Зовнішньополітичні кульбіти

Останнім часом Білий дім дуже активізувався на зовнішньополітичній арені.

Україна

Андерс Аслунд, шведсько-американський економіст і дипломат, провідний міжнародний експерт з питань національних економік України, Росії та країн колишнього СРСР, заявив, що в Республіканській партії існує впливова та гучна пропутінська фракція, яка активно просуває проросійські наративи. Саме ці політики допомогли Дональду Трампу заблокувати всю американську допомогу Україні. Він зауважив, що найбільш показовими є звинувачення у корупції, які лунають від держав, де ця проблема значно глибша. «Насамперед це Путін, який постійно дорікає Україні корупцією, хоча Російська Федерація (РФ) посідає 154-те місце зі 180 в Індексі сприйняття корупції Transparency International. Україна, навпаки, демонструє поступ: за останнє десятиліття вона піднялася зі 142-го на 105-те місце», — зазначив експерт.

Серед тих, хто регулярно критикує Україну, є й Віктор Орбан, прем’єр-міністр Угорщини. За даними Transparency International, Угорщина стала найбільш корумпованою країною Європейського Союзу.

Тим часом президент США оголосив, що готовий підписати закон про запровадження санкцій проти РФ, якщо за ним залишиться остаточне право вирішального голосу у цих питаннях. Напередодні він сказав журналістам, що йому цілком нормально, що республіканці працюють над законопроєктом про санкції проти країн, які ведуть бізнес із Росією через небажання Москви вести перемовини про мирну угоду з Києвом.

Законопроєкт про санкції проти країн, які співпрацюють із РФ, внесли сенатор Ліндсі Ґрем і конґресмен Браян Фітцпатрик, обоє — республіканці. Лідери Сенату та Палати представників утримувалися від винесення законопроєкту на голосування, оскільки американський лідер волів натомість запроваджувати мита на товари з Індії, другого за величиною (після Китаю) покупця російської нафти.

Водночас адміністрація Трампа вирішила депортувати близько 80 українців «через порушення американського законодавства». 50 із них повернулися через Польщу. «Україна в будь-яких випадках приймає своїх громадян. Наразі також з’ясовуємо обставини, через які прийняли рішення про примусову депортацію», — повідомив Андрій Демченко, речник Державної прикордонної служби України.

А американський лідер вирішив здійснити ще одну спробу відновити перемовини щодо закінчення війни в Україні. Для цього він відправив до Києва Дена Дрісколла, міністра американської армії, разом із двома чотиризірковими генералами, щоб провели перемовини з Володимиром Зеленським та іншими українськими чиновниками та представниками промисловості. Після цього міністр Дрісколл має зустрітися з російськими чиновниками.

Своєю чергою, Кіт Келлоґ, спеціальний посланець президента США щодо України, вирішив у січні 2026 року покинути свою посаду. За даними Reuters, отриманими від чотирьох джерел, він поділився цими планами зі своїми знайомими. Генерал наголосив, що січень є природним моментом для відходу, враховуючи чинні законодавчі правила щодо статусу спеціальних президентських посланців. Цей статус тимчасовий, і для продовження перебування на посаді понад 360 днів необхідне схвалення Сенату.

Келлоґ вважає, що в адміністрації президента Трампа є забагато посадовців, які займаються українською тематикою, але недостатньо визнають вплив РФ на затягування мирного процесу. Також він виступив проти деяких позицій Стіва Віткоффа, іншого спеціального посланця президента США, який часто повторює арґументи Путіна та підтримує ідею незбалансованого територіального обміну в межах мирного плану.

Келлоґ зарекомендував себе як прихильник об'єктивного погляду на ситуацію, демонструючи готовність враховувати інтереси Європи та Києва. На відміну від інших представників Білого дому, він різко засуджував російські атаки на цивільну інфраструктуру України. Відхід генерала може бути неґативним сигналом для України, оскільки він був здатен вести конструктивний діалог. Наразі невідомо, хто наступним може обійняти цю посаду.

Ґаза

Рада Безпеки (РБ) Організації Об’єднаних Націй (ООН) ухвалила резолюцію, запропоновану делегацією США, що підтримує мирний план Дональда Трампа в Секторі Ґази. Документ підтримали 13 членів Ради Безпеки ООН, РФ і Китай утрималися. Резолюція визначає механізми переходу від режиму припинення вогню до відбудови Ґази після багатомісячної війни. Одним із ключових пунктів є створення Міжнародних стабілізаційних сил, що відповідатимуть за ліквідацію військової інфраструктури та роззброєння угруповань; співпрацю з Єгиптом та Ізраїлем у підготовці палестинської поліції; захист цивільного населення; забезпечення гуманітарних коридорів; контроль за кордонами сектора.

