Президент впливає на рейтинґи партії

Зараз у Сполучених Штатах з’явилася нова тенденція — в усьому звинувачувати Україну.

Новий антирекорд

The Washington Post написала, що рейтинґ президента США в жовтні ц. р. знизився до нового мінімуму. Згідно зі свіжим дослідженням, лише 33 % опитаних ними схвалили діяльність президента, тоді як 66 % висловили невдоволення його роботою, із них 52 % — категорично.

Цей показник на чотири відсоткові пункти нижчий, ніж у липні, на вісім, ніж торік, і є найнижчим за весь час президентства Трампа. Серед респондентів, які мають намір брати участь у проміжних виборах, рівень підтримки глави держави — 38 %, тоді як 62 % висловили незгоду з його курсом.

Демократи випереджають республіканців у боротьбі за контроль над Палатою представників на вісім відсоткових пунктів серед зареєстрованих і ймовірних виборців. 58 % із них заявили, що хотіли б бачити Конґрес під керівництвом демократів, аби ті контролювали дії президента. Водночас діяльність президента схвалюють лише 39 % опитаних республіканців.

Причини невдоволення

Спільне дослідження WP, ABC та соціологічної служби Ipsos також зафіксувало, що 72 % респондентів вважають напрямок розвитку США хибним. Головними причинами свого невдоволення вони назвали війну з Іраном, її наслідки для сімейних бюджетів (зокрема, різке здорожчання пального) та загальну ситуацію в економіці країни.

Як наголосили соціологи, вирішальним чинником на проміжних виборах стане явка виборців, що зазвичай знижується у періоди між президентськими кампаніями. Наразі ж демократи мають суттєву перевагу серед тих, хто вже проголосував або планує це зробити. Натомість республіканці зберігають міцні позиції серед тих, хто брав участь у попередніх волевиявленнях, проте їхнє головне завдання — спонукати прихильників 47-го президента прийти на вибори, навіть коли самого Трампа немає в бюлетені.

Якщо в опитуванні Post-ABC-Ipsos діяльність президента схвалили 33 % респондентів, то в дослідженні правоконсервативного телеканалу Fox News — 36 %. При цьому телеканал деталізував причини невдоволення Трампом: 74 % опитаних неґативно оцінюють стан економіки США, а 53 % очікують, що наступного року ситуація погіршиться.

Лише 18 % вважають, що їхні родини живуть краще, ніж два роки тому. 55 % назвали інфляцію в країні неконтрольованою, а для шести з десяти ключовою фінансовою проблемою стало стрімке зростання вартості життя.

70 % неґативно оцінюють митну політику президента, а 64 % — зовнішню. 70 % заявили, що голосуватимуть на проміжних виборах, аби подати Трампу політичний сигнал. При цьому 47 % хочуть висловити йому опозицію й лише 25 % — підтримку.

Своєю чергою, 56 % опитаних соціологічним центром AP-NORC вважають, що після повернення у Білий дім Трамп більше переймається власними прибутками, ніж країною. Протилежної думки дотримуються всього близько чверті опитаних. 65 % респондентів назвали причинами інфляції та стрибка цін військову кампанію проти Ірану та митну політику президента.

Натомість дослідження Pew Research Center зафіксувало розрив у мотивації прихильників демократичної та республіканської партій. Перші виявилися на 17 відсоткових пунктів налаштованішими прийти на вибори, ніж другі.

«Розмінна монета»

Глава Білого дому сподівається навернути виборців на бік республіканців, пообіцявши здешевити дизельне паливо завдяки постачанню пального на американський ринок за домовленістю з Путіним. Однак, за даними опитування Politico та соціологічної компанії PFGlobal, лише 29 % американців запевнили, що зниження цін на паливо на 1 USD збільшило б імовірність, що вони проголосують за республіканців.

Тож політичний оглядач Закарі Басу вважає, що «президент псує рейтинґи своєї партії, ідучи на поступки диктатору». За оцінкою журналіста, «домовленість Трампа навряд чи суттєво знизить ціни на пальне у США, які зросли через війну з Іраном».

Адже, як полічив політичний оглядач Девід Фрум, угода Трампа розрахована на 2,25 млн барелів, що еквівалентно приблизно 16 годинам споживання в США. Відповідальність за мізерні обсяги імпорту солярки з країни-аґресорки господар Овального кабінету покладає на українців, які завдають уражень російським нафтопереробним заводам (НПЗ).

Він заявив, що Володимир Зеленський хоче створити ударами по цих об’єктах проблеми для американських фермерів. За словами політолога Володимира Фесенка, «найрадикальніші трампісти звинувачують Україну в тому, що вона навмисно б’є по російських НПЗ, аби допомогти демократам виграти ці вибори».

«Пекельні санкції» — на павзі

Водночас 22 конґресмени закликали президента ввести пакет «пекельних санкцій» покійного сенатора Ліндсі Ґрема проти Російської Федерації (РФ) та Ірану. У своєму зверненні вони наголосили, що у зв'язку з тим, що РФ готується почати п'яту зимову кампанію проти України. А США мають можливість активізувати мирні зусилля, чинячи максимальний тиск на Путіна. Конґресмени зажадали, щоб їм повідомили, які санкції та мита будуть запроваджені, чи планують відтермінування або скасування окремих заходів та як адміністрація оцінить їхню ефективність. У відповідь Трамп призупинив закон Ліндсі Ґрема, хоча раніше сам же його підписав. Він пояснив, що це «відповідає національним інтересам Сполучених Штатів».

А Міністерство фінансів США продовжило до 24 квітня 2027 року дію генеральних ліцензій, які дозволяють операції з частиною закордонних активів підсанкційної російської нафтової компанії «Лукойл».

За оцінками агентства Reuters, ці послаблення поширюються на мережу з близько 2 тис. автозаправних станцій (АЗС) у Європі, Центральній Азії, на Близькому Сході та у Північній Америці. Зокрема, йдеться про близько 200 АЗС у штатах Нью-Йорк, Нью-Джерзі та Пенсільванія, 600 АЗС у Туреччині та більш ніж 300 у Румунії. «Лукойл також утримує провідні позиції на роздрібному паливному ринку Молдови та Болгарії.

Ба більше, представники президента США ще й запропонували розморозити частину заблокованих російських активів для відновлення мирних перемовин щодо закінчення російсько-української війни. Така ініціатива викликала занепокоєння в Києві.

За даними Financial Times, американська сторона представила підчас зустрічі з українською й європейською делегаціями в Маямі (штат Флорида) кілька варіантів розблокування цих активів. Серед них була й пропозиція перемістити кошти до нової спеціальної фінансової структури, що перебуватиме під контролем Вашинґтона. Один із представників Білого дому підтвердив, що заморожені російські активи розглядали в контексті потенційної всеосяжної мирної угоди.

Представники України повідомили, що це питання вже порушували під час попередніх контактів із США. А європейські учасники перемовин не підтримали пропозицію, яку висунули Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Ініціатива також стала приводом для додаткових запитань щодо позиції Вашинґтона і зміни його підходу до тиску на Москву задля припинення війни проти України. А європейські представники наголосили, що не погоджуються на втрату будь-якого контролю над замороженими активами або повернення їхньої частини РФ.

Натомість Києву запропонували співпрацювати зі Світовим банком над реформами, покликаними посилити боротьбу з корупцією та забезпечити підзвітність. А Дмитро Пєсков, речник Кремля, заявив, що Москва «докладатиме всіх можливих зусиль для повернення вкрадених активів». «Це передбачає юридичну роботу, судові процеси та судові переслідування», — сказав він.