть продовжувати роботу. Анатолій Фроленков, представник українського підприємства обміну інтернет-трафіком 1-IX, пояснив, що для масштабного вимикання Інтернету росіянам довелося б завдавати постійних ударів по великій кількості об’єктів. За його оцінкою, повне зникнення Мережі в Україні малоймовірне, хоча локальні перебої та погіршення якості зв’язку цілком можливі.