Смерть науковиці та загроза чуми

У жовтні ц. р. повідомлення про можливу чуму в Сибіру привернули увагу міжнародної спільноти. Приводом стала смерть Дарії Шипілової, 28-річної працівниці Іркутського протичумного науково-дослідного інституту. Вона померла після ушпиталення з тяжкою пневмонією, а обставини захворювання викликали запитання щодо можливого контакту з особливо небезпечними збудниками інфекції.

Почалася епідемія?

Історія навколо можливого спалаху чуми в Іркутській області Російської Федерації (РФ) залишається вкрай невизначеною. Подія привернула увагу Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), однак усе ще породжує багато запитань.

За інформацією ВООЗ, 29 вересня жінку госпіталізували з тяжкою пневмонією, 2 жовтня вона померла. Працювала в Іркутському протичумному науково-дослідному інституті Сибіру та Далекого Сходу — установі, що займається вивченням чуми та інших небезпечних інфекцій. Саме професійна діяльність жінки стала однією з причин особливої уваги до її захворювання.

Після появи інформації про смерть співробітниці медіа стали поширювати повідомлення про можливе зараження легеневою формою чуми. Окремі публікації припускали, що інфікування могло статися під час роботи з патогенами.

Однак російські органи охорони здоров’я одразу ж заявили, що лабораторні дослідження не підтвердили чуму ані в померлої, ані в людей, які з нею контактували. Водночас ВООЗ попросила додаткову інформацію й оприлюднила окремий звіт про ситуацію.

Зараз головне питання полягає не в тому, чи розпочалася в РФ епідемія чуми, бо доказів такого розвитку подій наразі немає. Важливо з’ясувати, що саме спричинило смерть співробітниці інституту, чому виникли підозри щодо небезпечної інфекції та наскільки достовірно вдалося заперечити цей діагноз.

Російські медичні служби організували протиепідемічні заходи, встановили коло контактних осіб і розпочали лабораторне тестування. У лікарні, де лікували пацієнтку, запровадили карантинні обмеження. За даними Reuters, на початковому етапі медики обстежили близько 200 людей. Влада пояснювала такі заходи необхідністю запобігти можливому поширенню інфекції, зважаючи на місце роботи померлої.

Водночас Росспоживнагляд заперечив повідомлення про підтверджений випадок чуми. За офіційною версією, жінка померла від пневмонії невстановленої етіології. Це означає, що причину запалення легень остаточно встановити не вдалося.

Також російська сторона заявила, що не виявила ознак порушення біологічної безпеки в інституті. За офіційними даними, перевірки не встановили лабораторної аварії, а всі визначені контактні особи залишалися без симптомів протягом періоду медичного спостереження. Влада стверджує, що результатів досліджень достатньо, аби виключити поширення чуми серед контактних осіб. Водночас причина смерті самої працівниці залишається невідомою.

Участь ВООЗ

Водночас Всесвітня організація охорони здоров’я звернулася до російської сторони, аби ті пояснили, що сталося. ВООЗ опублікувала офіційне повідомлення під назвою «Пневмонія невстановленої етіології — Російська Федерація».

У документі організація зазначила, що отримала від російської влади інформацію про відсутність зареєстрованих випадків чуми в Іркутській області та негативні результати досліджень на небезпечні патогени. Російська сторона повідомила, що не виявила інших пов’язаних із цим інцидентом випадків тяжкої пневмонії. Водночас ВООЗ наголосила на важливій обставині: остаточний діагноз померлої не встановили.

Організація не повідомила про докази подальшої передачі інфекції в межах цього інциденту. Проте через відсутність підтвердженого діагнозу вона не може незалежно оцінити всі можливі причини захворювання та усунути невизначеність щодо джерела інфекції цілком.

ВООЗ продовжує стежити за ситуацією та закликала до подальшого вивчення доступних клінічних зразків і епідеміологічних даних. Отже, позиція організації відрізняється від тверджень про доведену епідемію: наразі немає підтвердження поширення чуми, але залишається питання про точну причину смерті співробітниці інституту.

Що таке чума

Чума — небезпечне інфекційне захворювання, спричинене бактерією Yersinia pestis. Воно не зникло після середньовічних пандемій і продовжує траплятися в окремих реґіонах світу.

У РФ існують природні осередки чуми. Це території, де збудник циркулює серед диких тварин і може передаватися через переносників, зокрема бліх. Та наявність таких осередків не означає, що в реґіоні обов’язково виникне спалах серед людей. Природне існування збудника, виявлення інфекції в тварин і підтвердження захворювання в людини — різні епідеміологічні ситуації.

У випадку з Іркутською областю ключовою обставиною стало те, що померла працювала в установі, яка досліджує особливо небезпечні інфекції. Це зумовило необхідність ретельної перевірки можливого професійного зараження.

Чуму можна лікувати антибіотиками, але вирішальне значення має раннє розпізнавання захворювання та початок терапії. За підозри на небезпечну інфекцію необхідно невідкладно звернутися за медичною допомогою.

Особливе занепокоєння в цій історії викликала можливість легеневої форми захворювання. Вона належить до найнебезпечніших різновидів чуми та може швидко прогресувати. За даними ВООЗ, інкубаційний період легеневої чуми може становити лише близько 24 годин. Хвороба здатна розвиватися стрімко, а без своєчасного лікування становить серйозну загрозу для життя. Основні симптоми можуть містити високу температуру та озноб, сильну слабкість і головний біль, кашель, іноді з кров’янистим мокротинням, задишку та біль у грудях, швидке погіршення загального стану.

На відміну від бубонної форми, за якої часто виникає болісне збільшення лімфатичних вузлів, легенева чума уражає дихальну систему. Вона може передаватися від людини до людини повітряно-крапельним шляхом за тісного контакту з інфікованим, особливо якщо хворий кашляє. Водночас сама пневмонія ще не є доказом чуми. Подібні симптоми можуть виникати внаслідок багатьох інших бактеріальних і вірусних інфекцій.

Тим часом

Національний центр вивчення зоонозних хвороб Монголії звернувся до Іркутського науково-дослідного протичумного інституту, співробітниця якого могла померти від легеневої чуми, щодо причин смерті жінки та підозр.

В отриманій відповіді йшлося про те, що Росспоживнагляд провів перевірку у зв'язку з цим випадком і що підозра на чуму не підтвердилася. Центр оцінив ризик Монголії у зв'язку з цим інцидентом як низький.

Іркутська область розташована на північ від Монголії, але не межує з нею — їх розділяє Бурятія. За однією з непідтверджених версій, незадовго до смерті д-р Шипілова їздила до Бурятії, де на кордоні з Монголією зафіксували вогнище чуми. Пізніше глава Бурятії заявив, що Шипілова в республіці була.

Крім того, адміністрація президента США зараз вивчає інформацію стосовно потенційного випадку захворювання на легеневу чуму та подальшого запровадження карантинних обмежень в Іркутській області РФ. Як написала Axios, у Білому домі підтвердили, що поінформовані про інцидент, постійно моніторять перебіг подій та оцінюють можливі варіанти реагування.

Немає підтверджених повідомлень про завезення чуми в Україну у зв’язку з подіями в Іркутській області. Географічна близькість сама собою не означає високого ризику зараження. Для оцінки загрози мають значення підтвердження інфекції, шляхи її передачі, наявність контактів із хворими та результати епідеміологічного розслідування.

Водночас людям, які повертаються з реґіонів із відомими природними осередками чуми або мали можливий контакт із хворими, в разі появи симптомів необхідно повідомити про це лікаря. Особливо важливо не зволікати за високої температури, кашлю та утрудненого дихання.