Нобелівська премія Трампу не дісталася

Нобелівську премію миру 2026 року присудили південноафриканській правниці Наванетем «Наві» Піллей, яка працювала суддею Міжнародного кримінального суду (МКС) і очолювала комісію Організації Об’єднаних Націй (ООН), що дійшла висновку про геноцид у Секторі Ґази.

Що відомо про лавреатку

Наві Піллей десятиліттями працювала у сфері міжнародного права та захисту прав людини. Її відзначили за внесок у зміцнення міжнародного правосуддя, боротьбу з безкарністю за тяжкі злочини та захист верховенства права. Ця історія стала черговим загостренням суперечки про роль міжнародного правосуддя, відповідальність за воєнні злочини та межі впливу великих держав на судові інституції.

Піллей має тривалу кар'єру в міжнародних судових і правозахисних структурах. Вона працювала суддею Міжнародного кримінального трибуналу щодо Руанди, згодом очолювала МКС, а також була Верховною комісаркою ООН із прав людини. Також працювала суддею Міжнародного суду ООН.

Одним із найгучніших епізодів її діяльності стала робота на чолі комісії ООН, що розслідувала події на окупованих палестинських територіях. 2025-го ця комісія дійшла висновку, що дії Ізраїлю в Ґазі — геноцид. Ізраїль відкинув ці звинувачення, а висновки комісії стали предметом гострих міжнародних дискусій.

Нобелівський комітет наголосив, що міжнародне право та незалежні судові інституції зазнають дедалі потужнішого політичного тиску. На думку комітету, визнання заслуг Піллей має нагадати, що без справедливості неможливо забезпечити тривалий мир.

Трамп розраховував на нагороду

Дональд Трамп не приховував свого бажання отримати Нобелівську премію миру. Він не раз наголошував на своїй ролі в міжнародних перемовинах і заявляв про власні заслуги в припиненні збройних конфліктів. Після оголошення результатів президент поширив у соціальній мережі Truth Social допис, у якому стверджував, що нагородження Піллей дискредитує премію, а сама правниця нібито вороже ставиться до США й Ізраїлю.

Така реакція продемонструвала, наскільки політизованою стала дискусія навколо Нобелівської премії миру. Для прихильників американського президента рішення комітету стало приводом говорити про упередженість міжнародних інституцій. Натомість прихильники Піллей розглядають нагороду як визнання незалежності правосуддя та необхідності притягати до відповідальності всіх, хто може бути причетним до тяжких міжнародних злочинів.

Але сам факт отримання премії не означає автоматичного підтвердження всіх висновків комісії ООН або вирішення юридичних суперечок щодо подій у Ґазі. Нобелівська нагорода відзначає внесок людини в певну сферу, а не замінює судового рішення.

Чому обурився Ізраїль

Ізраїльська влада також різко розкритикувала рішення Нобелівського комітету. В Єрусалимі заявили, що нагороду фактично використовують для легітимізації ворожого ставлення до Ізраїлю й упереджених звинувачень проти нього.

Причиною конфлікту стала не лише робота Піллей у комісії ООН. Важливу роль відіграє ширша суперечка навколо повноважень міжнародних судів і можливості притягнення до відповідальності керівників держав.

Як писав Meest Weekly, у листопаді 2024 року МКС видав ордери на арешт Біньяміна Нетаньягу, прем'єр-міністра Ізраїлю, та Йоава Галанта, колишнього міністра оборони цієї країни. Їх підозрюють у злочинах проти людяності та воєнних злочинах, пов'язаних із війною в Ґазі. Видача ордерів не є обвинувальним вироком, а ізраїльські посадовці звинувачення відкидають.

Сполучені Штати й Ізраїль не є учасниками Римського статуту — міжнародного договору, на підставі якого діє МКС. Вашинґтон стверджує, що суд не повинен здійснювати юрисдикцію щодо громадян країн, які не приєдналися до статуту. Натомість прихильники суду наголошують, що його повноваження в окремих ситуаціях можуть поширюватися на злочини, скоєні на території держав-учасниць.

Атака на верховенство права

Всього через кілька годин після оголошення лавреатки Нобелівської премії миру, Білий дім повідомив про нові санкції проти МКС. Цього разу обмеження були спрямовані не лише проти окремих суддів чи прокурорів, а й проти самої установи.