Документ також передбачає створення Ради миру, якій доручать нагляд за реалізацією плану припинення вогню. Для фінансової підтримки відбудови резолюція дозволяє Світовому банку спрямувати ресурси у спеціальний трастовий фонд. Рада миру має забезпечувати контроль над перехідним періодом щонайменше до кінця 2027 року. Щоденне управління Ґазою здійснюватиме «технократичний, аполітичний комітет компетентних палестинців». Після реформування Палестинської адміністрації та відбудови Ґази можуть «нарешті скластися умови для реального шляху до палестинського самовизначення й державності». Сполучені Штати ведуть перемовини щодо можливості участі в Міжнародних стабілізаційних силах із Індонезією, Об’єднаними Арабськими Еміратами (ОАЕ), Єгиптом, Катаром та Азербайджаном.

Раду миру очолить Дональд Трамп. Він подякував членам РБ за голосування, а також висловив подяку країнам, які активно підтримували ці зусилля, зокрема Катару, Єгипту, ОАЕ, Саудівській Аравії, Індонезії, Туреччині та Йорданії.

Натомість ісламістський рух ХАМАС заявив, що резолюція РБ ООН, яка підтримала запропонований президентом США план щодо врегулювання ситуації в Секторі Ґази, «не відповідає інтересам палестинського народу». Терористи стверджують, що ухвалений документ «повністю ігнорує політичні та гуманітарні вимоги мешканців Ґази» та нібито нав’язує міжнародний механізм контролю, неприйнятний для місцевого населення.

Також рух розкритикував положення резолюції, які передбачають участь міжнародних стабілізаційних сил у питанні роззброєння бойових формувань. За словами представників ХАМАСу, такі кроки «позбавляють ці сили нейтралітету та фактично роблять їх стороною конфлікту на користь Ізраїлю».

Венесуела

Піт Геґсет, міністр війни США, оголосив про початок операції під назвою «Південний спис», спрямованої на придушення наркотерористів у Західній півкулі. За його словами, місію очолює Об’єднана оперативна група разом із Південним командуванням Збройних сил США. Мета операції — «захистити американську домівку, усунути наркотерористів із нашої півкулі й убезпечити нашу країну від наркотиків, які вбивають наших людей». «Західна півкуля — це сусідство Америки, і ми його захищатимемо», — заявив глава Пентаґону.

Своєю чергою, Державний департамент планує визнати венесуельську Cartel de los Soles іноземною терористичною організацією (FTO). Про це заявив Марко Рубіо, державний секретар Сполучених Штатів. Він зазначив, що цю групу очолює нелегітимний президент Ніколас Мадуро, і вона корумпувала державні інституції Венесуели, а також причетна до терористичного насильства спільно з іншими організаціями зі списку FTO та займається контрабандою наркотиків до США й Європи.

За словами глави американського зовнішньополітичного відомства, цей крок спрямований на підсилення тиску на режим Мадуро та його транснаціональні мережі організованої злочинності. Це відбувається на тлі зростання військової присутності Сполучених Штатів в Карибському реґіоні, зокрема, з прибуттям найбільшого у світі авіаносця. «Це дозволяє нам це зробити, але ми ще не заявляли, що наміряємося це робити. Можливо, у нас будуть деякі обговорення з Мадуро, і ми побачимо, як усе буде», — заявив Дональд Трамп.

Він також повідомив журналістам у Білому домі, що не відкидає можливості застосування американських військових у Венесуелі. «Я нічого не виключаю, нам просто потрібно подбати про Венесуелу», — сказав глава Білого дому і знову заявив, що до США нібито потрапляють мільйони нелегальних міґрантів із Венесуели й інших держав, серед яких, за його словами, можуть бути колишні вбивці та ґвалтівники. Окремо господар Овального кабінету допустив можливість прямої розмови з Ніколасом Мадуро. «Я розмовляю з усіма», — зазначив він.

Крім цього, в адміністрації президента обговорюють сценарій, за якого Мадуро може піти від влади і покинути країну, погодившись на добровільне вигнання до РФ. Там він може опинитися сусідою Башара Асада, сирійського диктатора, та Віктора Януковича, президента-втікача з України. Також розглядають варіант від'їзду Мадуро до Туреччини або на Кубу. Проте частина помічників американського лідера пропонує не відпускати венесуельського диктатора, а заарештувати його і віддати під суд у США.