Марко Рубіо, державний секретар США, заявив, що Вашинґтон має намір обмежити фінансові операції зі судом, заблокувати йому доступ до ресурсів американських компаній та ускладнити роботу правників. Американська адміністрація пояснює рішення тим, що МКС, на її думку, перевищує свої повноваження та діє проти Сполучених Штатів та їхніх союзників.

Нові заходи передбачають блокування майна МКС у межах американської юрисдикції та заборону відповідних операцій для американських фізичних і юридичних осіб. Наслідки можуть відчути й компанії з інших країн, якщо продовжуватимуть надавати суду певні послуги та ризикуватимуть потрапити під американські обмеження. Водночас Вашинґтон передбачив перехідний період тривалістю приблизно шість місяців. Це залишає час для перемовин, але не усуває ризику серйозних перешкод у роботі суду.

У МКС американські заходи засудили, назвавши їх атакою на верховенство права та незалежність міжнародного правосуддя. Назгат Шамім Хан, заступниця прокурора суду, наголосила, що санкції не зупинять розслідування та кримінальні провадження.

ЄС проти США

Рішення США викликало занепокоєння в Європі. Європейський Союз (ЄС) заявив, що глибоко шкодує через запровадження санкцій проти МКС, і закликав Вашинґтон переглянути їх. Своєю чергою, Кая Каллас, висока представниця ЄС зі закордонних справ, оприлюднила заяву, в якій наголосила на важливості незалежності суду та міжнародного правопорядку.

Європейські країни побоюються, що американські санкції можуть поставити перед компаніями складний вибір: виконувати вимоги Вашинґтона чи продовжувати співпрацю з міжнародним судом, ризикуючи втратити доступ до американського ринку та фінансової системи.

Брюссель та Амстердам закликали розглянути можливість застосування європейського блокувального механізму. Максим Прево, міністр закордонних справ Бельгії, запропонував Європейській комісії проаналізувати, як цей інструмент можна використати для захисту суду.

Йдеться про механізм Євросоюзу, який покликаний захищати європейських громадян і компанії від певних екстериторіальних санкцій третіх країн. Він може забороняти виконання таких обмежень у межах Унії та дозволяти вимагати відшкодування завданих збитків. Однак ефективність цього інструменту залишається дискусійною: він не гарантує захисту від усіх можливих наслідків, зокрема, втрати доступу до американського ринку.

Європейські міністри також обговорили можливі заходи для забезпечення безперервної роботи МКС. У ЄС також залишили простір для дипломатії, зважаючи на відтермінування набрання чинності новими американськими обмеженнями.

Наслідки для світу

Нагородження Піллей та санкції Сполучених Штатів проти МКС стали двома взаємопов'язаними подіями, які оголили суперечності в сучасній системі міжнародної безпеки. З одного боку, Нобелівський комітет наголосив на необхідності незалежного правосуддя та відповідальності за тяжкі злочини. З іншого — Вашинґтон демонструє, що не погоджується з рішеннями суду, які вважає загрозою власним інтересам або інтересам союзників.

Для Європи ситуація особливо складна. Більшість держав ЄС підтримують МКС і є учасницями Римського статуту, але водночас мають тісні економічні, фінансові та безпекові зв'язки зі США. Тому спроба захистити суд може перерости в ширше трансатлантичне протистояння.

Наслідки цієї суперечки важливі й для України. МКС видав ордер на арешт Путіна у справі про незаконну депортацію та переміщення українських дітей. Здатність суду працювати незалежно від політичного тиску має значення для міжнародних зусиль із притягнення до відповідальності за злочини, скоєні під час російської війни проти України.

Головне питання тепер полягає в тому, чи зможуть міжнародні інституції продовжувати роботу під тиском великих держав і чи наважиться Європа перейти від заяв про підтримку МКС до конкретних кроків для його захисту.

Пряма мова

Наванетем Піллей:

— Моє послання таке: треба повернутися до виконання своєї серйозної ролі лідера, до виконання визвольної ролі для решти світу. Час запровадження санкцій, безпрецедентної атаки на інститут, що ґрунтується на міжнародному договорі, не може бути випадковим. Вважаю це дуже сумним. Однак плани щодо втручання у міжнародне кримінальне правосуддя через МКС зріли постійно.